91. Поняття контролю

Контроль - функція управління по обліку витрат ресурсів та забезпеченню виконання планів, програм, завдань по втіленню управлінських рішень. Ведення регулярного, повного та якісного обліку функціонування системи менеджменту є однією з основних умов підвищення її ефективності. Облік має бути організованим стосовно виконання всіх планів, програм, завдань за такими параметрами, як кількість, якість, витрати, виконавці та терміни. Облік витрат ресурсів бажано організовувати за всіма видами ресурсів, товарами, що виробляються, їх стадіями життєвого циклу та підрозділами.

Контроль - це процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження за її діяльністю та усунення відхилень, які при цьому виникають. Необхідність контролю полягає: 1)невизначеність, 2)попередження виникнення кризових ситуацій, 3)підтримка успіху, 4)широта контролю.

Вимоги до обліку: 1)забезпечення повноти - ведення обліку за всіма підсистемами системи менеджменту, показниками якості, кількості та ресурсомісткості товарів, підрозділам фірми, товарним ринкам тощо; 2)забезпечення динамічності - облік показників у динаміці та використання результатів обліку для аналізу; 3)забезпечення системності - облік показників системи менеджменту та її зовнішнього середовища (макросередовище країни, інфраструктура регіону, мікросередовище фірми); 4)автоматизація обліку на основі комп’ютерної техніки; 5)забезпечення спадковості, уживаності та перспективності обліку; 7)використання результатів обліку в стимулюванні якісної праці.

92. Класифікація видів контролю

Види управлінського контролю:

Випереджаючий контроль спрямований на контроль “входів” у систему і здійснюється ще до початку трансформаційного процесу. Його завдання – відслідковувати якість та/або кількість “вхідних” ресурсів в організацію (фізичних, людських, інформаційних, фінансових тощо), перш ніж вони стануть частиною системи організації. Метою випереджаючого контролю є запобігання ситуаціям, які здатні завдати шкоду організації, а не “лікувати” такі ситуації. Використовуються: журнали, картотеки, табло, графіки, персональні книжки виконавців тощо (ручні системи)

Поточний контроль здійснюється безпосередньо в ході трансформаційного процесу. Він грунтується на вимірюванні фактичних результатів діяльності і оперативному реагуванні керівника на відхилення, що виникають. Звичайно, існує розрив у часі між моментами виникнення відхилення від стандартів трансформаційного процесу і коригуючими діями менеджера. Проте, такий розрив є мінімальним. Поточний контроль дозволяє з’ясувати причини відхилень і тому широко використовується в процесі управління. Використовуються: автоматизований контроль виконання (ЕОМ, датчики, прилади і т.п.)

Заключний контроль проводиться вже після завершення трансформаційного процесу. Його об’єктом є “виходи” з організації. Основний недолік заключного контролю – це констатація відхилень від стандартів на завершальному етапі, коли збитки вже наявні. Разом з тим, для багатьох видів діяльності – це єдиний

можливий вид контролю. Отже, ефективність заключного контролю нижча протии

випереджаючого та поточного. Заключний контроль виконує дві важливі функції:

1) забезпечує отримання інформації для удосконалення планування у майбутньому;

2) дозволяє побудувати ефективну систему мотивації. Використовуються: Комбіновані системи контролю (машинно-ручні)