- •Виникнення і розвиток науки історії держави і права.
- •Предмет, методи та завдання історії держави і права України.
- •Проблеми періодизації історії держави і права України.
- •Стародавні держави і право на території України.
- •Формування державності у східних слов’ян. Утворення Київської держави.
- •Теорії походження Київської держави.
- •Суспільний лад Київської держави.
- •Державний лад Київської держави.
- •Загальна характеристика джерел права Київської держави.
- •Звичай та звичаєве право як джерело права Київської Русі.
- •Договори як джерело права Київської Русі.
- •Князівське законодавство як джерело права Київської Русі
- •Рецепція візантійського права в Київській Русі.
- •Походження, основні редакції та списки Руської Правди.
- •Загальна характеристика Руської Правди як джерела права Київської Русі.
- •Цивільне право за Руською Правдою.
- •Спадкове право за Руською Правдою.
- •Шлюбно-сімейне право за Руською Правдою.
- •Кримінальне право за Руською Правдою.
- •Мета і система покарань за Руською Правдою.
- •Характер та особливості процесуального права за Руською Правдою.
- •Утворення та державний устрій Галицько-Волинської держави.
- •Судові органи та особливості правової системи Галицько-Волинської держави.
- •Правове положення українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •Загальна характеристика Литовських статутів та їх застосування в Україні.
- •Цивільне право за Литовськими статутами.
- •Шлюбно-сімейне право за Литовськими статутами.
- •Спадкове право за Литовськими статутами.
- •Кримінальне право за Литовськими статутами.
- •Судова система та процесуальне право за Литовськими статутами.
- •Запорізька Січ, її організація і роль в історії держави і права України.
- •Формування Української держави в роки національно-визвольної війни 1648 — 1654 рр.
- •Рішення Переяславської Ради 1654 р. Та її політико-правові наслідки.
- •Приєднання Лівобережної України до Росії та його юридичне оформлення.
- •Правове становище Гетьманщини у складі Російської держави за Березневими статтями 1654 р.
- •Державний устрій Гетьманщини.
- •Судова система Гетьманщини. Реформи к. Розумовського
- •Конституція Пилипа Орлика 1710., її зміст та значення
- •Організація і діяльність Малоросійських колегій та правління гетьманського уряду
- •Поступова ліквідація царизмом автономного устрою Гетьманщини
- •Джерела права у Гетьманщині за Березневими статтями 1654
- •Джерела і структура Прав за якими судиться малоросійський народ 1743р
- •Цивільне право за Кодексом 1743
- •Спадкове право за Кодексом 1743
- •Шлюбно-сімейне право за Кодексом 1743
- •Кримінальне право за Кодексом 1743
- •Мета і система покарань за Кодексом 1743
- •Суд і розправа в правах малоросійських 1750 – 1758рр., її структура,зміст і значення.
- •Зібрання малоросійських прав 1807р., його зміст і значення
- •Характеристика судової реформи 1864р.
- •Реорганізація прокуратури, заснування адвокатури та створення суду присяжних за судовою реформою 1864р.
- •Загарбання західноукраїнських земель Австрією
- •Апарат управління Галичиною у складі Австро-Угорщини
- •Переумови відродження української державності після і світової війни
- •Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність
- •Конституція унр 1918р., її зміст та значення
- •Українська гетьманська держава 1918
- •Українська держава за Директорії
- •Утворення урср та її юридичне оформлення
- •Розпад Австро-Угорщини та проголошення зунр
- •Проголошення зунр
- •Організація і структура державного апарату зунр
- •Об'єднання унр і зунРв єдиній соборній Українській державі
- •Передумови і юридичне оформлення утворення срср
- •Конституційний розвиток урср
- •Входження Західної України до складу урср. Державно-правові акти Народних Зборів Західної України
- •Входження Північної Буковини до складу урср
- •Українське державне правління на чолі з Ярославом Стецьком
- •Утворення, розвиток та падіння Карпато-Української держави (1938 – 1939)
- •Входження Закарпаття до складу урср. Діяльність Народної Ради
- •Розпад срср і відродження Української незалежної держави
- •Розробка та прийняття Конституції України 1996р., її основні положення та оцінка
Формування державності у східних слов’ян. Утворення Київської держави.
Вперше у писемних джерелах про слов'ян згадується на рубежі нашої ери. Вони були автохтонами Східної Європи і жили тут ще в епоху раннього заліза. Однак у джерелах того часу їх називали скіфами. Так, деякі дослідники вважають, що скіфи-орачі були слов'янами. З початку І тис. н.е. слов'яни виступають у писемних джерелах вже під назвою венедів. Вся північна і західна частини території сучасної України в той час були заселені слов'янськими (венедськими) племенами.
Трохи пізніше поряд з венедами у писемних джерелах з'являються дві нові назви для визначення слов'ян: анти і склавіни. Хоча значення і походження цих термінів і досі нез'ясовані, але в них уперше відображено поділ слов'ян на західних (склавіни) і східних (анти). Анти жили на землях між Дніпром і Дністром, їхня територія охоплювала також Лівобережжя Дніпра. Власне антів-слов'ян дослідники вважають першими достовірними предками українців.
Основною галуззю господарства в антів було орне хліборобство, а також осіле тваринництво і промисли (мисливство, рибальство, збиральництво). Високого рівня досягло ремесло (залізоробне, гончарське, склоробне тощо). В антів були економічні зв'язки з віддаленими країнами, у тому числі з Римською імперією. Існувало й рабовласництво та работоргівля.
Політичний союз антів був одним із зародків майбутньої східнослов'янської державності. Очолювали це об'єднання царі (рекси), оточені вельможами (приматами). Стародавні слов'яни у середині І тис. н.е. тільки почали переходити до державної організації, тому влада царя у них була обмежена старими, звичаєвими настановами общинного ладу. Велику роль виконували народні збори, які здебільшого вирішували найважливіші справи.
У VI ст. розпочався наступ антів разом зі спорідненими склавінами на балканські володіння Візантії. До середини VI ст. це були походи з метою захоплення полонених і здобичі, але вже після війни 550-551 рр. на візантійських землях оселилася частина антів і склавінів. Упродовж наступних десятиліть розселення антів відбувалося дуже швидко і у 80-х рр. VI ст. призвело до повної слов'янізації північних Балкан. У зв'язку з вторгненням сюди 568 р. аварів і заснуванням у Трансільванії (сучасна Румунія) Аварського каганату розпочалися аварослов'янські війни, які на початку VII ст. спричинили розпад антського політичного об'єднання. Основна маса його населення відступила на північ від Чорного моря — на Полісся, Київщину, Чернігівщину. В основі їх життя був поділ на племена. Сформувалися нові племінні групи, що визначили остаточний поділ слов'ян на східних, південних і західних, який зберігається й досі.
Східні слов'яни, в яких спочатку існували ранньофеодальні державні утворення Артанія, Куявія, Славія, згодом утворили велику давньоруську державу — Київську Русь.
Найдавніші літописи згадують про такі слов'янські племена в Україні в VІ-VІІ ст.: полян біля Києва, сіверян над Десною, деревлян на південь від Прип'яті, дулібів над Західним Бугом, уличів, які жили у пониззі Дніпра, Побужжі та на берегах Чорного моря, тиверців над Дністром, хорватів без означення певного місця, вірогідно на Підкарпатті, та ін.
Отож до часу утворення Київської Русі налічувалось понад 100 слов'янських племен, які були об'єднані у 14 великих союзів.
Найінтенсивніше розвивалося створене у VІІ-VІП ст. об'єднання племінних союзів полян у Середньому Подніпров'ї, з центром у Києві. На цих землях VШ-ІХ ст. виникла перша держава
східних слов'ян з назвою «Руська земля». Багато суперечок в історичній літературі існує щодо назви «Русь». Одні дослідники робили спробу довести її походження з фінської мови, інші — зі шведської,
треті — зі слов'янської (річка Рось на Київщині). Це засвідчує велике поширення назви «Русь» в інших народів. Вірогідно, що назва «Русь» стала синонімом Києва, оскільки була тісно пов'язана з Київщиною.