2. Комплексна творча робота до модуля 1

1. Персоналія: М.Вебер, К.Ясперс, Ю.Лотман (на вибір).

2. Ідея: ідея культурології як окремої науки в концепціях західних, російських та українських культурологів (Л.Уайт, В.Розін, А.Бичко та інші); ідея протистояння “культура – цивілізація” у концепціях О.Шпенглера та М.Бердяєва; ідея визначної ролі психологічного чиннику культуротворчості у концепціях З.Фрейда, К.Юнга, Е.Фромма (на вибір).

3. Текст: Уайт Л. “Наука про культуру”, Бердяєв М. “Зміст історії”, Біблер В. “Культура. Діалог культур (досвід визначення)” (на вибір).

4. Творче завдання: Перед вами два тексти з аналізом відомого художнього стилю “імпресіонізм”. У якому з даних текстів домінує культурологічний підхід, а в якому – мистецтвознавчий? Обґрунтуйте свій вибір.

А) “В ХІХ ст. поглиблюється і завершується намічений вже раніше процес розмежування живопису і графіки. Специфіка графіки – лінійні співвідношення. Вона, відтворюючи форму предметів, передає їх освітлення, співвідношення світла і тіні і т.д. Живопис закарбовує реальні співвідношення фарб світу, у кольорі і через колір він виражає сутність предметів, їх естетичну цінність, вивіряє їх суспільне значення, їх відповідність або суперечність оточенню. Принципова відмінність від графіки властива, наприклад, живопису імпресіоністів. Він нічого не передає поза кольором, усе лінійне в ньому грає другорядну роль. Не малюнок, а кольорові співвідношення зображуваних предметів стають основними носіями естетичного змісту живописних творів...Живопис засвоїв світло, він пише колір світла, напівсвітла, туману, повітря, напівтіні. Так, у картинах К.Моне, який малює лондонські тумани, схоплюються і закарбовуються найтонші переливи світла. Сама композиція у живописі стає кольоровою композицією”.

Б) “ Імпресіоністи... ставили перед собою завдання безпосереднього спостереження і вивчення оточуючої дійсності у її різноманітних індивідуальних виявах і переносу у мистецтво результатів своїх вражень. Інакше кажучи, вони намагалися виразити не тільки те, що бачиш, але й як бачиш, а нове бачення зверталося переважно до “зорової сутності” предметів. Звідси в імпресіонізмі з’явилася підкреслена увага до передачі світла, який дає речам видимість, розкриває їх кольорове багатство, а також до руху повітряних мас, які змінюють форму предметів і передають динаміку оточуючого світу... Здавалося б, як можна у зв’язку з імпресіонізмом, з його насичено-яскравим, життєрадісним мистецтвом, говорити про кризу? Але з точки зору змісту і методу реалізму, в межах якого виник імпресіонізм, про кризові явища говорити можна. Річ у тім, що метод імпресіоністів таїв у собі небезпеку просування поверхнею явищ, а не сприяв осягненню суті процесу чи події. Та й надмірна індивідуалізація ситуацій зовсім не призводила до соціальних узагальнень, які так цінував реалізм”.

Приклад тестових питань та завдань для модуля 2

Завдання до проведення колоквіуму:

1. Тематика рефератів:

1. Особливості становлення духовних потреб людини.

2. Витоки слов’янської міфології.

3. Пам’ятки трипільської культури.

4. Прадавні міфи українців.

5. Обрядова поезія трудового року в Україні.

6. Характерні риси культури південно-східних слов’ян.

7. Геокультурні особливості Індії та їх вплив на формування традиційних цінностей індо-буддійського типу культури.

8. Буддійська архітектура як модель світу.

9. Символічний комплекс індуїстської архітектури.

10. Мистецтво танцю в традиційній культурі Індії.

11. Творчість Калідаси.

12. Мусульманські скарби Індії.

13. Геокультура Китаю та її вплив на формування традиційних цінностей даосько-конфуціанського типу культури.

14. Китайська традиційна архітектура як модель світу.

15. Традиційний живопис в культурі Китаю та його принципи.

16. “Розсіяна перспектива”: модель співвідношення людини і світу.

17. Китайський філософський сад як образ світу.

18. Символіка китайського традиційного театру.

19. Людина в ісламській традиції.

20. Мавританський стиль в архітектурі.

21. Арабська каліграфія та її декоративне використання.

22. “Тисяча і одна ніч” як літературна пам’ятка арабської культури.

23. Поезія О.Хайяма.

24. Храм як модель світобудови, ікона як образ світу.

25. Монастирі – середньовічні центри громадського життя і освіти.

26. “Божественна комедія” Данте – художній синтез середньовічної культури.

27. Архітектурний і художній подвиг Середньовіччя.

28. Лицарство як морально-етичний ідеал епохи.

29. Модель гуманістичної освіти як шлях до універсальності і гармонійності людини.

30. Соціальні утопії та їх ідейні витоки.

31. Ідеал людини у творчості Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті, Мікеланджело Буанаротті.

32. Проблеми активності особистості в період Реформації, її осмислення у філософії та мистецтві.

33. Діячі та ідеї Реформації.

34. Мистецтво бароко як відображення нового розуміння світу.

35. Лицар, кавалер, джентельмен – персоніфікація трьох типів культури.

36. Образ лицаря в куртуазній літературі.

37. Сутність і джерела ідеології Просвітництва.

38. Виховні ідеї Ж.-Ж.Руссо.

39. Література і мистецтво епохи Просвітництва.

40. Ідейна атмосфера початку ХІХ ст. та її вплив на розвиток художньої культури.

41. Романтичне світовідчуття: поглиблення інтересу до національної культури європейських народів.

42. Романтична казка як прояв ностальгії за старовиною.

43. Ідея боротьби за свободу у творах А.Міцкевича, Дж.Байрона, Г.Гейне, В.Гюго, М.Лермонтова.

44. Ідеал людини в художній культурі України кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

45. Українська культура: авангардні пошуки.

46. Екзистенційні проблеми у художній традиції на зламі століть.

47. Шляхи входження української культури в загальноєвропейський контекст.

48. Український ренесанс 20-х рр. ХХ ст.

49. Літературні гуртки й течії ренесансної доби в Україні.

50. Феномен театру Л.Курбаса.

51. Авангардні течії в українському живописі.

52. Михайло Бойчук і його школа: художні пошуки і здобутки.

53. Університетська освіта в Україні перших десятиліть ХХ ст.

54. Митці і мистецтво в умовах тоталітарної системи.

55. Українське мистецтво на полях Другої світової війни.

56. Мистецькі досягнення України періоду політичної “відлиги”.

57. Суверенна держава й культура.

58. Культура сучасності: стан, перспективи.

59. Контркультура як пошук нового ціннісного ядра сучасної культури.

60. Мода як соціокультурний феномен.

61. Культурна творчість і зсуви в культурі.

62. Феномен “хіппі”.