- •Виникнення і розвиток науки історії держави і права.
- •Предмет, методи та завдання історії держави і права України.
- •Проблеми періодизації історії держави і права України.
- •Стародавні держави і право на території України.
- •Формування державності у східних слов’ян. Утворення Київської держави.
- •Теорії походження Київської держави.
- •Суспільний лад Київської держави.
- •Державний лад Київської держави.
- •Загальна характеристика джерел права Київської держави.
- •Звичай та звичаєве право як джерело права Київської Русі.
- •Договори як джерело права Київської Русі.
- •Князівське законодавство як джерело права Київської Русі
- •Рецепція візантійського права в Київській Русі.
- •Походження, основні редакції та списки Руської Правди.
- •Загальна характеристика Руської Правди як джерела права Київської Русі.
- •Цивільне право за Руською Правдою.
- •Спадкове право за Руською Правдою.
- •Шлюбно-сімейне право за Руською Правдою.
- •Кримінальне право за Руською Правдою.
- •Мета і система покарань за Руською Правдою.
- •Характер та особливості процесуального права за Руською Правдою.
- •Утворення та державний устрій Галицько-Волинської держави.
- •Судові органи та особливості правової системи Галицько-Волинської держави.
- •Правове положення українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •Загальна характеристика Литовських статутів та їх застосування в Україні.
- •Цивільне право за Литовськими статутами.
- •Шлюбно-сімейне право за Литовськими статутами.
- •Спадкове право за Литовськими статутами.
- •Кримінальне право за Литовськими статутами.
- •Судова система та процесуальне право за Литовськими статутами.
- •Запорізька Січ, її організація і роль в історії держави і права України.
- •Формування Української держави в роки національно-визвольної війни 1648 — 1654 рр.
- •Рішення Переяславської Ради 1654 р. Та її політико-правові наслідки.
- •Приєднання Лівобережної України до Росії та його юридичне оформлення.
- •Правове становище Гетьманщини у складі Російської держави за Березневими статтями 1654 р.
- •Державний устрій Гетьманщини.
- •Судова система Гетьманщини. Реформи к. Розумовського
- •Конституція Пилипа Орлика 1710., її зміст та значення
- •Організація і діяльність Малоросійських колегій та правління гетьманського уряду
- •Поступова ліквідація царизмом автономного устрою Гетьманщини
- •Джерела права у Гетьманщині за Березневими статтями 1654
- •Джерела і структура Прав за якими судиться малоросійський народ 1743р
- •Цивільне право за Кодексом 1743
- •Спадкове право за Кодексом 1743
- •Шлюбно-сімейне право за Кодексом 1743
- •Кримінальне право за Кодексом 1743
- •Мета і система покарань за Кодексом 1743
- •Суд і розправа в правах малоросійських 1750 – 1758рр., її структура,зміст і значення.
- •Зібрання малоросійських прав 1807р., його зміст і значення
- •Характеристика судової реформи 1864р.
- •Реорганізація прокуратури, заснування адвокатури та створення суду присяжних за судовою реформою 1864р.
- •Загарбання західноукраїнських земель Австрією
- •Апарат управління Галичиною у складі Австро-Угорщини
- •Переумови відродження української державності після і світової війни
- •Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність
- •Конституція унр 1918р., її зміст та значення
- •Українська гетьманська держава 1918
- •Українська держава за Директорії
- •Утворення урср та її юридичне оформлення
- •Розпад Австро-Угорщини та проголошення зунр
- •Проголошення зунр
- •Організація і структура державного апарату зунр
- •Об'єднання унр і зунРв єдиній соборній Українській державі
- •Передумови і юридичне оформлення утворення срср
- •Конституційний розвиток урср
- •Входження Західної України до складу урср. Державно-правові акти Народних Зборів Західної України
- •Входження Північної Буковини до складу урср
- •Українське державне правління на чолі з Ярославом Стецьком
- •Утворення, розвиток та падіння Карпато-Української держави (1938 – 1939)
- •Входження Закарпаття до складу урср. Діяльність Народної Ради
- •Розпад срср і відродження Української незалежної держави
- •Розробка та прийняття Конституції України 1996р., її основні положення та оцінка
Кримінальне право за Руською Правдою.
За Руською Правдою поняття злочину трактувалось як «обида», незалежно від того, це було нанесення матеріальної, фізичної чи моральної шкоди, хоч самого терміну Руська Правда і не знала (Коротка редакція). Особливо тяжким злочином вважалося посягання на князівську владу: участь у змовах, бунтах, повстаннях тощо.
Велика увага приділялась майновим злочинам: крадіжкам (татьба), підпалу, пошкодженню рухомого майна тощо. До злочинів проти особи належали вбивство, побої, образа, виривання бороди або вусів тощо — об’єкти злочину. Суб'єктом злочину могла стати будь-яка людина, крім холопа: за дії холопа відповідав його пан. При цьому, вік особи не обмежувався, включаючи дітей з 5-ти років.
Руська Правда передбачала відповідальність за такі види злочинів:
— злочини проти князівської влади;
— злочини проти релігії та церкви;
— злочини проти особи;
— майнові злочини;
злочини проти сім'ї і моральності.
За суб’єктом і об’єктом злочину можна вивести систему злочинів, розрізнити структуру (склад) злочинів за Руською Правдою. Об’єктивна сторона злочину — це вираз назовні нашої поведінки. З цього випливає, що існує дві стадії вчинення злочину:
замах на злочин;
закінчений злочин.
Крім того, у Руській Правді вже розвинене поняття співучасті у злочині, але співучасники і виконавці ще не розмежовуються. Руська Правда вказує також на випадки перевищення меж необхідної самооборони (вбивство впійманого злодія, який чинив опір).
Суб’єктивна сторона — це ставлення до злочину правопорушника. Відповідно, наявні дві форми вини: умисел і необережність.
Руська Правда знає також пом’якшуючі (злочин у стані сп’яніння) і обтяжуючі (корисливий інтерес, груповий злочин, рецедив злочину) обставини злочину.
Мета і система покарань за Руською Правдою.
Головною метою покарання було насамперед відшкодування збитків потерпілому та його родичам, а також поповнення державної казни. Не можна заперечувати і такої, щоправда, ще слабо вираженої мети, як відплати. Право відкрито проголошувало у формі станових привілеїв диференційований характер покарань за однакові злочини. Посягання на життя, честь і майно феодалів каралися значно суворіше, ніж посягання на життя, честь і майно простих вільних людей давньоруського суспільства.
Система покарань була проста і досить м'яка. Найсерйознішими покараннями вважалися потік і розграбування, коли майно злочинця підлягало конфіскації, а винного виганяли з общини або перетворювали на холопа. Найпоширенішими були грошові покарання (штраф) — вира і продаж. Перша стягалася на користь князя за вбивство у розмірі від 5 до 80 гривень (переважно 40-50 гривень). Це був великий штраф: за цю суму можна було купити 20-25 корів або 200 баранів. Бідна людина сама такого штрафу оплатити не могла. Виходом був інститут «дикої вири» — до сплати штрафу підключалася община, з якої походив винний. Другим видом штрафу був продаж — накладався за інші злочини у розмірі від 3 до 12 гривень. Цей штраф теж ішов князеві. Родичам убитого виплачувалась грошова компенсація — «головщина», що дорівнювала розміру вири. За заподіяне тяжке каліцтво, вбивство зрадливої жінки стягували піввири. Так звану «дику виру» сплачувала верв, на території якої знаходили вбитого, а вбивцю не вдавалося розшукати або вона не хотіла його видати.
Смертна кара як вид покарання не записана у Руській Правді, але літописний матеріал засвідчує її застосування, наприклад, за виступи проти державної влади, зраду князя тощо. За злочини, що належали до компетенції церковного суду, застосовувались єпітимії (покаяння), калічницькі кари (осліплення, відрізання носа, вух), тюремне ув'язнення.