- •Історія україни
- •Лекція 9: Українські землі у складі Росії в другій половині хіх ст. 47
- •Пояснювальна записка
- •Мета та завдання курсу:
- •Структура курсу ”Історія України”
- •Література
- •1. Українські землі в первісну епоху.
- •2. Скіфо-сарматський час (кіммерійці, скіфи, сармати).
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •Передумови утворення держави на Русі. Теорії походження Київської Русі.
- •2. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі.
- •3. Історичний розвиток Київської Русі.
- •Причини занепаду Київської Русі.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •1. Приєднання українських земель до складу Великого князівства . Литовського. Литовсько-Руська держава.
- •2. Етапи об’єднання Литви і Польщі. Люблінська унія та її наслідки.
- •3. Соціально-економічне становище українських земель в литовсько-польську добу.
- •Характерні риси господарського життя:
- •Лекція 5-6: Українська національно-визвольна революція
- •Література
- •1. Причини, характер, рушійні сили і проблеми періодизації революції.
- •Формування української державності в ході визвольної війни під проводом б.Хмельницького
- •Загострення кризи української державності у 1657-1663 рр. Політика і.Виговського і ю.Хмельницького.
- •4. Розкол України на Лівобережну та Правобережну.
- •5. Петро Дорошенко у боротьбі за незалежність українських земель.
- •6. Причини поразки національно-визвольних змагань середини хvіі ст.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •Наступ на політичну автономію України. Політика
- •2. Україна в роки Північної війни
- •3. Перший український уряд в екзилі. Конституція Пилипа Орлика.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Лекція 8: Правобережна Україна наприкінці хvіі- хvііі ст.
- •Література
- •1. Політичний статус Правобережжя.
- •2. Гайдамацький рух: причини, характер, розмах.
- •3. Загарбання українських земель Росією та Австрією.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 9: Українські землі у складі Росії в другій половині
- •Література
- •1. Модернізаційні процеси в Російській імперії та Україна. Скасування кріпацтва.
- •2. Соціально-економічний розвиток українських земель у пореформену добу.
- •3. Суспільно-політичні процеси в українських землях
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •1. Активізація національного руху в Наддніпрянщині.
- •2. Україна в роки революції 1905-1907 рр.
- •3. Столипінська реакція.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Лекція 11-12: Українська національно-демократична революція
- •Література
- •1. Створення Центральної Ради та її політична діяльність.
- •2. Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
- •4. Політика Директорії та її наслідки.
- •5. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях
- •5. Уроки українських визвольних змагань.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 13: Радянська Україна в першій половині 20-х років хх ст.
- •Література
- •1. Урср на початку 20-х років.
- •2. Нова економічна політика.
- •3. Політика українізації.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •1. Польська політика щодо Західної України
- •2. Національно-визвольний рух в Західній Україні
- •3. Українські землі під румунською окупацією
- •4. Закарпаття у складі Чехословаччини. Карпатська Україна.
- •Література
- •1. Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі.
- •28 Червня 1940 р. Румунський уряд заявив про свою згоду передати Радянському Союзу Бессарабію і Північну Буковину.
- •3. Напад Німеччини на срср. Бойові дії на території України в 1941-42 рр.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •1. Зміни в суспільно-політичному житті України після смерті Сталіна.
- •2. Економічні реформи м.С.Хрущова та їх наслідки.
- •3. Основні тенденції та характерні риси духовного життя в Україні.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Лекція 17: Україна в період загострення кризи радянської системи
- •Література
- •1.Економічна реформа середини 60-х років та її згортання. Наростання кризових явищ.
- •2. Суспільно-політичне життя та духовний розвиток суспільства.
- •3. Дисидентський рух.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •1. Суспільно-політичний процес після проголошення незалежності.
- •3 Грудня 2004 р Верховний су4д виніс рішення про переголос4ування іі туру президентських виборів.
- •8 Грудня вр прийняла пакт документів про політичну реформу (набрала чинності з вересня 2005 р.), переобрання цвк.
- •26 Грудня 2004 р. – переголосування іі туру. Переміг в.А.Ющенко (51,99 %).
- •2. Труднощі і перспективи економічного розвитку.
- •3. Україна в системі міжнародних відносин.
- •4. Духовне життя суспільства.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Навчально-методичне видання
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
2. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі.
Київська Русь була ранньофеодальною монархією. Основними елементами механізму політичної влади були: князь, боярська рада, віче (народні збори).
Київський князь зосереджував у своїх руках усю адміністративну, воєнну, судову владу і управляв державою за допомогою найближчого оточення – особистої дружини, удільних князів (управляли підлеглими князівствами), намісників (управляли невеликими містами). Князь спирався на військову підтримку дружини та ідеологічну – церкви.
Боярська рада – дорадчий орган, куди входили: старші дружинники, міська еліта , представники вищого духовенства, з якими князь обговорював питання війни і миру, укладання угод, видання законів, адміністративні, фінансові і судові справи, обирали наступного князя. Володіючи „правом вето”, боярська рада неодноразово змінювала плани великих князів, чим підтверджувала на практиці реальність прав та автономію князівських васалів.
Віче – це народні збори дорослого чоловічого міського населення, що вирішували важливі громадські і державні справи. Право скликати віче мали князь, митрополит, або ж самі жителі міста. Володіючи правом затвердження важливих державних рішень, віче все ж мало обмежену самостійність і рідко виступало із законодавчими ініціативами.
В період феодальної роздробленості централізована монархія змінюється на федеративну. Тому важливою формою загально руського правління другої половини ХІ – початку ХІІІ ст. стали міжміські снеми (князівські з’їзди). Збиралися у найвідповідальніші моменти для країни, обговорювали питання внутрішнього миру, феодального правопорядку, організації оборони Русі. Ініціаторами їх скликання були великі київські князі. Найбільш відомі в історії з’їзди – 1072 р. у м. Вишгороді, де Ізяслав, Святослав і Всеволод та їхні радники затвердили „Правду Ярославичів”, а також з’їзд 1097 р. у м. Любечі, де були юридично закріплені норми між князівських відносин, спрямовані на попередження усобиць.
За часів Київської Русі сформувалося феодальне суспільство в східних слов’ян. У соціальній структурі давньоруського суспільства можна виділити такі основні групи населення:
Князі (представники правлячої та племінних династій), бояри, (місцеві родовиті землевласники) та князівські дружинники. Володіли князівствами та місцевими вотчинами.
Основна група – селянство (смерди), які спочатку були вільними і економічно самостійними, але поступово потрапляли в економічну залежність від князів і бояр. Закупи і рядовичі – напіввільні селяни, які працювали на феодала за грошову позичку (купу) або на умовах договору (ряду).
„Холопи” – раби – використовувалися в домашньому господарстві.
Міщанство (за приблизними розрахунками в містах проживало до 15 % всього населення). Літописи повідомляють, що на межі ІХ-Х ст. існувало понад 20 міст (Київ, Чернігів, Білгород, Вишгород, Любеч, Смоленськ, Новгород та ін.). Напередодні монгольської навали на Русі налічувалося понад 300 „градів”, з яких майже 100 були справжніми містами. Тому не дивно, що варяги ще на межі ІХ-Х ст. називали Русь „Гардаріки” – країна міст (замків).
Духовенство – формується з прийняттям християнства.
Провідною галуззю економіки Київської Русі було сільське господарство. Особливого розвитку досягло землеробство за рахунок використання досконалих знарядь праці (плуг, рало, соха борона, мотика, серп, коса), різних систем обробітку (вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами). Допоміжними галузями господарства стали промисли – бортництво, мисливство, рибальство.
Розвиток господарства Київської Русі характеризувався відокремленням ремесла від сільського господарства, пожвавленням торгівлі. Ремесло набирало все більшої ваги (існувало до 60 спеціальностей). Найважливішими його галузями були: чорна металургія та металообробка, гончарство, ткацтво, ювелірне та деревообробне виробництво. Руські ковалі володіли всіма відомими на той час прийомами обробки заліза: куванням, загартуванням, інкрустацією кольоровими металами. Асортимент виробів нараховував до 150 назв, від найпростіших цвяхів до сільськогосподарського реманенту та замків. Особливо розвивалося зброярство.
Розквіту Київської Русі сприяло те, що її територія була вкрита мережею важливих міжнародних торговельних шляхів. Одним із найдавніших і освоєних був „грецький ” шлях („із варяг в греки”), що через Дніпро зв’язував Прибалтику та Причорномор’я. „Шовковий” шлях з’єднував Центральну Європу з Середньою Азією та Китаєм. „Соляний” та „залізний” були сполучною ланкою між Кавказом і Прикарпаттям. Експортували хліб, худобу, сіль, хутро, ремісничі вироби, рабів. Імпортували тканини, вино, прянощі, вироби мистецтва.
Активні торговельні відносини сприяли становленню в Київській Русі грошової системи. Першою грошовою одиницею була „куна” – хутро куниці або білки. Згодом м’які хутряні гроші поступаються місцем твердій валюті – гривням, що являли собою зливки срібла вагою 160-196 г. За часів Володимира Великого почали карбувати золотники і срібляники – перші вітчизняні монети.