- •Передмова
- •1. Розтягання-стискання
- •1.1. Розрахунок статично визначуваного бруса
- •1.2. Розрахунок статично невизначуваного бруса
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Теорія напруженого стану
- •2.1. Дослідження напруженого стану в точці
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •3. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •3.1. Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •4. Плоске згинання
- •4.1. Побудова епюр поперечної сили q і згинального моменту м.
- •4.2. Розрахунок балки на міцність
- •4.3. Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •4.4. Визначення переміщень балок методом початкових параметрів
- •4.5. Графо-аналітичний метод визначення переміщень балок
- •4.6. Розрахунок балок змінного перерізу
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •5. Кручення
- •5.1. Розрахунок вала на міцність і жорсткість
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Складний опір
- •6.1. Розрахунок похилої балки
- •6.2. Розрахунок балки на косе згинання
- •6.3. Визначення ядра перерізу
- •6.4. Позацентрове розтягання
- •6.5. Розрахунок ступінчастої колони на позацентрове стискання
- •6.6. Розрахунок вала на згинання з крученням
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •7. Тонкостінні стержні
- •7.1. Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •8. Статично невизначувані балки
- •8.1 Розрахунок нерозрізних балок
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •9. Балка на пружній основі
- •9.1. Застосування методу скінченних різниць до розрахунку балок на пружній основі
- •9.2. Розрахунок балки на пружній основі
- •374,6 КНм 224,6 кНм або Мmах Мрозр,
- •641,5 КНм 665,3 кНм або Мmах Мрозр.,
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •10. Визначення переміщень
- •10.1. Визначення переміщень за допомогою інтеграла Мора і правила Верещагіна
- •Методичнi рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •11. Статично невизначувані системи
- •11.1. Розрахунок рами методом сил
- •Методичнi рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •12. Розрахунки на міцність при напруженнях, які циклічно змінюються в часі
- •12.1. Розрахунок вала на витривалість
- •12.2. Застосування лінійного і білінійного правил підсумовування пошкоджень
- •103,1 КН протягом 1200 циклів;
- •56,2 КН протягом 7000 циклів;
- •30,4 КН протягом 50000 циклів.
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •13. Динамічна дія навантаження
- •13.1. Напруження і деформації при ударі
- •13.2. Розрахунок балки при ударній дії навантаження
- •1. Спочатку розв’язуємо задачу без урахування маси балки
- •13.3 Розрахунок складної балочної конструкції при ударній дії навантаження.
- •13.4. Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
- •13.5. Розрахунок балки на змушені коливання
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •14. Стійкість стиснутого стержня
- •14.1. Розрахунок на стійкість стиснутого стержня
- •14.2. Підбір складного поперечного перерізу стержня із розрахунку на стійкість.
- •14.3. Розрахунок на поздовжньо-поперечне згинання
- •15. Криві стержні
- •15.1. Розрахунок бруса великої кривизни
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •16. Розрахунок конструкцій за несучою здатністю
- •16.1. Згинання балки з ідеального пружно-пластичного матеріалу
- •16.2. Pозрахунoк ступінчастих брусів за несучою здатністю
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •17. Напруження і деформації в наслідок повзучості
- •17.1. Підбір поперечного перерізу балки при повзучості
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •18. Механіка руйнування
- •18.1. Розрахунок залишкової міцності елемента конструкції за наявності концентратора напружень і тріщини
- •18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
13.4. Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
Приклад 1. Для балки на двох опорах, яка зображена на
рис. 13.9, потрібно визначити колову частоту вільних коливань.
Рис. 13.9
Переміщення від статичної дії вантажу застосувавши метод інтеграла Мора і правила Верещагіна визначаємо за формулою:
.
Таким чином,
.
Формула для визначення кругової частоти має вигляд:
(13.4)
далі знаходимо:
.
В окремому випадку, коли а = b = l/2, маємо:
; .
Приклад 2 Для консольної балки, яка зображена на рис. 13.10, потрібно визначити колову частоту вільних коливань.
Рис. 13.10
Маємо:
.
Отже, в цьому випадку
.
13.5. Розрахунок балки на змушені коливання
Двигун, вагою Q, встановлений на балці (рис. 13.11), робить nо обертів за хвилину.
Рис. 13.11
Під час роботи двигуна виникає відцентрова сила інерції (де частота збуджувальної сили).
Потрібно:
-
Визначити найбільше напруження, що виникає в балці при коливаннях. Якщо умова міцності не задовольняється, або задовольнятиметься з великим запасом, то необхідно підібрати нові розміри балки. Крім того, для остаточно підібраного перерізу балки повинна виконуватися умова:
де частота вільних коливань.
-
За якого числа обертів двигуна для остаточно підібраної балки матиме місце явище резонансу? Для цього випадку знайти найбільше напруження в балці.
Примітка: Під час розрахунку слід враховувати силу опору, що прямо пропорційна швидкості руху. Коефіцієнт згасання коливань .
Розрахунок провести без врахування і з врахуванням власної маси балки.
Дано: Q = 2 кН, Р = 1,5 кН, no = 960 об/хв, a = 2 м, b = 1 м,
l = 3 м.
Балка двотаврового перерізу №16 (ДСТУ 8239-89),
Jy=873·10-8 м4; Wy=109·10-6 м3.
Матеріал балки сталь Ст. 30.
Розв’язання:
Визначаємо найбільші напруження, які утворюються в балці при коливаннях.
-
Розрахунок без врахування маси балки
Умова міцності при коливаннях має вигляд:
де і напруження від статичної дії сили Q і P відповідно
;
динамічний коефіцієнт з урахуванням сили опору
.
Колову частоту вільних коливань балки можна визначити за формулою:
Кругова частота збуджуючої сили
Визначаємо переміщення від статичної дії вантажу Q.
Для цього розв’язуємо ту ж саму балку зі статичним прикладанням сили Q. Тоді маємо:
Отримуємо:
Розраховуємо частоту власних коливань :
Та частота збуджувальної сили
Перевіряємо виконання умови . Маємо:
тобто умова виконується.
Перевіряємо виконання умови міцності.
Знаходимо напруження від статичної дії сил Q і Р:
Визначаємо динамічний коефіцієнт
Перевіряємо виконання умови міцності
Тобто умова міцності задовольняється.
Оскільки умова міцності задовольняється з великим запасом, а також умова теж задовольняється з запасом, беремо поперечний переріз у вигляді двотавра №14 (ДСТУ 8239-89),(далі всі розрахунки повторюються).
Отже,
Частота власних коливань
Перевіряємо виконання умови . У нашому випадку для двотаврової балки №14
.
Якщо взяти двотавр №14, то виявляється, що умова вже не виконується, тому поки що залишаємо двотавр №16.
-
Розрахунок з урахуванням власної ваги балки
У цьому випадку формула для визначення набуває вигляду:
де Q – вага двигуна; Q1 – вага балки; коефіцієнт приведення. Вага балки визначається з табл. сортаменту; вага одного погонного метра балки для №16 дорівнює q = 159 Н/м.
Отримаємо:
Q1 = 159∙l = 159∙3 = 477 Н.
знаходиться за формулою, наведеною в задачі на удар (п. 13.2).
Визначаємо величину
Розраховуємо частоту власних коливань:
Інші розрахунки такі ж самі, що й при розрахунку без урахування маси балки.
Остаточні розміри двотавра обираються за результатами даного розрахунку, тобто, беремо двотавр №16.
Знайдемо число обертів двигуна, при якому буде мати місце явище резонансу.
-
Без врахування маси балки
Умова резонансу має вигляд:
де колова частота, збуджувальної сили, за якої виникає резонанс.
У цьому випадку з умови резонансу маємо = 130 с-1.
Знаходимо число обертів двигуна, яке відповідає
За такого числа обертів двигуна відбудеться резонанс.
Перевіряємо міцність балки при резонансі:
а) визначаємо динамічний коефіцієнт під час резонансу:
б) найбільше напруження:
Таким чином, умова міцності при резонансі не виконується.
-
Розрахунок з урахуванням маси балки (такий самий, але за основу беремо , отримане з урахуванням маси балки).