27. Крива витрат води.

Крива витрат будується за даними таблиці гідрологічного щорічника.

Для побудови кривої витрат використовують обчислені витрати води 30-50 значень за рік. А щоденні рівні води вимірюються двічі на добу о 8 год і 20 год.

Щоб одержати величини витрат за кожний день без щоденних вимірювань користуються кривою витрат, яка відображає залежність витрат від рівнів. Разом з кривою витрат будують криві залежності живих перерізів і швидкостей течії від рівнів. Користуючись кривою витрат і таблицею щоденних рівнів води, можна одержати величину витрат води за кожний день. За даними щоденних витрат будують календарний ( хронологічний ) графік коливання витрат, який називається гідрографом. При значній тривалості спостережень можна побудувати типовий гідрограф.

28. Поняття про норму стоку. Розподіл стоку по території України.

Норма стоку - середнє значення величини стоку за багаторічний період такої тривалості, при збільшенні якої отримане значення істотно не змінюється. Норма стоку може бути обчислена шляхом осереднення річних величин стоку (норма річного стоку), стоку за повінь (норма стоку за повінь), за окремі місяці або інші періоди року.

Норма стоку зазвичай обчислюється за багаторічний період. Якщо дані по стоку охоплюють відносно короткий час, норма стоку обчислюється за допомогою так званого приведення до багаторічного періоду.

Розподіл стоку. Для характеристики розподілу стоку будь-якої території складається карта стоку, на якій проведені лінії однакових величин стоку, тобто лінії модулів стоку ,або річного шару стоку.

Характерною особливістю розподілу середнього багаторічного стоку по території України є його зональність в рівнинній частині та вертикальна поясність у гірській. Крім того, спостерігається тенденція до зменшення стоку із заходу на схід під впливом збільшення континентальності клімату. У Поліссі норма стоку – 4-3л/с-км2, в Лісостепу – 2-1,5л/с-км2,а в Степу – 0,5-0,2 л /с-км2. В Українських Карпатах норма стоку становить 10-25 л /с-км2, в Криму – 1,0-5,0, в Донбасі – 2-3л/с-км2. Причому схили гір, обернені до вологоносних вітрів, мають більший стік, ніж підвітряні схили. Тому річки Закарпаття багатоводніші, ніж річки Прикарпаття.

29. Коливання стоку річок.

Стік – процес стікання дощових і талих вод в водойми і зниження рельєфу, що проходять як по земній поверхні (поверхневий стік), так і в товщі земної кори (підземний стік).Стік – складний природний процес, який відбувається в географічному середовищі і перебуває під впливом різноманітних фізико-географічних факторів: клімату, грунтів, рослинності, озер і боліт у басейні річки тощо.

Основним фактором, який стимулює стік і визначає його розвиток, є клімат. Але й інші фактори впливають на стік. Причому вплив їх тим більший, чим менші розміри басейну і чим коротший період, за який розглядається цей вплив. Вплив різних природних факторів проявляється по-різному. Одні з них сприяють збіганню атмосферних опадів по земній поверхні, інші затримують стік.На рівнинах максимум стоку спостерігається головним чином в найбільш заволожених лісових зонах на узбережжях материків. В горах величина стоку зростає до певної висоти переважно на навітряних схилах хребтів.Характерною особливістю стоку є його мінливість в просторі і за часом. В річному ході стоку виділяються фази: повені, паводки, межень. Відносно рівномірний протягом року стік називається зарегульованим.

Величину стоку протягом будь-якого періоду часу (року, сезону, місяця і таке інше) виражають:

середньою витратою води (в м³/с);шаром стоку (в мм або см);стоку (в м³);модулем стоку (в л/с*км²);коефіцієнтом стоку (в долях одиниці).

Сумарний стік річок в Світовий океан — 42 000 км³.