- •3.1 Будова, принцип дії і класифікація 53
- •Загальні відомості про гідромашини і компресори та їх класифікація
- •1 Основні параметри насосів
- •2 Динамічні насоси
- •2.1 Будова, принцип дії і класифікація
- •2.2 Робочі колеса відцентрових насосів
- •2.3 Рух рідини в каналах робочого колеса ідеального насоса
- •2.4 Рівняння Ейлера для турбомашин
- •2.5 Вплив обмеженого числа лопатей на тиск насоса
- •2.6 Баланс енергії і коефіцієнт корисної дії динамічної машини
- •2.7 Залежність подачі, напору і потужності насоса від частоти обертання вала
- •Згідно рівняння Ейлера для безударного режиму роботи насоса
- •2.8 Характеристика динамічного насоса
- •2.9 Відносні (відсоткові) характеристики
- •2.10 Вплив густини і в’язкості рідини на характеристику насоса
- •2.11 Перерахунок характеристик відцентрових насосів з води на нафту
- •2.12 Явище подібності у відцентрових насосів
- •2.13 Коефіцієнт швидкохідності. Класифікація коліс за коефіцієнтом швидкохідності
- •2.14 Гідравлічна система. Робота насоса на гідравлічну мережу
- •2.15 Паралельна робота відцентрових насосів
- •2.16 Послідовна робота відцентрових насосів
- •2.17 Кавітація. Визначення висоти всмоктування динамічного насоса
- •2.18 Регулювання роботи відцентрових машин
- •2.18.2 Регулювання зміною частоти обертання вала машини
- •2.18.3 Регулювання зміною зовнішнього діаметра робочого колеса
- •2.18.4 Інші способи регулювання
- •3 Об’ємні насоси
- •3.1 Будова, принцип дії і класифікація
- •3.2 Середня подача зворотно-поступальних насосів різних типів Середня теоретична подача зпн за один оберт кривошипного вала рівна об’єму , описаному його поршнями (плунжерами). За час t
- •3.3 Графіки миттєвих подач насосів різних типів
- •3.4 Пневмокомпенсатори
- •3.5 Розрахунок пневмокомпенсаторів
- •3.6 Тиск в робочій камері насоса при нагнітанні і всмоктуванні з пневмокомпенсатором
- •Підставивши значення у вираз (3.18), отримаємо
- •3.7 Індикаторна діаграма
- •3.8 Втрати енергії. Коефіцієнт корисної дії і характеристика зворотно-поступальних насосів
- •3.9 Класифікація клапанів об’ємних насосів
- •3.10 Основи теорії роботи клапана
- •3.11 Умови виникнення стуку клапана
- •3.12 Основи розрахунку зворотно-поступальних насосів
- •3.12.1 Розрахунок гідравлічної коробки насоса
- •3.12.2 Розрахунок штока насоса двохсторонньої дії
- •3.13 Регулювання режиму роботи зворотно-поступальних насосів
- •3.14 Випробування об’ємних насосів
- •3.15 Основні правила обслуговування об’ємних насосів
- •4 Турбобури
- •4.1 Будова і принцип дії турбобурів
- •4.2 Види турбобурів
- •4.3 Однорозмірна теорія осьових турбін
- •4.4 Плани швидкостей. Режим роботи турбіни
- •4.5 Полігон швидкостей. Кінематичні коефіцієнти турбін
- •4.6 Умови роботи турбобура на вибої
- •4.7 Характеристика турбіни
- •4.8 Ремонт і регулювання турбобура
- •5 Компресори
- •5.1 Область застосування і типи компресорних машин
- •За розміщенням циліндрів компресори об’ємної дії бувають: горизонтальні, вертикальні, прямокутні (кутові), опозитні, V-подібні, ш-подібні, зіркоподібні.
- •5.2 Поршневі компресори. Принцип дії, будова, класифікація
- •5.3 Основні параметри компресорів
- •5.4 Одноступеневий стиск в поршневому компресорі
- •5.4.1 Робочий процес в циліндрі компресора
- •5.5 Об’ємна витрата газу на вході одноступеневого компресора
- •5.6 Ступеневе стиснення газу в поршневому компресорі
- •5.7 Основи термодинамічного розрахунку нафтопромислового компресора
- •1 Вибір числа ступеней
- •2 Розподіл тисків по ступенях
- •3 Показник адіабати і газова постійна суміші
- •4 Визначення температур по ступенях
- •5 Вибір типу і схеми компресора
- •6 Коефіцієнти співвідношення об’ємів
- •7 Визначення об’ємного коефіцієнта
- •8 Визначення коефіцієнтів наповнення Значення коефіцієнтів наповнення визначається за формулою
- •9 Визначення секундних робочих об’ємів
- •10 Визначення параметрів приводу компресора
- •5.8 Шляхи вдосконалення поршневих компресорів
- •Висновки
- •Перелік рекомендованої літератури
2.13 Коефіцієнт швидкохідності. Класифікація коліс за коефіцієнтом швидкохідності
Коефіцієнтом швидкохідності насоса ns називають частоту обертів насоса, подібного даному, який створює напір 1м при корисній потужності 735Вт в режимі максимального ККД.
Коефіцієнт швидкохідності визначається за формулою
(2.41)
де Q – подача насоса, м3/c;
n – частота обертання, хв-1;
Н – напір насоса, м.
ns визначається для будь-якої динамічної машини на оптимальному режимі її роботи, причому він зберігає своє значення при роботі на в’язких рідинах, тоді як інші параметри оптимального режиму змінюються.
Динамічні насоси класифікують за коефіцієнтом швидкохідності (рис.2.18) наступним чином:
1) вихрові насоси – ns=10...50; 1.7;
2) тихохідні відцентрові насоси – ns =50…80; 2.5;
3) нормальні відцентрові насоси – ns =80...150; 2;
4) швидкохідні відцентрові насоси – ns =150...300; 1,8...1,3;
5) відцентрово – осьові – ns =300...600; 1,2...0,9;
6) осьові – ns =600...1200; 0,8.
При даних Q і Н і коли ns n, то із збільшенням частоти обертання зменшуються розміри і маса насоса.
За коефіцієнтом швидкохідності, який визначається за формулою (2.41), можна вибрати тип машини з заданими Q, Н, n.
2.14 Гідравлічна система. Робота насоса на гідравлічну мережу
На рис.2.19 приведена найпростіша схема замкнутої гідравлічної системи. До гідравлічної мережі (див. рис.2.19) відноситься всі елементи гідравлічної системи, крім насоса. Робота насоса знаходиться в безпосередній залежності від опору гідравлічної мережі.
Рисунок 2.19 – Схема гідравлічної системи
Характеристикою гідравлічної мережі називається залежність втрат напору в ній від витрати рідини, тобто
hм= f(Qм). (2.42)
Втрати напору в мережі – це втрати енергії одиниці маси чи ваги рідини від перерізу 1 – 1 до 2 – 2 (рис.2.19).
(2.43)
де – статична складова втрат напору;
h1,2 = Ндин – динамічна складова втрат напору (визначається формулою Дарсі-Вейсбаха, тобто втратами напору в трубопроводах l1 і l2 ).
Характеристика гідравлічної мережі може бути представлена аналітично (в залежності від режиму руху потоку), або графічно (рис.2.20).
1– ламінарний режим; 2 – турбулентний режим; 3 – квадратичний режим
Рисунок 2.20 – Характеристики гідравлічної мережі при різних
режимах руху потоку
При ламінарному режимі
, (2.44)
де ал – коефіцієнт пропорціональності ламінарного потоку.
При турбулентному режимі
, (2.45)
де ат – коефіцієнт пропорціональності турбулентного потоку.
При квадратичному режимі тертя (найчастіше при перекачуванні води чи бензину)
, (2.46)
де акв – коефіцієнт пропорціональності квадратичного режиму тертя.
Для замкнутої гідравлічної системи
Qм = QH і hм = Hн , (2.47)
де Qм і Нн – відповідно подача і напір насоса.
Для кожного насоса при n=const існує його напірна характеристика Н-Q (рис.2.21). Якщо на цьому графіку привести характеристику гідравлічної мережі, то точка А, перетину цих двох характеристик називається робочою точкою гідравлічної системи. При зміні характеристики гідравлічної мережі (збільшенні або зменшенні опору) точка А автоматично переміщується по кривій Н-Q насоса, спричинюючи зміну режиму його роботи. Процес зміни режиму роботи насоса при зміні характеристики гідравлічної мережі називається саморегулюванням.
Рисунок 2.21 – Графік спільної роботи насоса і гідравлічної мережі