4. Причини занепаду Київської Русі.

Причини, що викликали роздробленість Київської Русі:

1. Великі простори держави при відсутності тісних економічних зв’язків за умов панування натурального господарства.

2. Зміна принципів престолонаслідування.

3. Напади степових кочівників.

4. Розвиток і піднесення удільних князівств.

5. Посилення боярства, яке ставило місцеві інтереси вище державних.

6. Зміна торгівельної кон’юнктури. Занепад Києва як великого торговельного центру.

За період від 1132 р. до монголо-татарської навали кількість князівств, на які розпалася Русь, збільшилася з 15 до 50.

Роздробленість, що охопила Київську Русь, отримала назву феодальної, бо вона була закономірним наслідком еволюції феодальних відносин (розвиток феодального землеволодіння – вотчин, посилення влади удільних князів і бояр). Роздробленість кваліфікують також як політичну, бо вона призвела до змін в державному устрої Русі, а саме – до децентралізації системи управління.

Централізована форма державної влади змінилася на поліцентричну. Однак зміна державного устрою не означала, що Київська Русь припинила своє існування. Проте, будь-які спроби припинити міжусобні чвари, відновити єдність Русі були невдалими. Найбільш помітна роль у політичному житті Русі періоду роздробленості належала Новгородській землі, Полоцькому, Смоленському, Володимиро-Суздальському, Чернігівському, Переяславському, Волинському та Галицькому князівствам. Саме Волинське та Галицьке князівства поступово почали відігравати роль консолідуючого центру давньоруських земель.

Та все ж Київська Русь так і не змогла вийти із кризи. Монголо-татарська навала 1237-1241 рр. призвела до остаточного зруйнування Київської Русі. На тривалий час руські землі потрапили під владу Золотої Орди – держави монголо-татар.

Контрольні запитання і завдання:

1. Назвіть східнослов’янські племена.

2. В чому суть норманської теорії походження Київської Русі?

3. Коли і ким було засновано київ (потрібне визначити):

- 912 р. - Рюриком;

- 882 p. - Аскольдом;

- 482 p. - Києм.

4. Проаналізуйте економічні та соціальні політичні передумови формування ранньофеодальної держави Київська Русь.

5. Хто з київських князів запровадив християнство в Київській Русі (потрібне визначити):

- Ігор (912-945 pp.);

- Святослав (957-972 pp.);

- Олег (882-912 pp.);

Володимир (978-1015 pp.).

6. Як вплинуло запровадження християнства на соціально-економічний, політичний та культурний розвиток Київської Русі, її міжнародні зв’язки?

7. Розкрийте значення кодексу законів „Руська Правда” Ярослава Мудрого.

8. Охарактеризуйте суспільно-політичний устрій Київської Русі.

Лекція 4: Українські землі в литовсько-польську добу (2 год.)

1. Приєднання українських земель до складу Великого князівства . Литовського. Литовсько-Руська держава.

2. Етапи об’єднання Литви і Польщі. Люблінська унія та її наслідки.

3. Соціально-економічне становище українських земель в литовсько-польську добу.

Література

Основна

1. Дашкевич Н. Заметки по истории Литовско-Русского государства. – К., 1985.

2. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою // Україна крізь віки. Т.6. – К., 1998.

3. Тимошенко Л.В. Артикули Брестської унії 1596 р. // УІЖ. – 1996. – № 2.

4. Шабульдо Ф.М. Про початок приєднання Великим князівством Литовським Південно-Західної Русі. // УІЖ. – 1984. – № 6.

5. Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблінської унії // Київська старовина – 1993. – № 3.

6. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кін. ХІV до сер. ХVІІ ст. (Волинь і центральна Україна). – К., 1993.

Додаткова

1. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI-XVIII ст. – К., 1966.

2. Історія християнської церкви на Україні. Релігієзнавчий нарис. – К., 1992.

3. Харшин М.В. Українська церква між двома уніями (1569-1596 рр.) // УІЖ. – 1996. – № 4.

4. Шабульдо Ф.М. Битва біля Синіх Вод 1362 р. маловідомі та незнані аспекти. // УІЖ. – 1996. – № 2.