- •1. Об'єктивні передумови розвитку екологічно-правових норм.
- •2. Механізм формування екологічного права
- •3. Місце екологічного права у системі екологічних і правових наук
- •4. Роль екологічного права у здійсненні екологічної політики держави.
- •5. Предмет і метод екологічного права України.
- •6. Об'єкти екологічного права.
- •7. Джерела екологічного права
- •8. Поняття та ознаки екологічного права
- •9. Система навчального курсу "Екологічне право"
- •10. Поняття екологічних прав громадян
- •11. Види екологічних прав громадян
- •12. Обов’язки громадян у галузі екології.
- •13. Гарантії реалізації та способи захисту екологічних прав громадян
- •14. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •15. Поняття і особливості права власності на природні ресурси
- •16. Форми права власності на природні ресурси
- •17. Суб’єкти і об’єкти права власності на природні ресурси.
- •18. Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси
- •19. Поняття, принципи і види права природокористування
- •20. Підстави виникнення права природокористування
- •21. Суб’єкти і об’єкти права природокористування
- •22. Зміст права природокористування
- •23. Підстави зміни, припинення права природокористування
- •24. Юридична природа екологічної безпеки
- •25. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки
- •26. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки
- •27. Науково правові засади екологічної експертизи.
- •28. Юридична природа екологічної експертизи
- •29. Правові форми та види екологічної експертизи
- •30. Правовий статус експерта екологічної експертизи
- •31. Соціально-правовий механізм здійснення екологічної експертизи
- •32. Поняття управління в галузі екології
- •33. Система органів управління в галузі екології
- •34. Функції управління в галузі екології
- •35. Поняття і склад економіко-правового механізму в галузі екології
- •36. Правові форми платежів в галузі екології
- •37. Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності
- •38. Відповідальність як засіб реалізації екологічного права: поняття і форми
- •39. Позитивна юридична відповідальність за екологічні правопорушення
- •40. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення
- •41. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •42. Законодавчі засади раціонального природокористування
- •43. Зміцнення законності в галузі природокористування
- •44. Всебічне сприяння екологізації в суспільства
- •45. Місце раціонального природокористування в екологічних відносинах
- •46. Земля як об’єкт правової охорони
- •47. Правові форми використання, відтворення та охорони земель громадянами
- •Стаття 39. Зк Права власників земельних ділянок і землекористувачів
- •48. Поняття і значення правової охорони земель
- •49. Організаційно - правові заходи охорони земель
- •50. Форми власності на землю в Україні
- •51. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства
- •52. Право землекористування: поняття, види
- •53. Підстави припинення права користування землею
- •54. Підстави припинення права колективної та приватної власності на землю
- •55. Води як об’єкти правового регулювання, використання, відтворення та охорони
- •56. Поняття та види права водокористування
- •57. Правові форми охорони вод
- •58. Підстави виникнення, зміни і припинення права водокористування
- •59. Суб’єкти, об’єкти, зміст права водокористування
- •60. Облік і ведення державного водного кадастру
- •61. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •62. Водні правопорушення як підстави адміністративної кримінальної відповідальності
- •63. Ліс як об’єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони
- •64. Право лісокористування та його види
- •65. Правове регулювання заготівлі деревини, живиці, другорядних лісових матеріалів
- •66. Організаційно правові заходи охорони лісів
- •67. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну порушенням лісового законодавства
- •2. Особливості відшкодування шкоди.
- •68. Порушення лісового законодавства як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
- •69. Відповідальність за порушення лісового законодавства
- •70. Тваринний світ як об’єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони
- •71. Суб'єкт, об’єкт, зміст фауністичних правовідносин
- •72. Суб'єкти та об’єкти права власності на тваринний світ
- •73. Право використання тваринного світу, його форми та види
- •74. Правове регулювання мисливства та рибальства
- •75. Підстави та умови припинення права використання тваринного світу
- •76. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
- •77. Правові засади здійснення моніторингу і контролю за додержанням законодавства про тваринний світ
- •78. Порушення законодавства у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
- •79. Атмосферне повітря як об’єкт правового регулювання, охорони і використання
- •80. Організаційно-правові заходи охорони атмосферного повітря
- •81. Стандартизація і нормування в галузі охорони і використання атмосферного повітря
- •82. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря
- •83. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •84. Особливості майнової відповідальності за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря
- •85. Особливості правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
- •86. Надра як об’єкт правового регулювання, охорони і використання
- •88. Законодавство про надра
- •89. Право власності на надра
- •90. Суб'єкти та об’єкти права власності на надра
- •91. Поняття і зміст правової охорони надр
- •92. Право користування надрами та його види
- •93. Правове регулювання геологічного вивчення надр
- •94. Геологічний контроль та гірничий нагляд: поняття та характеристика
- •95. Особливості розгляду справ у галузі використання та охорони надр
- •96. Порушення законодавства про надра як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
- •97. Природно-заповідний фонд України як об’єкт правової охорони
- •98. Організаційно-правові заходи охорони природно-заповідного фонду
- •99. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України
- •100. Порушення законодавства про природно-заповідний фонд України як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
86. Надра як об’єкт правового регулювання, охорони і використання
Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Гірничі правовідносини – це врегульовані нормами права відносини між суб’єктами з приводу геологічного вивчення, використання і охорони надр. Суб’єктами гірничих правовідносин є Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів, через які народ України реалізує своє виключне право власності на надра, органи державної влади, яким законодавством України надані повноваження щодо розпорядження надрами, органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, а також користувачі надрами. Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Громадяни та їх об'єднання сприяють місцевим Радам народних депутатів і спеціально уповноваженим органам державної виконавчої влади у здійсненні заходів щодо раціонального використання та охорони надр. В залежності від об’єкту регулювання гірничі відносини можна поділити на: - гірничі відносини з приводу геологічного вивчення надр; - гірничі відносини з приводу використання надр; - гірничі відносини з приводу охорони надр. Кодекс України про надра дає примірний перелік юридичних фактів, які породжують гірничі правовідносини, тобто можуть бути підставами їх виникнення, зміни і припинення. Зокрема, в процесі реалізації Радами всіх рівнів, Кабінетом Міністрів, та іншими органами повноважень в галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, які передбачені Кодексом про надра, ними приймаються рішення, які є підставами виникнення, зміни і припинення гірничих правовідносин. Відповідно до статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади. Суб’єктом права виключної власності на надра є народ України. Закон України “Про власність” (ст.9) серед інших об’єктів права виключної власності народу України передбачає і надра. Відповідно до статті 5 Кодексу про надра, в Україні створюється державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин. Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр. Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Як вже зазначалося, надра надаються тільки у користування. Відповідно до статті 13 Кодексу про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. Надра надаються у користування для: • геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; • видобування корисних копалин; • будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; • створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); • задоволення інших потреб. 87. Фонд надр
Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр. Державний фонд родовищ корисних копалин формується спеціально уповноваженим центральним орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. Державний фонд надр формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр разом з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.