- •Поняття національної та літературної мови. Ознаки літературної мови.
- •Українська мова як державна. Функції державної мови.
- •Поняття престижу мови, засоби його забезпечення.
- •Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
- •Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування.
- •Поняття культури мови та культури мовлення.
- •10. Комунікативні ознаки культури мовлення.
- •Суржик як показник низької культури мовлення.
- •Нормативність і правильність мовлення.
- •Мовні норми та мовленнєвий етикет.
- •Лексикологія як розділ мовознавчої науки. Слово як одиниця лексики.
- •Лексика української мови з погляду її походження.
- •Особливості лексичних засобів ділового мовлення.
- •Використання синонімів у ділових паперах.
- •Специфіка вживання омонімів.
- •Пароніми у діловому спілкуванні.
- •Мовні штампи та кліше у фаховому мовленні податківців, юристів, економістів.
- •Основи вчення про термін і термінологію: вихідні поняття і терміни.
- •Загальновживана лексика. Професійна лексика. Термінологія. Номенклатура.
- •Термінознавство та термінографія.
- •Класифікація термінологічних одиниць.
- •Сучасні проблеми української термінології.
- •Спілкування як вид соціальної взаємодії. Функції спілкування.
- •Види і форми професійного спілкування.
- •Невербальні компоненти спілкування.
- •Публічний виступ як важливий засіб комунікації. Види публічного мовлення.
- •Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій.
- •Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.
- •Стратегія поведінки під час ділової бесіди
- •Етикет телефонної розмови.
- •Форми колективного обговорення професійних проблем:
- •Мистецтво перемовин
- •Збори, нарада як форми прийняття колективного рішення;
- •Правила ведення дискусії.
- •Основні поняття діловодства.
- •Критерії класифікації документів. Національний стандарт України.
- •Вимоги до укладання та оформлення документів.
- •Вимоги до тексту документа.
- •Переклад. Форми і види перекладу: буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклад.
- •Явище тавтології як особливого виду повтору.
- •Синонімічні засоби ділового мовлення. Евфемізми.
- •Поняття про мовні штампи і кліше.
- •Особливості вживання іменникових форм у ділових текстах.
- •Прикметник в офіційно-діловому стилі. Ступені порівняння прикметників.
- •Правила передачі цифрової інформації. Узгодження іменника з числівником.
- •Функціонування займенникових форм у діловому мовленні.
- •Особливості вживання службових частин мови в діловому стилі.
- •Загальні риси синтаксису в ділових паперах.
- •Мовні помилки, їх види.
- •Поняття про мовний етикет.
- •Різниця між мовою, мовленням, спілкуванням.
- •Поняття тексту, його структурна організація.
- •Правила ділового листування.
Основи вчення про термін і термінологію: вихідні поняття і терміни.
Термінозна́вство — наука, яка займається вивченням термінів та терміносистем.
Термінознавство вивчає спеціальну лексику з точки зору її типології, походження, форми, значення і функціонування, а також використання, упорядкування і творення.
Початок термінознавства пов'язаний з іменами австрійського вченого Ойгена Вюстера Нубасова і російського термінознавця Д.С.Лотте, які опублікували свої перші роботи в 1930р. На початку ХХІ ст. роботою з теоретичних проблем термінознавства займається ряд національних шкіл – австрійсько-німецька, франко-канадська, російська, чеська, українська.
Теоретичне термінознавство вивчає закономірності розвитку і вживання спеціальної лексики.
Прикладне термінознавство займається встановленням практичних принципів та рекомендацій з метою усунення нестачі термінів; їх оцінкою, описом, редагуванням, упорядкуванням, створенням, перекладом і використанням.
Загальне термінознавство вивчає найбільш загальні якості, проблеми і процеси, що стосуються спеціальної лексики, а галузеве термінознавство займається вивченням спеціальної лексики і понять, які належать до окремих областей знань конкретних мов.
Типологічне термінознавство займається порівняльним дослідженням особливостей окремих термінологій з метою визначення спільних рис та відмінностей окремих терміносистем.
Порівняльне термінознавство займається порівняльним вивченням спільних та відмінних рис лексики різних мов, наприклад української та англійської.
Семасіологічне термінознавство займається вивченням проблем, що пов’язані із значенням (семантикою) спеціальних лексем, зміною значень і різноманітними семантичними явищами – полісемією, омонімією, синонімією, антонімією і т. д.
Ономасіологічне термінознавство вивчає структурні форми спеціальних лексем, займається процесом найменування спеціальних понять і вибором оптимальних форм найменування.
Історичне термінознавство вивчає історію термінів та терміносистем для того, щоб виявити тенденції їх утворення та розвитку, що в свою чергу дозволяє дати вірні рекомендації стосовно їх упорядкування. У наш час[Коли?] на основі цих досліджень виникає нова самостійна лінгвістична дисципліна – антрополінгвістика.
Функціональне термінознавство пов’язане з вивченням сучасних функцій терміну в різних текстах та ситуаціях професійного спілкування і підготовки спеціалістів, а також досліджує особливості використання термінів в мові і комп’ютерних системах.
На сучасному етапі формується ряд нових напрямків, серед яких слід зазначити когнітивне або гносеологічне термінознавство, що займається дослідженням ролі термінів в науковому мисленні та знаннях. Як самостійні розділи термінознавства можна розглядати також термінознавчу теорію тексту; ця теорія займає позицію між термінознавством і власне теорією тексту і займається питаннями типології текстів (де наявні терміни), термінологічним аналізом тексту і текстовим аналізом терміну.
Термінознавство тісно пов’язане з термінографією. Термінографія – це наука, що займається складанням словників спеціальної лексики. Ряд вчених навіть розглядає термінографію як розділ термінознавства.