4. Роль екологічного права у здійсненні екологічної політики держави.

Роль екологічного права у здійсненні екологічної політики держави - це виявлення соціальної спрямованості і місця екологічного права у визначенні функцій, форм та змісту діяльності держави у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки умов Існування людини.

Функції екологічного права в галузі екологічної політики:

• юридична база механізму правового забезпечення екологічної політики;

• засіб досягнення мети і завдань екологічної політики;

• правова форма реалізації екологічної політики;

• гарантія забезпечення екологічної безпеки. Форми діяльності:

• концепції в галузі екології;

• екологічні програми;

• нормативно-правові акти в галузі екології;

• закони;

• підзаконні акти;

• галузеві нормативно-технічні акти.

Механізм правового забезпечення екологічної політики - сукупність правових норм, що забезпечують регулювання та здійснення внутрішньої і зовнішньої екологічно спрямованої діяльності держави.

Структура:

• правове регулювання;

• організаційно-функціональне забезпечення;

• юридична відповідальність.

5. Предмет і метод екологічного права України.

Екологічне право - система правових норм, які регулюють відносини, що складаються у сфері взаємодії суспільства і природи з метою раціонального природокористування

збереження, відтворення та покращання стану навколишнього природного середовища

забезпечення екологічної безпеки

Предмет екологічного права - відносини у сфері взаємодії суспільства і природи

з приводу раціонального використання природних ресурсів

з приводу охорони навколишнього природного середовища

з приводу забезпечення екологічної безпеки.

Методи екологічного права:

- імперативний, тобто адміністративно-правовий метод;

- диспозитивний, тобто з використанням елементів цивільно-правового методу.

Предметом екологічного права виступають екологічні правовідносини, що виникають у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, і забезпечення екологічної безпеки існування людей, які базуються на формах різноманітного права власності, права природокористування і права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Ці правовідносини складаються між громадянами, між громадянами та організаціями з приводу належності, використання, відтворення об'єктів охорони навколишнього природного середовища з метою задоволення екологічних та інших потреб.

Передумовою виникнення та існування екологічних відносин між конкретними суб'єктами з приводу екологічних об'єктів є постійно існуюча взаємодія суспільства і природи в процесі розвитку людства.

У процесі забезпечення, користування, вилучення, перерозподілу різноманітних природних об'єктів, здійснення інших дій виникають земельні, водні, лісові, фауністичні та інші екологічні відносини, які є єдиними, ускладненими за своїм змістом. Вони містять у собі декілька різновидів екологічних відносин, тісно взаємопов'язаних між собою, чим створюють предметну цілісність. Природоресурсні відносини:

земельні, водні, лісові, гірничі, флори і фауни, атмосферне повітря. Природоохоронні відносини:

земельні, водні, лісові, гірничі, флори і фауни, атмосферне повітря.

Методи правового регулювання екологічних правовідносин - способи і прийоми, спрямовані на ефективне регулювання екологічних правовідносин, забезпечення реалізації прав і дотримання обов'язків суб'єктами цих відносин у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки умов проживання людей. Розрізняють:

адміністративно-правовий метод, або авторитарний (виходить з нерівного положення сторін - із відноішення влади та підлеглості):

дозволяючі дії;

санкціонуючі дії;

погоджувальні дії;

обмежувальні дії;

упереджувальні дії;

заборонні дії.

цивільно-правовий метод, або заохочувальний (заснований на рівності сторін):

альтернативні дії;

рекомендаційні дії;

стимуляційні дії;

ініціативні дії.

Отже, метод правового регулювання екологічних відносин це закріплена в законодавстві сукупність адміністративно-цивільноправових способів і прийомів впливу на поведінку учасників цих відносин.