- •Передмова
- •1. Розтягання-стискання
- •1.1. Розрахунок статично визначуваного бруса
- •1.2. Розрахунок статично невизначуваного бруса
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Теорія напруженого стану
- •2.1. Дослідження напруженого стану в точці
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •3. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •3.1. Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •4. Плоске згинання
- •4.1. Побудова епюр поперечної сили q і згинального моменту м.
- •4.2. Розрахунок балки на міцність
- •4.3. Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •4.4. Визначення переміщень балок методом початкових параметрів
- •4.5. Графо-аналітичний метод визначення переміщень балок
- •4.6. Розрахунок балок змінного перерізу
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •5. Кручення
- •5.1. Розрахунок вала на міцність і жорсткість
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Складний опір
- •6.1. Розрахунок похилої балки
- •6.2. Розрахунок балки на косе згинання
- •6.3. Визначення ядра перерізу
- •6.4. Позацентрове розтягання
- •6.5. Розрахунок ступінчастої колони на позацентрове стискання
- •6.6. Розрахунок вала на згинання з крученням
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •7. Тонкостінні стержні
- •7.1. Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •8. Статично невизначувані балки
- •8.1 Розрахунок нерозрізних балок
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •9. Балка на пружній основі
- •9.1. Застосування методу скінченних різниць до розрахунку балок на пружній основі
- •9.2. Розрахунок балки на пружній основі
- •374,6 КНм 224,6 кНм або Мmах Мрозр,
- •641,5 КНм 665,3 кНм або Мmах Мрозр.,
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •10. Визначення переміщень
- •10.1. Визначення переміщень за допомогою інтеграла Мора і правила Верещагіна
- •Методичнi рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •11. Статично невизначувані системи
- •11.1. Розрахунок рами методом сил
- •Методичнi рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •12. Розрахунки на міцність при напруженнях, які циклічно змінюються в часі
- •12.1. Розрахунок вала на витривалість
- •12.2. Застосування лінійного і білінійного правил підсумовування пошкоджень
- •103,1 КН протягом 1200 циклів;
- •56,2 КН протягом 7000 циклів;
- •30,4 КН протягом 50000 циклів.
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •13. Динамічна дія навантаження
- •13.1. Напруження і деформації при ударі
- •13.2. Розрахунок балки при ударній дії навантаження
- •1. Спочатку розв’язуємо задачу без урахування маси балки
- •13.3 Розрахунок складної балочної конструкції при ударній дії навантаження.
- •13.4. Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
- •13.5. Розрахунок балки на змушені коливання
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •14. Стійкість стиснутого стержня
- •14.1. Розрахунок на стійкість стиснутого стержня
- •14.2. Підбір складного поперечного перерізу стержня із розрахунку на стійкість.
- •14.3. Розрахунок на поздовжньо-поперечне згинання
- •15. Криві стержні
- •15.1. Розрахунок бруса великої кривизни
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •16. Розрахунок конструкцій за несучою здатністю
- •16.1. Згинання балки з ідеального пружно-пластичного матеріалу
- •16.2. Pозрахунoк ступінчастих брусів за несучою здатністю
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •17. Напруження і деформації в наслідок повзучості
- •17.1. Підбір поперечного перерізу балки при повзучості
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •18. Механіка руйнування
- •18.1. Розрахунок залишкової міцності елемента конструкції за наявності концентратора напружень і тріщини
- •18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
4.3. Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
Короткі теоретичні відомості
При використанні цього методу будемо виходити з диференціального рівняння.
. (4.1)
Щоб одержати рівняння прогинів z і рівняння кутів повороту , необхідно провести інтегрування рівняння (4.1), в результаті чого дістанемо:
,
інтегруючи ще раз, маємо:
де C і D сталі інтегрування.
Таким чином, отримані рівняння кутів повороту
і рівняння прогинів
.
Сталі інтегрування C і D визначаються з граничних умов. Загальна кількість сталих інтегрування дорівнює подвоєній кількості ділянок балки.
Розглянемо приклади застосування цього методу.
Приклад 1. Для консольної балки (рис. 4.7) знайти рівняння прогинів і кутів повороту, а також значення прогину і кута повороту перерізу в точці В.
Маємо:
.
У цьому випадку
.
Рис. 4.7
Отже, диференціальне рівняння зігнутої осі балки в розглянутому випадку набуває вигляду:
. (4.2)
Рівняння (4.2) інтегруємо два рази:
;
Для визначення сталих C і D використовуємо граничні умови при х = 0 z = 0 і . Враховуючи ці умови, знаходимо:
C = 0 і D = 0.
Таким чином, одержуємо рівняння кута повороту
(4.3)
і рівняння прогину
. (4.4)
За формулами (4.3) і (4.4) можна визначити кут повороту і прогин z в будь-якому перерізі балки, яка розглядається. Найбільшого значення ці величини досягають у даному випадку на правому кінці балки, тобто при x = l. Маємо:
;
.
Приклад 2. Для балки на двух опорах (рис. 4.8) знайти рівняння прогинів і кутів повороту, а ткож значення прогину посередині прольоту і кути повороту на опорах.
Маємо:
.
Рис. 4.8
Для балки, яку розглядаємо,
Отже,
. (4.5)
Інтегруючи рівняння (4.5), одержуємо:
;
(4.6)
Граничні умови в даному випадку мають вигляд:
при х = 0 z = 0, при х = l z = 0.
Таким чином, з рівняння (4.6) маємо:
D = 0; .
Звідси
.
Формули для визначення значень z і тепер набудуть такого вигляду:
;
або остаточно
Найбільші кути повороту перерізів у даному випадку будуть у перерізах А і В, тобто на опорах.
Маємо:
при х = 0 ;
при x = l
Найбільший прогин буде в середині прольоту балки, тобто
при х = l/2. Маємо:
.
Для спрощення обчислень (за наявності декількох ділянок
навантаження балки) необхідно дотримуватись таких правил:
1) відлік абсцис всіх ділянок слід вести від одного початку координат крайньої лівої (або правої) точки осі балки;
2) при обчисленні згинальних моментів необхідно розглядати ту частину балки, яка містить початок координат;
3) інтегрування диференціального рівняння слід виконувати без розкриття дужок виду .
4.4. Визначення переміщень балок методом початкових параметрів
Короткі теоретичні відомості:
Якщо на балку будуть діяти декілька зосереджених моментів , декілька зосереджених сил і декілька ділянок рівномірно розподіленого навантаження інтенсивністю (рис. 4.9),
Рис. 4.9
то рівняння зігнутої осі балки можна подати у такому вигляді:
(4.7)
де абсциси точок прикладення зосереджених пар сил , сил відповідно, початків рівномірно розподілених навантажень інтенсивністю . У формулі (4.7) припускається, що початок координат збігається з лівим кінцем балки.
Два початкових параметри із чотирьох у формулі (4.7) є відомими при будь-якому методі закріплення лівого кінця балки. Дійсно, для затиснутого лівого кінця і для шарнірно-опертого лівого кінця і для вільного кінця відомі і . Невідомі один або два початкових параметри знаходять з умов закріплення інших перерізів балки.
Розглянемо приклади застосування методу початкових параметрів.
Приклад 1. Для балки, показаної на рис. 4.10 знайти рівняння прогинів і кутів повороту а також значення прогину і кута повороту перерізу в точці В.
У цьому випадку початкові параметри дорівнюють: ;
Рис. 4.10
З урахуванням цього рівняння вираз (4.7) набуває вигляду:
звідси:
.
При x = l маємо:
Приклад 2. Для заданої консольної балки знайти рівняння прогинів і кутів повороту, а також значення прогину і кута повороту перерізу в точці В (рис. 4.11).
Рис. 4.11
У цьому випадку початкові параметри дорівнюють:
.
Отже, на основні рівняння (4.7) у даному випадку отримаємо:
;
.
Отже, остаточно одержуємо рівняння прогинів і кутів повороту перерізу:
;
.
При x = l маємо:
Приклад 3. Для балки на двох опорах знайти рівняння прогинів і кутів повороту, а також значення прогину в перерізі під силою Р (рис. 4.12).
Для балки, яка розглядається
,
– невідомо.
Для ділянки I :
Рис. 4.12
для ділянки II
Для визначення використаємо умову: при x = l z = 0.
Отже,
Звідси дістаємо
.
Таким чином:
Визначаємо прогин перерізу під силою, тобто при x = a:
У тому окремому випадку, коли , маємо:
Приклад 4. Застосуємо метод початкових параметрів до визначення переміщень в перерізах і для балки, зображеної на рис. 4.13
Рис. 4.13
Дано: Р = 32 кН, q = 14 кН/м, m = 16 кНм.
(Балка двотавр №22 (ДСТУ 8239-89) ,).
Розв’язання: В даному випадку , , . Невідомий початковий параметр .
Рівняння зігнутої осі балки буде мати вигляд:
Невідомий початковий параметр можна визначити із умови на опорі В, при x=8,8 м. z=0. На відрізку
Задовольняючи умову на опорі В, отримаємо рівняння
Звідси
Підставляючи знайдене значення у рівняння зігнутої осі балки, дістаємо остаточне рівняння у такому вигляді:
для ділянки I
;
для ділянки II
;
для ділянки III
;
для ділянки IV
для ділянки V
За допомогою цих рівнянь можна визначити прогин у будь-якому перерізі балки. Розрахуємо, наприклад, прогини балки в перерізах при x=2,8 м та x=6,8 м.
Використовуючи рівняння II-ї ділянки, маємо:
Використовуючи рівняння III-ї ділянки, маємо:
.