- •1. Об'єктивні передумови розвитку екологічно-правових норм.
- •2. Механізм формування екологічного права
- •3. Місце екологічного права у системі екологічних і правових наук
- •4. Роль екологічного права у здійсненні екологічної політики держави.
- •5. Предмет і метод екологічного права України.
- •6. Об'єкти екологічного права.
- •7. Джерела екологічного права
- •8. Поняття та ознаки екологічного права
- •9. Система навчального курсу "Екологічне право"
- •10. Поняття екологічних прав громадян
- •11. Види екологічних прав громадян
- •12. Обов’язки громадян у галузі екології.
- •13. Гарантії реалізації та способи захисту екологічних прав громадян
- •14. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •15. Поняття і особливості права власності на природні ресурси
- •16. Форми права власності на природні ресурси
- •17. Суб’єкти і об’єкти права власності на природні ресурси.
- •18. Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси
- •19. Поняття, принципи і види права природокористування
- •20. Підстави виникнення права природокористування
- •21. Суб’єкти і об’єкти права природокористування
- •22. Зміст права природокористування
- •23. Підстави зміни, припинення права природокористування
- •24. Юридична природа екологічної безпеки
- •25. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки
- •26. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки
- •27. Науково правові засади екологічної експертизи.
- •28. Юридична природа екологічної експертизи
- •29. Правові форми та види екологічної експертизи
- •30. Правовий статус експерта екологічної експертизи
- •31. Соціально-правовий механізм здійснення екологічної експертизи
- •32. Поняття управління в галузі екології
- •33. Система органів управління в галузі екології
- •34. Функції управління в галузі екології
- •35. Поняття і склад економіко-правового механізму в галузі екології
- •36. Правові форми платежів в галузі екології
- •37. Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності
- •38. Відповідальність як засіб реалізації екологічного права: поняття і форми
- •39. Позитивна юридична відповідальність за екологічні правопорушення
- •40. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення
- •41. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •42. Законодавчі засади раціонального природокористування
- •43. Зміцнення законності в галузі природокористування
- •44. Всебічне сприяння екологізації в суспільства
- •45. Місце раціонального природокористування в екологічних відносинах
- •46. Земля як об’єкт правової охорони
- •47. Правові форми використання, відтворення та охорони земель громадянами
- •Стаття 39. Зк Права власників земельних ділянок і землекористувачів
- •48. Поняття і значення правової охорони земель
- •49. Організаційно - правові заходи охорони земель
- •50. Форми власності на землю в Україні
- •51. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства
- •52. Право землекористування: поняття, види
- •53. Підстави припинення права користування землею
- •54. Підстави припинення права колективної та приватної власності на землю
- •55. Води як об’єкти правового регулювання, використання, відтворення та охорони
- •56. Поняття та види права водокористування
- •57. Правові форми охорони вод
- •58. Підстави виникнення, зміни і припинення права водокористування
- •59. Суб’єкти, об’єкти, зміст права водокористування
- •60. Облік і ведення державного водного кадастру
- •61. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •62. Водні правопорушення як підстави адміністративної кримінальної відповідальності
- •63. Ліс як об’єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони
- •64. Право лісокористування та його види
- •65. Правове регулювання заготівлі деревини, живиці, другорядних лісових матеріалів
- •66. Організаційно правові заходи охорони лісів
- •67. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну порушенням лісового законодавства
- •2. Особливості відшкодування шкоди.
- •68. Порушення лісового законодавства як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
- •69. Відповідальність за порушення лісового законодавства
- •70. Тваринний світ як об’єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони
- •71. Суб'єкт, об’єкт, зміст фауністичних правовідносин
- •72. Суб'єкти та об’єкти права власності на тваринний світ
- •73. Право використання тваринного світу, його форми та види
- •74. Правове регулювання мисливства та рибальства
- •75. Підстави та умови припинення права використання тваринного світу
- •76. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
- •77. Правові засади здійснення моніторингу і контролю за додержанням законодавства про тваринний світ
- •78. Порушення законодавства у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
- •79. Атмосферне повітря як об’єкт правового регулювання, охорони і використання
- •80. Організаційно-правові заходи охорони атмосферного повітря
- •81. Стандартизація і нормування в галузі охорони і використання атмосферного повітря
- •82. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря
- •83. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •84. Особливості майнової відповідальності за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря
- •85. Особливості правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
- •86. Надра як об’єкт правового регулювання, охорони і використання
- •88. Законодавство про надра
- •89. Право власності на надра
- •90. Суб'єкти та об’єкти права власності на надра
- •91. Поняття і зміст правової охорони надр
- •92. Право користування надрами та його види
- •93. Правове регулювання геологічного вивчення надр
- •94. Геологічний контроль та гірничий нагляд: поняття та характеристика
- •95. Особливості розгляду справ у галузі використання та охорони надр
- •96. Порушення законодавства про надра як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
- •97. Природно-заповідний фонд України як об’єкт правової охорони
- •98. Організаційно-правові заходи охорони природно-заповідного фонду
- •99. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України
- •100. Порушення законодавства про природно-заповідний фонд України як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності
71. Суб'єкт, об’єкт, зміст фауністичних правовідносин
Використання об'єктів тваринного світу (в суб'єктивному розумінні) — це передбачена законодавством можливість суб'єктів експлуатувати корисні властивості об'єктів тваринного світу для задоволення своїх різноманітних потреб та з дотриманням вимог по їх охороні.
Об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія Закону України «Про тваринний світ», є:
-дикі тварини — хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі;
-частини диких тварин (роги, шкіра тощо);
-продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).
Суб'єктами використання на праві власності є державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної або комунальної форми власності, інші фізичні чи юридичні особи, яким відповідні об'єкти належать на праві державної, комунальної або приватної власності.
Суб'єктами права користування виступають підприємства, установи, організації всіх форм власності, фізичні особи, в тому числі іноземні.
Змістом відносин використання об'єктів тваринного світу є права та обов'язки користувачів, закріплені статтями 3, 34 названого Закону.
72. Суб'єкти та об’єкти права власності на тваринний світ
Суб’єктом права загальнодержавної власності на тваринний світ є держава в особі Верховної Ради України, яка може делегувати свої окремі повноваження власника тваринного світу органам державної виконавчої влади в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Дикі тварини та інші об’єкти тваринного світу, які вилучені зі стану природної волі або природного середовища, можуть перебувати у колективній чи приватній власності. Законність добуття у колективну або приватну власність об’єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідним документом. Не можуть передаватись у колективну або приватну власність об’єкти тваринного світу, що становлять особливу природоохоронну цінність, а також види тварин, занесені у Червону книгу України.
Об’єктами тваринного світу як природний ресурс загальнодержавного значення є: - хордові, в т. ч: хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби тощо) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі тощо) тварини в усьому їх видовому і популяційному різноманітті, що перебувають у стані природної волі; - частини диких тварин (роги, шкіра тощо); - продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо); - залишки викопних тварин. Житла і споруди тварин, а також території, що є місцем їх перебування, підлягають охороні. Дикі тварини, що перебувають у стані природної волі, а також інші об’єкти тваринного світу, що перебувають у межах територіальних і внутрішніх морських вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, водойм, що знаходяться на території більш ніж однієї області, державних мисливських угідь, територій природно-заповідного фонду України і лісів державного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення. Місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних або тимчасових скупчень тварин, інші території, що є середовищем перебування об’єктів тваринного світу, підлягають охороні. Об’єкти тваринного світу надзвичайно пластичні. Вони можуть перебувати на суші, у воді, ґрунті та повітрі незалежно від наявності у людства адміністративно-територіального поділу та державних кордонів. На території України нині відомо близько 45 тис. видів тварин, певна частина яких мігрує. Тому тварини можуть постійно чи тимчасово населяти територію країни або належати до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Дикі тварини можуть перебувати у стані природної волі, у неволі чи напіввільних умовах. Така ознака досить суттєва при визначенні суб’єкта права розпорядження тваринним світом та законності набуття тварин у власність чи користування. Тваринний світ, що перебуває у стані природної волі чи утримується в напіввільних умовах, належить до природних ресурсів загальнодержавного значення. Відповідно дикі тварини та інші об’єкти тваринного світу, вилучені зі стану природної волі, розведені (отримані) у неволі чи напіввільних умовах або набуті іншим дозволеним законодавством шляхом, можуть перебувати у приватній, колективній або іншій власності юридичних чи фізичних осіб. У цьому разі власники тварин можуть самі здійснювати їх використання, а також передавати відповідне право іншим суб’єктам на свій розсуд. З метою безпеки населення і в інтересах охорони тваринного світу Міністерство охорони навколишнього природного середовища України встановлює перелік видів тварин, які можуть перебувати у недержавній власності, та форму документів на підтвердження законності їх придбання чи утримання.