49. Водосховища і особливості їх гідрологічного режиму.

Водосховище – це штучна водойма, створена для накопичення, зберігання та подальшого використання води, регулювання стоку річки. За морфологією ложа виділяються долинні й улоговині вдих, за способом заповнення водою – загатні і наливні. За місцем розташування – гірські, передгірські, рівнинні, приморські. За місцем у річковому басейні – верхові та низові. За ступенем регулювання річкового стоку – багаторічного, сезонного, тижневого і добового регулювання.

Морфометричні характеристики вдсх: площа поверхні і об’єм. Накопичення необхідного об’єму води супроводжується підйомом рівня до деякої оптимальної величини – нормального підпертого рівня (НПР). Під час водопілля та високих паводків може відбуватись перевищення НПР на деяку величину – форсований підпертий рівень (ФПР). Для вдсх встановлюється і такий рівень, нижче якого опорожнення не відбувається – рівень мертвого об’єму (РМО). Об’єм вдсх, що знаходиться нижче РМО – мертвий об’єм (МО). Найбільш корисним з точки зору регулювання і використання стоку є об’єм вдсх між НПР і РМО – корисний об’єм (КО). КО+МО=повний об’єм/ємніть вдсх. Об’єм води між НПР і ФПР – резервний об’єм.

Особливості режиму:

24. коливання рівня залежить не тільки від фаз водного режиму, а і від господарського використання вдсх: навесні вдсх наповнюються водою, влітку, восени і взимку – спрацьовуються, тому рівень падає;

25. руйнування льоду іде через зміну рівнів води;

26. температура вдсх залежить від господарської діяльності;

27. швидкості течій менші, ніж в річках, але більші, ніж в природних озерах;

28. вдсх заповнюються наносами, які концентруються біля греблі.

Вдсх використовуються в таких напрямках:

12. водопостачання;

13. гідроенергетика;

14. водний транспорт;

15. рибне господарство;

рекреація.

50. Каскад Дніпровських водосховищ та його значення у народному господарстві.

Дніпровські гідровузли і водосховища біля них дозволяють вирішувати питання гідроенергетики, водного транспорту, зрошення, обводнення, осушення, водопостачання, рибного господарства, боротьби з повенями, відпочинку. На дніпровських ГЕС у середній за водністю рік виробляється ≈10 млрд. кВт./год. електроенергії. Завдяки вдсх дніпровською водою зрошується понад 1,3 млн. га земель. Значна кількість води забирається з вдсх для водопостачання населених пунктів і промислових підприємств, які розташовані не тільки вздовж Дніпра, а й на значній відстані від нього (Криворіжжя, Донбас, Крим, Харківщина). Всього на різні потреби безповоротно забирається біля 10 км3 води щорічно. Зі створенням вдсх значно поліпшилися умови судноплавства на Дніпрі, оскільки суттєво збільшилися судноплавні глибини (до 3,65 м). Важливе значення мають вдсх для розвитку рибного господарства; в них є умови для застосування прогресивних технологій риборозведення з направленим формуванням промислових риб ті акліматизації нових видів. Зарегульованість стоку Дніпра дала можливість вирішити проблему боротьбі із затопленням значних площ під час високих весняних водопіль. Вдсх на Дніпрі сприяють організації масового відпочинку населення, туризму і спорту.

Створення вдсх має й негативні наслідки. Так, у Подніпров’ї було затоплено і відведено під інженерні споруди близько 718000 га земель, з них 242000 га сіль-госп угідь. У вдсх спостерігається «цвітіння» води, від чого погіршується її якість у зоні вдсх, підтоплюються землі, відбувається хвильове руйнування берегів, в донних осадах накопичуються забруднюючі ті радіоактивні речовини, різко зменшується кількість прохідних і напівпровідних риб.