Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_derzhavi_ta_prava_Ukrayini.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
1.49 Mб
Скачать
  1. Спадкове право за Кодексом 1743

У спадковому праві появилася тенденція до встановлення чітких кордонів вільного розпорядження спадковим майном за заповітом, а також розширення спадкових прав за жіночою лінією. Для міщан приватновласницьких містечок право спадкування за заповітом було обмежено третиною спадкового майна, а дві третини його за законом переходило до дітей для забезпечення їх повинностей на користь власника землі.

  1. Шлюбно-сімейне право за Кодексом 1743

Сімейно-шлюбне право не зазнало суттєвих змін. Зазнав змін обряд заручення. При укладенні договору про шлюб і встановленні приданого (віна) визначався так званий заряд, тобто частина майна нареченої (гроші, золото чи золоті прикраси і вироби) оцінювалась у подвійному розмірі та поверталась у випадку відмови нареченого від вступу в шлюб або розірвання шлюбу з його вини.

  1. Кримінальне право за Кодексом 1743

Змін зазнали принципи розвитку кримінального права. Під злочином почали розуміти порушення закону, правової норми, заподіяння шкоди життю, здоров'ю, майну, честі особи. Покарання полягало у залякуванні, відшкодуванні, ізоляції та використанні праці злочинця. Суб'єктами злочину могли вважатися всі особи за винятком малолітніх до 16-річного віку. Від покарання звільнялися (чи каралися значно легше) особи, котрі мали фізичні вади. З суб'єктивного боку при визначенні покарання брали до уваги ступінь вини злочинця.Об’єктами злочину були встановлені законами порядку - державна влада та управління, життя, здоров'я, майно і честь людини. Не відбулося принципових змін у системі злочинів. Злочини поділялися на: державні (зрада, перехід на бік ворога, здача фортеці, фальшивомонетництво), проти релігії (богохульство, віровідступництво, чари, порушення церковних обрядів, зневаження церкви), посадові (хабар, розтрати; казнокрадство), проти особи (вбивство, каліцтво, нанесення побоїв, ран, інші тілесні пошкодження) майнові (крадіжки, розбій, грабунок). Найтяжчі покарання встановлювалися за державні злочини. Наприклад, зрадник засуджувався до смертної кари з відсіченням голови або четвертуванням. Члени його сім'ї підлягали заклинанню і виселенню до Сибіру. Все майно конфісковувалося. Посадові злочини могли супроводжуватися застосуванням тілесних покарань, конфіскацією майна і грошовим штрафом. Вбивця піддавався смертній карі, а за інші злочини проти особи встановлювалися тілесні покарання і грошові штрафи. Майнові злочини призводили до смертної кари чи тілесних покарань, вигнання, биття палицями, грошових штрафів. Кримінальні справи порушувалися зацікавленими особами чи державними органами. Потерпілий публічно оголошував про злочин, його шкоду, про те, щоб відшукати свідків. Попереднє слідство проводив суддя. Він збирав у "добрих людей" відомості про особу злочинця, робив необхідні письмові запити у місцеві судово-адміністративні органи і до осіб духовного стану. На початковій стадії розслідування застосовувались побиття і тортури, для чого існували спеціальні кати. Звільнялися від тортур переважно панівні верстви. На вимогу судді місцева адміністрація проводила розшук чи обшук, а потерпілий разом з понятими робив "трус села". Після розшуку і встановлення вини злочинця віддавали до суду. Розпочинався процес судового розгляду. При винесенні вироку на рішення суду могли вплинути прохання потерпілого чи громади пом’якшити покарання, жінки – віддати злочинця їй в чоловіки тощо. Рішення і вироки можна було оскаржити у вищестоящі інстанції. Отже, зміни в основних сферах права, що діяли в Україні до кінця ХVІІІ ст.., служили зміцненню кріпосництва і самодержавної влади.