Контрольні запитання і завдання:

1. Якими були умови Коломацьких статей?

2. Що було основним поштовхом для І.Мазепи перейти на бік Швеції?

3. Які основні причини провалу політики І.Мазепи?

4. Які основні положення Конституції П.Орлика? В чому її історичне значення?

5. Яка подія, що сталася 27 червня 1709 р., відіграла фатальну роль в історії України?

1) підписання гетьманом І.Мазепою Коломацьких статей; 2) перехід гетьмана І.Мазепи і частини козацької старшини на бік шведського короля Карла ХІІ; 3) Петро І став царем Московської держави; 4) підписання гетьманом І.Скоропадським Решетилівських статей; 5) поразка шведських військ під Полтавою, крах союзу І.Мазепи з Карлом ХІІ.

Лекція 8: Правобережна Україна наприкінці хvіі- хvііі ст.

1. Політичний статус Правобережжя.

2. Гайдамацький рух.

3. Загарбання українських земель Росією та Австрією.

Література

Основна

1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К., 2001.

2. Гайдамацький рух на Україні у ХVІІІст.: Збірник документів.– К., 1970.

1. Лола О.П. Гайдамацький рух на Україні в 20-60 рр. ХVІІІ ст. – К., 1965.

2. Шабала Я.М. Історія України. Для випускників шкіл та абітурієнтів: Навчальний посібник. – К., 2005.

3. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К., 1997.

Додаткова

1. Коліївщина 1768 року. Матеріали ювілейної наукової сесії, присвяченої 200-річчю повстання. – К., 1970.

2. Сергієнко Г.Я. Визвольний рух на Правобережній Україні в кінці ХVІІ — на початку ХVІІІ ст. – К.,1963.

3. Смолій В.А. Максим Залізняк // Матеріали наукової сесії, присвяченої 200-річчю повстання. – К., 1970.

1. Політичний статус Правобережжя.

Після поразки національно-визвольної революції подальшу долю українських. земель визначали такі держави: Польща, Росія та Туреччина.

Прикриваючись намаганням проголосити гетьманом Юрія Хмельницького, Туреччина організовала два походи на м. Чигирин у 1677-1678 рр. Місто було зруйновано, частина населення переселена на Слобідську Україну. Правобережжя формально опинилось під владою Ю.Хмельницького (зробив столицею м. Немирів). Але він проводив деспотичне правління і у 1681 р. був страчений турками.

Відтоді Правобережна Україна втратила рештки політичної та економічної самостійності. За укладеним 1681 р. Бахчисарайським перемир'ям між Туреччиною, Кримським ханством і Московською державою: 1) Лівобережна Україна, Київ і Запоріжжя залишалися за Московщиною; 2) Південна Київщина, Брацлавщина і Поділля – за Туреччиною; 3) татари зберігали право кочувати денних степах України (територія між Дністром і Південним Бугом – нейтральною і незаселеною.

Остаточний поділ України був затверджений 16 трав­ня 1686 р. «Вічним миром», який підтверджував Андрусівське перемир'я 1667 р. між Московською державою і Річчю Посполитою: 1) за Московією – Лівобережна Україна, Київ, Запоріжжя, Чернігово-Сіверська земля (за відмову від претензій на Київ Польща отримувала 146 тис. крб. компенсації); 2) Брацлавщина та Південна Київщина ставали нейтральною незаселеною між Польщею і Московією; 3) Північна Київщина, Волинь і Галичина відходили до Польщі, а Поділля – під владою Туреччини (в 1699 р. Поділля було приєднано до Польщі); 4) Московська держава анулювала попередні договори з Туреччиною і Кримським ханством, вступала до антитурецької «Священ­ної Ліги» (Польща, Австрія, Венеція і Ватикан) і зобов'язувалася організувати воєнний похід проти Кримського ханства.

Однак і Туреччина і Польща швидко порушили умови Бахчисарайського договору і розпочали активне заселення пустуючи земель Правобережжя. У 1684 р. було видано універсал, що дозволяв козацькі поселення на південь від Росі. Внаслідок поновлення козацьких прав та вольностей відродилися Богуславський, Брацлавський, Корсунський та Білоцерківський полки.

Після завершення війни між Польщею та Туреччи­ною і приєднання до Польщі Поділля (1699) потреба у козацькому війську відпала, і польський сейм прийняв рішення про ліквідацію право­бережного козацтва. Як наслідок – повстання козацького полку у Фастові під прово­дом С.Палія (1702-1704). Повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля та Волинь.С.Палій вів пере­говори з гетьманом І. Мазепою про возз'єднання Правобережної України з Лівобережною, але уряд Московщини, пов'язаний з Річ­чю Посполитою «Вічним миром», не давав згоди на цю акцію. В 1704 р. на Правобе­режжя вступили лівобережні козацькі полки під проводом Мазе­пи, який, приєднавши до Гетьманщини правобережні полки, незабаром усунув С. Палія від влади.. За його наказом Палія було заарештовано, а повстання при­душено. Царський уряд відправив Палія у заслання до Тобольська.

Після падіння І. Мазепи та поразки П. Орлика система міжнародних договорів 1711—1714 рр. остаточно визнала права Польщі на володіння Правобе­режжям.