Вступ до курсу. Зародження цівілізації на території україни. Утворення і розвиток давньоруської держави

(2 години)

План

1. Вступ до курсу

Предмет і завдання курсу «Історія України» – складової загальноосвітньої історії. Місце курсу в системі навчання у вищому технічному закладі освіти. Значення курсу для фахової підготовки і виховання студентської молоді. Джерела та принципи вивчення вітчизняної історії.

2. Зародження цивілізації на території України.

Поява людини на території України. Первісна палеолітична община. Розвиток родового ладу в неоліті та енеоліті. Кіммерійці, скіфи, сармати. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Трипільська культура.

3. Давньоруська держава Київська Русь: утворення, розквіт, занепад.

Східнослов’янські племена VІ–IX ст., соціально-економічні та політичні фактори їх консолідації. Теорії походження Київської Русі. Територія та етнічний склад населення. Форми правління та основні структурні елементи політичної влади. Соціальна структура давньоруського суспільства. Соціально-економічний розвиток Київської Русі. Формування феодальних відносин.

Головні напрями політики перших київських князів. Адміністративна, військова і релігійна реформи Володимира Великого. Розбудова держави за часів Ярослава Мудрого.

Ослаблення великокнязівської влади. Боротьба Володимира Мономаха за єдність Русі. Причини і наслідки роздробленості Давньоруської держави.

С е м і н а р:

Зародження цівілізації на території україни. Давньоруська держава київська русь

(4 години)

План

1. Україна в період первісного суспільства.

2. Східні слов’яни в V-VIII ст.

3. Соціально-економічний і політичний розвиток Київської Русі в ІХ – першій половині ХІІ ст.

4. Феодальна роздробленість і занепад Давньоруської держави. Галицько-Волинське князівство.

5. Монголо-татарське нашестя і встановлення монголо-татарського іга.

6. Історичне значення Київської Русі, її місце у долі східнослов’янських народів та в європейській історії.

Методичні рекомендації

1. Відповідь на перше питання слід розпочати з визначення новітньої хронології появи першої людини на території сучасної України. Розповісти про археологічні сліди життя первісної людини в Криму, на Донбасі, в західних областях нашої держави. Розкрити головні риси економічного, політичного, культурного розвитку кіммерійців, скіфів і сарматів. Висвітлити історію грецької колонізації Північного Причорномор’я. Всебічно проаналізувати історію Трипільської культури, ознайомитися з новітніми науковими версіями щодо її існування та історичної спадщини.

2. У другому питанні передусім слід звернути увагу на проблему етногенезу східних слов’ян, розкрити зміст головних теорій їх походження, проаналізувати перші письмові свідчення про слов’ян. З’ясувати рівень соціально-економічного та політичного розвитку антів і склавинів. Виявити причини, передумови й головні напрямки формування державності у східних слов’ян.

3. У третьому питанні необхідно з’ясувати сутність найбільш відомих теорій виникнення Київської Русі. Проаналізувати процеси «збирання земель» і пріоритетні напрямки політики перших київських князів – Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого. Визначити зміст та історичне значення Хрещення Русі. Проаналізувати головні риси внутрішньої та зовнішньої політики Ярослава Мудрого; на підставі тексту «Руської Правди» охарактеризувати становище різних верств населення Давньоруської держави. Висвітлити політику князів Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича, їх намагання зберегти державну цілісність Київської Русі.

4. У відповіді на четверте питання доцільно акцентувати увагу на виявленні економічних, політичних та соціальних причин феодальної роздробленості. Надати загальну характеристику розвитку удільних князівств. Звернути особливу увагу на історію виникнення й розвитку Галицько-Волинської держави – наступниці Київської Русі, політичну діяльність князів Ярослава Осмомисла, Романа Мстиславича та Данила Галицького.

5. Під час підготовки до п’ятого питання рекомендується визначити причини монголо-татарської навали на Русь, рівень військової готовності удільних князівств порівняно із військом кочівників. Висвітлити походи хана Батия проти Південно-Західної Русі, особливо, оборону Києва 1240 р. Охарактеризувати головні риси монголо-татарського іга та його наслідки для подальшого розвитку давньоруських земель.

6. У шостому питанні слід підкреслити унікальність Київської Русі як першого східнослов’янського державного утворення. Зазначити дуже високий рівень економічного, політичного та культурного розвитку держави, її авторитет на міжнародній арені. Зробити акцент на ролі давньоруських князівств у запобіганні нашестю монголо-татарських загарбників на Європу.