- •3.1 Будова, принцип дії і класифікація 53
- •Загальні відомості про гідромашини і компресори та їх класифікація
- •1 Основні параметри насосів
- •2 Динамічні насоси
- •2.1 Будова, принцип дії і класифікація
- •2.2 Робочі колеса відцентрових насосів
- •2.3 Рух рідини в каналах робочого колеса ідеального насоса
- •2.4 Рівняння Ейлера для турбомашин
- •2.5 Вплив обмеженого числа лопатей на тиск насоса
- •2.6 Баланс енергії і коефіцієнт корисної дії динамічної машини
- •2.7 Залежність подачі, напору і потужності насоса від частоти обертання вала
- •Згідно рівняння Ейлера для безударного режиму роботи насоса
- •2.8 Характеристика динамічного насоса
- •2.9 Відносні (відсоткові) характеристики
- •2.10 Вплив густини і в’язкості рідини на характеристику насоса
- •2.11 Перерахунок характеристик відцентрових насосів з води на нафту
- •2.12 Явище подібності у відцентрових насосів
- •2.13 Коефіцієнт швидкохідності. Класифікація коліс за коефіцієнтом швидкохідності
- •2.14 Гідравлічна система. Робота насоса на гідравлічну мережу
- •2.15 Паралельна робота відцентрових насосів
- •2.16 Послідовна робота відцентрових насосів
- •2.17 Кавітація. Визначення висоти всмоктування динамічного насоса
- •2.18 Регулювання роботи відцентрових машин
- •2.18.2 Регулювання зміною частоти обертання вала машини
- •2.18.3 Регулювання зміною зовнішнього діаметра робочого колеса
- •2.18.4 Інші способи регулювання
- •3 Об’ємні насоси
- •3.1 Будова, принцип дії і класифікація
- •3.2 Середня подача зворотно-поступальних насосів різних типів Середня теоретична подача зпн за один оберт кривошипного вала рівна об’єму , описаному його поршнями (плунжерами). За час t
- •3.3 Графіки миттєвих подач насосів різних типів
- •3.4 Пневмокомпенсатори
- •3.5 Розрахунок пневмокомпенсаторів
- •3.6 Тиск в робочій камері насоса при нагнітанні і всмоктуванні з пневмокомпенсатором
- •Підставивши значення у вираз (3.18), отримаємо
- •3.7 Індикаторна діаграма
- •3.8 Втрати енергії. Коефіцієнт корисної дії і характеристика зворотно-поступальних насосів
- •3.9 Класифікація клапанів об’ємних насосів
- •3.10 Основи теорії роботи клапана
- •3.11 Умови виникнення стуку клапана
- •3.12 Основи розрахунку зворотно-поступальних насосів
- •3.12.1 Розрахунок гідравлічної коробки насоса
- •3.12.2 Розрахунок штока насоса двохсторонньої дії
- •3.13 Регулювання режиму роботи зворотно-поступальних насосів
- •3.14 Випробування об’ємних насосів
- •3.15 Основні правила обслуговування об’ємних насосів
- •4 Турбобури
- •4.1 Будова і принцип дії турбобурів
- •4.2 Види турбобурів
- •4.3 Однорозмірна теорія осьових турбін
- •4.4 Плани швидкостей. Режим роботи турбіни
- •4.5 Полігон швидкостей. Кінематичні коефіцієнти турбін
- •4.6 Умови роботи турбобура на вибої
- •4.7 Характеристика турбіни
- •4.8 Ремонт і регулювання турбобура
- •5 Компресори
- •5.1 Область застосування і типи компресорних машин
- •За розміщенням циліндрів компресори об’ємної дії бувають: горизонтальні, вертикальні, прямокутні (кутові), опозитні, V-подібні, ш-подібні, зіркоподібні.
- •5.2 Поршневі компресори. Принцип дії, будова, класифікація
- •5.3 Основні параметри компресорів
- •5.4 Одноступеневий стиск в поршневому компресорі
- •5.4.1 Робочий процес в циліндрі компресора
- •5.5 Об’ємна витрата газу на вході одноступеневого компресора
- •5.6 Ступеневе стиснення газу в поршневому компресорі
- •5.7 Основи термодинамічного розрахунку нафтопромислового компресора
- •1 Вибір числа ступеней
- •2 Розподіл тисків по ступенях
- •3 Показник адіабати і газова постійна суміші
- •4 Визначення температур по ступенях
- •5 Вибір типу і схеми компресора
- •6 Коефіцієнти співвідношення об’ємів
- •7 Визначення об’ємного коефіцієнта
- •8 Визначення коефіцієнтів наповнення Значення коефіцієнтів наповнення визначається за формулою
- •9 Визначення секундних робочих об’ємів
- •10 Визначення параметрів приводу компресора
- •5.8 Шляхи вдосконалення поршневих компресорів
- •Висновки
- •Перелік рекомендованої літератури
3.8 Втрати енергії. Коефіцієнт корисної дії і характеристика зворотно-поступальних насосів
Потужність насоса більша від індикаторної на величину механічних втрат
, (3.38)
де механічні втрати енергії (в гідравлічній частині: ущільнення поршня, штока; в приводній частині: крейцкопф, зубчаста передача, підшипники валів).
Механічний ККД
. (3.39)
За механічним ККД оцінюють ефективність насоса як механізму.
Об’ємні втрати енергії обумовлюються перетоками рідини (в клапанах, ущільненнях поршня, штока).
Об’ємний ККД
, (3.40)
де дійсна подача насоса;
теоретична подача насоса.
За допомогою об’ємного ККД оцінюють досконалість насоса з точки зору його герметичності.
Гідравлічні втрати енергії на проміжку між вакуумметром і манометром (головним чином в клапанах), оцінюються гідравлічним ККД
, (3.41)
де тиск у вихідному патрубку насоса;
середній індикаторний тиск в робочій камері насоса.
Індикаторний ККД насоса
. (3.42)
Загальний ККД ЗПН
(3.43)
Для ЗПН всі ККД визначаються експериментально.
При розрахунковому навантаженні величина загального ККД залежить від конструкції, стану, якості виготовлення вузлів і деталей та розмірів насоса. В середньому для вальних ЗПН .
Залежність подачі, потужності і ККД від тиску називається характеристикою об’ємного насоса (рис.3.11). Зниження подачі , пояснюється збільшенням втрат через нещільності робочих камер з ростом тиску. Потужність насоса при цьому зростає, а загальний ККД майже постійний в широкому діапазоні зміни тиску (він суттєво знижується лише при низьких і високих тисках). У першому випадку в результаті того, що з наближенням до холостого ходу будь-який механізм працює не економічно, а в другому – внаслідок збільшення втрат).
Рисунок 3.11 – Характеристика об’ємного насоса
3.9 Класифікація клапанів об’ємних насосів
Клапани відносяться до основних вузлів гідравлічної частини об’ємних насосів. Основні вимоги до клапанів наступні:
– забезпечення повної герметичності, підвищеної зносостійкості та безвідмовної роботи;
– невеликий гідравлічний опір;
– безударна посадка тарілки на сідло;
– доступність огляду та швидкої заміни зношених деталей.
Клапани сучасних ЗПН виключно самодіючі. Вони відкриваються і закриваються під дією тиску перекачуваної рідини. За кінематикою клапани поділяються на:
– кулькові з шістьма степенями вільності (завдяки обертанню кульки і можливості відхилення від осі сідла);
– підйомні з двома степенями свободи (переміщення вздовж і обертання навколо осі клапана).
Кулькові клапани (рис.3.12, а) використовують у тихохідних насосах. Їх переваги – простота і компактність конструкції (найчастіше застосовуються в свердловинних насосах). В потужних швидкохідних насосах кулькові клапани не використовуються, тому що кульки будуть мати велику масу (виникатимуть значні інерційні сили, що призведе до збільшення запізнення відкриття і закриття).
а) кульковий; б) кільцевий; в) тарілчастий; г) тарілчастий пружинний
Рисунок 3.12 – Схема клапанів зворотно-поступальних насосів
У великих насосах найбільш поширені підйомні клапани, які можуть бути ваговими (рис.3.12, б і в) або пружинними (рис.3.12, г). Вагові клапани застосовують тільки тоді, коли висока температура чи корозійність перекачуваної рідини виключають тривалу роботу пружини. У всіх інших випадках ставлять пружину. При переході поршнем (плунжером) крайніх положень тарілка завжди запізнюється з посадкою на сідло клапана (при цьому частина рідини перетікає через клапан у зворотному напрямку і умови посадки тарілки на сідло погіршуються). Пружина служить для зменшення цього запізнення. За будовою підйомні клапани поділяються на тарілчасті (рис.3.12, в) та кільцеві (рис.3.12, б). Тарілчасті клапани можуть бути з плоскими чи конічними сідлами; з верхнім, нижнім чи двома направляючими (для точної посадки тарілки на сідло); з притиранням тарілки до сідла (для чистих рідин) або з гумовим чи поліуретановим ущільненням (розміщених на тарілці або на сідлі). В кільцевому клапані (рис.3.12, б) рідина протікає по зовнішніх і внутрішніх стінках кільця (він забезпечує більшу витрату), але із-за складної конфігурації використовується рідко.
Вхідні і вихідні клапани використовуються однаковими і взаємозамінними.