- •1.Цільові характеристики виробничих систем
- •2.Актуальність оптимального планування виробництва
- •3.Використання економетричних методів в моделюванні.
- •4.Особливості застосування методу моделювання в прогнозуванні соціально-економічного розвитку.
- •5. Обгрунтування моделей попиту і споживання.
- •6. Класифікація моделей
- •7. Етапи моделювання
- •8.Моделювання економічних процесів
- •9.Задачі оптимального використання невзаємозамінних ресурсів
- •Задачі оптимального використання взаємозамінних ресурсів
- •11. Задача про призначення
- •12. Асортиментна задача
- •13.Задача календарного планування
- •14. Задача виробничого планування.
- •15.Задачі оптимального розкрою матеріалів.
- •16. Економічна інтерпретація двоїстих оцінок
- •17.Властивості Функції корисності
- •18. Рівняння Слуцького
- •19. Неокласична задача фірми
- •Для цього необхідно, щоб виконувались умови Куна—Теккера:
- •20.Особливості моделювання задачі розміщення виробництва
- •21. Варіантна постановка здачі розміщення виробництва
- •22. Однопродуктова задача оптимального розміщення виробництва.
- •23.Однопродуктова задача розміщення виробницва з нелінійною цільовою функцією та особливості її розв`язування
- •24.Багатоетапна задача розвитку і розміщення виробництва
- •25. Багатопродуктова задача розміщення виробництва.
17.Властивості Функції корисності
Нехай х=(х1,…,хn) – вектор споживчих товарів, що їх придбав споживач за певний термін. Простір товарів – це множина різноманітних наборів товарів х з невід’ємними координатами. Припускається гіпотеза, що споживач має пріоритети на певній підмножині простору товарів: Х с {х: х≥0}. Це означає, що для кожної пари х є Х, у є У має місце одне з відношень: - набір х привабливіший за у, – набір у привабливіший за набір х, – обидва набори еквівалентні. Теорема Дебре: Якщо множина Х зв’язана без дір , а відношення переваг неперервні, то функція корисності існує. Переваги споживача можна подати у формі індикатора переваг, тобто такої функції корисності u(x), що з випливає u(x)>u(y), a з випливає u(x)=u(y). Властивості функції корисності: 1) – зі зростанням споживчих благ корисність зростає, 2) невеликий приріст блага за його початкової відсутності різко збільшує корисність; 3) – зі зростанням споживання блага швидкість зростання корисності зменшується, ця умова зазвичай використовується у більш широкому трактуванні як матриця Гессе; 4) – коли дуже великий обсяг блага, його подальше зростання не призводить до зростання корисності.
18. Рівняння Слуцького
Задача споживача полягає у виборі наборів товарів та послуг при заданому відношенні переваги(функції корисності) і бюджетному обмеженні, яке відносить споживача до деякої підмножини простору товарів.
- ціна і-го товару, і=1,n
І – дохід споживача
х – вектор товарів з простору С
U(x) max (1)
Запишемо функцію Лагранжа:
L=U( (2)
(3)
Розв’язавши систему (3) отримуємо ( при чому , але якщо строго менше, то =0;
, якщо строго більше, то .
, якщо , тобто відношення граничної корисності до ціни має бути однаковим для всіх закуплених товарів.
(4)
Умови другого порядку для задачі (1) буде обернена матриця Гессе:
Умови полягають у тому, що останні n-1 головних мінорів повинен змінити знак. Ці умови виконуються, оскільки матриця є від’ємновизначеною.
Отже, розв’язком задачі (1) буде функція:
функція від ціни і від доходу.
Запишемо умови першого порядку для оптимального розв’язку і отримуємо:
(5)
Показники можна отримати якщо продиференціювати цю n+1тотожність за параметрами
1). Дослідимо вплив зміни доходу, диференціюємо систему (5) по І:
=0
Запишемо у векторно-матричній формі:
2). Розглянемо вплив зміни ціни на один товар, диференціюємо по р:
,
де – символ Кронекера, який дорівнює 1, якщо j=l і дорівнює 0, якщо j≠l
E- одинична матриця.
3). Розглянемо вплив компенсованої зміни ціни при якій дохід компенсується таким чином, що корисність залишається незмінною.
- зміна ціни, коли дохід був компенсований до поки не змінилася ціна.
Матрична форма:
(6)
(6)- це основне матричне рівняння теорії споживання.
Розв’язуємо рівняння (6):
Де
- коефіцієнт спадання граничної корисності грошей.
(7)
(8)
(9)
(10)
(10)- це рівняння Слуцького.
- загальний ефект від впливу ціни на попит
- плив заміни, тобто компенсованої зміни ціни на попит
- вплив зміни доходу на попит.