30.Вплив фізико-географічний факторів на стік річок.

Вплив геологічних умов на стік. Впливають через процеси інфільтрації й випаровування. Від геологічний умов залежить та кількість вологи, яка затримується у верхніх шарах порід та порід та грунті і може бути витрачена згодом на випаровування та транспірацію. Значний вплив має карст. Його наявність може збільшити величину стоку за рахунок переходу вод з іншого басейну або зменшити її.

Вплив рельєфу. Впливає внаслідок зміни кількості опадів і випаровування. Збільшення опадів з висотою місцевості особливо помітне в гірських районах. Проте в районах, де мало вологи, або там, де передгір’я перехоплюють значну частину опадів, центральні гірські хребти одержують мало опадів і стік тут незначний. У відкритих місцях степової і лісостепової зон різні форми рельєфу значно впливають також на розподіл снігу. Отже, вплив рельєфу на величину опадів і випаровуваннях, розподіл снігу, а звідси й на об’єм стоку істотний.

Вплив озерності на стік річок. Наявності озер або значних водосховищ у басейнах річок істотно впливає на величину стоку. Стік з басейну, де є озера, завжди менший, ніж з безоозерного. Величина випаровування з водної поверхні і поверхні суші в різних фізико-географічних умовах неоднакова, а отже, неоднаковий і вплив озерності на величину річного стоку. Найбільшою мірою стік зменшується під впливом озерності в південних районах, у зоні недостатнього зволоження, а в північних районах, у зоні надмірного зволоження вплив цого фактора незначний.

Вплив рослинності. Полягає у збільшені шорсткості земної поверхні, що сприяє сповільненню збігання води і збільшенню інфільтрації вологи в грунт. Від 35 до 50% загальної суми опадів затримують крони дерев. Уся ця волога йде на випаровування.

31. Вплив господарської діяльності на стік на стік річок.

Господарська діяльність людини, яка спричиняє зміни природних умов, не може не впливати на стік. Зі створенням водосховищ збільшується випаровування, а отже, зменшується стік, особливо в посушливих районах. Штучне зрошення веде до зменшення величини стоку річок, а в деяких районах Середньої Азії та Кавказу вода окремих річок повністю розбивається на зрошення. Такі агротехнічні заходи, як снігозатримання, розорювання на обширних територіях, впливають на умови формування поверхневого стоку, переважно зменшуючи його. Насадження лісових смуг також спричиняє посилення інфільтрації вологи в грунт, тобто частина поверхневого стоку переводиться у підземний.

32. Водний режим річок. Фази водного режиму.

Водний режим річок – закономірні зміни в часі рівнів води, витрат, швидкості течії. Обумовлені кліматичними факторами. В водному режимі річок виділяють 3 фази:

1. Водопілля

2. Паводок

3. Межень.

Водопілля характеризується значними підйомами рівнів і збільшення витрат. Характерне живлення снігове, дощове, снігово-дощове. Під час водопілля збільшуються витрати, які можуть бути катастрофічними. Може бути одновершинним, двовершинним або багато вершинним.

Паводок – короткочасне збільшення рівнів і витрат води. Може бути протягом року більше одного разу.

Межень – низьке стояння рівнів в річках і незначні витрати. Буває літня і зимова.