36. Паводки, види паводків.

Паводки – короткочасне збільшення рівнів води і витрат води.

На відміну від водопіль вони виникають нерегулярно. Найчастіше формуються внаслідок випадання дощів і злив, а також сніготанення під час зимових відлиг.

За часом настання вони можуть бути зимовими, літніми та протягом усього року. Паводки поділяються на місцеві(що їх сформували дощі, що випали в даному регіоні) та транзитні або верхові, які утворилися від дощів, котрі випали вище по течії.

Висота паводка залежить від інтенсивності дощу і морфології русла заплави. Паводок — значне підвищення водності річки в межах річного циклу, що виникає нерегулярно; утворюється під час сильних дощів чи під час відлиги. На відміну від повені паводки виникають нерегулярно. Значний паводок може викликати повінь.

37. Термічний режим річок.

Формується в результаті теплообміну між атмосферою і водною масою, між водною масою і літосферою. В термічному режимі виділяють 2-періоди:

1. період відкритої води;

2. період льодоставу.

Коли річка вільна від льоду, то тепло з атмосфери надходять в водну масу завдяки сонячній радіації. Вода прогрівається і досягає максимуму в кінці липня. Протягом доби максимальна температура в 14, 15 год., мінімальна – перед сходом сонця. Амплітуда становить 1 градус, іноді 2-3.

Під час, коли річка вкрита льодом, потік тепла іде від русла до поверхні. Наростання льоду максимальне в грудні-січні. Для характеристики термічного режиму річки вимірюють температуру води в ті самі години, як і рівні води. Для характеристики теплового балансу застосовують рівняння. Воно складається з прибуткової ( сонячна радіація, випромінювання атмосфери ) і видаткової ( випаровування, випромінювання з водних поверхонь ).

38. Річкові наноси. Їх формування.

Річкові наноси – тверді частинки, що переносить потік і утворюють руслові та заплавні відклади.

Вони формуються в результаті водної ерозії. Водна ерозія – це процес руйнування земної поверхні під дією текучих вод.

Продукти ерозії з поверхні басейну складають більшу частину річкових наносів. Розмив дна і берегів, тобто руслова ерозія, становить незначну частину наносів.

Наноси являють собою уламки гірських порід або частки грунтів, їх розміри можуть змінюватися в широких межах. Тому за геометричною крупністю наноси ділять на фракцї.

Із загальної кількості частина наносів переноситься водами річок у завислому стані, а частина перетягується по дну. В залежності від цього річкові наноси поділяються на завислі і донні.

39. Завислі наноси. Мутність води.

Завислі наноси характеризуються:

• Витратою завислих наносів називається кількість наносів, які проходять через поперечний переріз русла річки за одиницю часу.

• Мутність води – кількість наносів у грамах, яка знаходиться в 1 м 3 води.

В гідрології вводять поняття гідравлічна крупність – швидкість, з якою наноси опускаються на дно в стоячій воді.

Залежно від гідравлічної крупності й поділяють на доні та завислі.

Донні – які мають гідравлічну крупність більшу ніж вертикальна складова, яка залежить від швидкості.