- •Виникнення і розвиток науки історії держави і права.
- •Предмет, методи та завдання історії держави і права України.
- •Проблеми періодизації історії держави і права України.
- •Стародавні держави і право на території України.
- •Формування державності у східних слов’ян. Утворення Київської держави.
- •Теорії походження Київської держави.
- •Суспільний лад Київської держави.
- •Державний лад Київської держави.
- •Загальна характеристика джерел права Київської держави.
- •Звичай та звичаєве право як джерело права Київської Русі.
- •Договори як джерело права Київської Русі.
- •Князівське законодавство як джерело права Київської Русі
- •Рецепція візантійського права в Київській Русі.
- •Походження, основні редакції та списки Руської Правди.
- •Загальна характеристика Руської Правди як джерела права Київської Русі.
- •Цивільне право за Руською Правдою.
- •Спадкове право за Руською Правдою.
- •Шлюбно-сімейне право за Руською Правдою.
- •Кримінальне право за Руською Правдою.
- •Мета і система покарань за Руською Правдою.
- •Характер та особливості процесуального права за Руською Правдою.
- •Утворення та державний устрій Галицько-Волинської держави.
- •Судові органи та особливості правової системи Галицько-Волинської держави.
- •Правове положення українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •Загальна характеристика Литовських статутів та їх застосування в Україні.
- •Цивільне право за Литовськими статутами.
- •Шлюбно-сімейне право за Литовськими статутами.
- •Спадкове право за Литовськими статутами.
- •Кримінальне право за Литовськими статутами.
- •Судова система та процесуальне право за Литовськими статутами.
- •Запорізька Січ, її організація і роль в історії держави і права України.
- •Формування Української держави в роки національно-визвольної війни 1648 — 1654 рр.
- •Рішення Переяславської Ради 1654 р. Та її політико-правові наслідки.
- •Приєднання Лівобережної України до Росії та його юридичне оформлення.
- •Правове становище Гетьманщини у складі Російської держави за Березневими статтями 1654 р.
- •Державний устрій Гетьманщини.
- •Судова система Гетьманщини. Реформи к. Розумовського
- •Конституція Пилипа Орлика 1710., її зміст та значення
- •Організація і діяльність Малоросійських колегій та правління гетьманського уряду
- •Поступова ліквідація царизмом автономного устрою Гетьманщини
- •Джерела права у Гетьманщині за Березневими статтями 1654
- •Джерела і структура Прав за якими судиться малоросійський народ 1743р
- •Цивільне право за Кодексом 1743
- •Спадкове право за Кодексом 1743
- •Шлюбно-сімейне право за Кодексом 1743
- •Кримінальне право за Кодексом 1743
- •Мета і система покарань за Кодексом 1743
- •Суд і розправа в правах малоросійських 1750 – 1758рр., її структура,зміст і значення.
- •Зібрання малоросійських прав 1807р., його зміст і значення
- •Характеристика судової реформи 1864р.
- •Реорганізація прокуратури, заснування адвокатури та створення суду присяжних за судовою реформою 1864р.
- •Загарбання західноукраїнських земель Австрією
- •Апарат управління Галичиною у складі Австро-Угорщини
- •Переумови відродження української державності після і світової війни
- •Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність
- •Конституція унр 1918р., її зміст та значення
- •Українська гетьманська держава 1918
- •Українська держава за Директорії
- •Утворення урср та її юридичне оформлення
- •Розпад Австро-Угорщини та проголошення зунр
- •Проголошення зунр
- •Організація і структура державного апарату зунр
- •Об'єднання унр і зунРв єдиній соборній Українській державі
- •Передумови і юридичне оформлення утворення срср
- •Конституційний розвиток урср
- •Входження Західної України до складу урср. Державно-правові акти Народних Зборів Західної України
- •Входження Північної Буковини до складу урср
- •Українське державне правління на чолі з Ярославом Стецьком
- •Утворення, розвиток та падіння Карпато-Української держави (1938 – 1939)
- •Входження Закарпаття до складу урср. Діяльність Народної Ради
- •Розпад срср і відродження Української незалежної держави
- •Розробка та прийняття Конституції України 1996р., її основні положення та оцінка
Спадкове право за Кодексом 1743
У спадковому праві появилася тенденція до встановлення чітких кордонів вільного розпорядження спадковим майном за заповітом, а також розширення спадкових прав за жіночою лінією. Для міщан приватновласницьких містечок право спадкування за заповітом було обмежено третиною спадкового майна, а дві третини його за законом переходило до дітей для забезпечення їх повинностей на користь власника землі.
Шлюбно-сімейне право за Кодексом 1743
Сімейно-шлюбне право не зазнало суттєвих змін. Зазнав змін обряд заручення. При укладенні договору про шлюб і встановленні приданого (віна) визначався так званий заряд, тобто частина майна нареченої (гроші, золото чи золоті прикраси і вироби) оцінювалась у подвійному розмірі та поверталась у випадку відмови нареченого від вступу в шлюб або розірвання шлюбу з його вини.
Кримінальне право за Кодексом 1743
Змін зазнали принципи розвитку кримінального права. Під злочином почали розуміти порушення закону, правової норми, заподіяння шкоди життю, здоров'ю, майну, честі особи. Покарання полягало у залякуванні, відшкодуванні, ізоляції та використанні праці злочинця. Суб'єктами злочину могли вважатися всі особи за винятком малолітніх до 16-річного віку. Від покарання звільнялися (чи каралися значно легше) особи, котрі мали фізичні вади. З суб'єктивного боку при визначенні покарання брали до уваги ступінь вини злочинця.Об’єктами злочину були встановлені законами порядку - державна влада та управління, життя, здоров'я, майно і честь людини. Не відбулося принципових змін у системі злочинів. Злочини поділялися на: державні (зрада, перехід на бік ворога, здача фортеці, фальшивомонетництво), проти релігії (богохульство, віровідступництво, чари, порушення церковних обрядів, зневаження церкви), посадові (хабар, розтрати; казнокрадство), проти особи (вбивство, каліцтво, нанесення побоїв, ран, інші тілесні пошкодження) майнові (крадіжки, розбій, грабунок). Найтяжчі покарання встановлювалися за державні злочини. Наприклад, зрадник засуджувався до смертної кари з відсіченням голови або четвертуванням. Члени його сім'ї підлягали заклинанню і виселенню до Сибіру. Все майно конфісковувалося. Посадові злочини могли супроводжуватися застосуванням тілесних покарань, конфіскацією майна і грошовим штрафом. Вбивця піддавався смертній карі, а за інші злочини проти особи встановлювалися тілесні покарання і грошові штрафи. Майнові злочини призводили до смертної кари чи тілесних покарань, вигнання, биття палицями, грошових штрафів. Кримінальні справи порушувалися зацікавленими особами чи державними органами. Потерпілий публічно оголошував про злочин, його шкоду, про те, щоб відшукати свідків. Попереднє слідство проводив суддя. Він збирав у "добрих людей" відомості про особу злочинця, робив необхідні письмові запити у місцеві судово-адміністративні органи і до осіб духовного стану. На початковій стадії розслідування застосовувались побиття і тортури, для чого існували спеціальні кати. Звільнялися від тортур переважно панівні верстви. На вимогу судді місцева адміністрація проводила розшук чи обшук, а потерпілий разом з понятими робив "трус села". Після розшуку і встановлення вини злочинця віддавали до суду. Розпочинався процес судового розгляду. При винесенні вироку на рішення суду могли вплинути прохання потерпілого чи громади пом’якшити покарання, жінки – віддати злочинця їй в чоловіки тощо. Рішення і вироки можна було оскаржити у вищестоящі інстанції. Отже, зміни в основних сферах права, що діяли в Україні до кінця ХVІІІ ст.., служили зміцненню кріпосництва і самодержавної влади.