- •Передмова
- •1. Розтягання-стискання
- •1.1. Розрахунок статично визначуваного бруса
- •1.2. Розрахунок статично невизначуваного бруса
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Теорія напруженого стану
- •2.1. Дослідження напруженого стану в точці
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •3. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •3.1. Обчислення геометричних характеристик плоских перерізів
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •4. Плоске згинання
- •4.1. Побудова епюр поперечної сили q і згинального моменту м.
- •4.2. Розрахунок балки на міцність
- •4.3. Визначення переміщень методом безпосереднього інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •4.4. Визначення переміщень балок методом початкових параметрів
- •4.5. Графо-аналітичний метод визначення переміщень балок
- •4.6. Розрахунок балок змінного перерізу
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •5. Кручення
- •5.1. Розрахунок вала на міцність і жорсткість
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Складний опір
- •6.1. Розрахунок похилої балки
- •6.2. Розрахунок балки на косе згинання
- •6.3. Визначення ядра перерізу
- •6.4. Позацентрове розтягання
- •6.5. Розрахунок ступінчастої колони на позацентрове стискання
- •6.6. Розрахунок вала на згинання з крученням
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •7. Тонкостінні стержні
- •7.1. Розрахунок тонкостінного стержня відкритого профілю на позацентрове стискання
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •8. Статично невизначувані балки
- •8.1 Розрахунок нерозрізних балок
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •9. Балка на пружній основі
- •9.1. Застосування методу скінченних різниць до розрахунку балок на пружній основі
- •9.2. Розрахунок балки на пружній основі
- •374,6 КНм 224,6 кНм або Мmах Мрозр,
- •641,5 КНм 665,3 кНм або Мmах Мрозр.,
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •10. Визначення переміщень
- •10.1. Визначення переміщень за допомогою інтеграла Мора і правила Верещагіна
- •Методичнi рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •11. Статично невизначувані системи
- •11.1. Розрахунок рами методом сил
- •Методичнi рекомендації
- •Запитання для самоперевiрки
- •12. Розрахунки на міцність при напруженнях, які циклічно змінюються в часі
- •12.1. Розрахунок вала на витривалість
- •12.2. Застосування лінійного і білінійного правил підсумовування пошкоджень
- •103,1 КН протягом 1200 циклів;
- •56,2 КН протягом 7000 циклів;
- •30,4 КН протягом 50000 циклів.
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •13. Динамічна дія навантаження
- •13.1. Напруження і деформації при ударі
- •13.2. Розрахунок балки при ударній дії навантаження
- •1. Спочатку розв’язуємо задачу без урахування маси балки
- •13.3 Розрахунок складної балочної конструкції при ударній дії навантаження.
- •13.4. Вільні коливання систем з одним ступенем вільності
- •13.5. Розрахунок балки на змушені коливання
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •14. Стійкість стиснутого стержня
- •14.1. Розрахунок на стійкість стиснутого стержня
- •14.2. Підбір складного поперечного перерізу стержня із розрахунку на стійкість.
- •14.3. Розрахунок на поздовжньо-поперечне згинання
- •15. Криві стержні
- •15.1. Розрахунок бруса великої кривизни
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •16. Розрахунок конструкцій за несучою здатністю
- •16.1. Згинання балки з ідеального пружно-пластичного матеріалу
- •16.2. Pозрахунoк ступінчастих брусів за несучою здатністю
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •17. Напруження і деформації в наслідок повзучості
- •17.1. Підбір поперечного перерізу балки при повзучості
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
- •18. Механіка руйнування
- •18.1. Розрахунок залишкової міцності елемента конструкції за наявності концентратора напружень і тріщини
- •18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
- •Методичні рекомендації
- •Запитання для самоперевірки
18.2. Визначення залишкової довговічності елемента конструкції
Визначення кількості циклів до руйнування (залишкову довговічність) і аналіз стану елемента при варіації початкової довжини тріщини розглянемо для конструктивного елемента за наявності концентратора напружень і тріщини (рис. 18.5), на який діє асиметричний цикл навантаження.
Дані для розрахунку: матеріал Д16; механічні характеристики матеріалу критичний коефіцієнт інтенсивності напружень МПа·м, умовна границя текучості = 400 МПа, найбільший коефіцієнт інтенсивності напружень циклу при швидкості поширення тріщини 10 м/цикл, МПа·м, параметр n = 4; коефіцієнт асиметрії циклу r = 0,33; максимальна інтенсивність навантаження 140 МПа; ширина елемента
2W = 20 см; висота елемента 2h = 40 см; товщина елемента t = 2 мм; радіус отвору R = 1см.
Величину ( ) визначаємо за формулою
Рис. 18.5
де різниця ( - ) являє собою залишкову довговічність елемента конструкції з тріщиною;
, .
Критичну довжину тріщини розраховуємо з умови руйнування Ірвіна, коли (рис. 18.3). У цьому випадку , , = 0,63.
Використовуючи формулу Сімпсона, обчислюємо інтеграл, що входить у вираз (18.5).
Вводимо позначення:
.
Тоді
(18.6)
де m = 8, m + 1 – кількість вузлових точок, у яких відомі значення підінтегральної функції ƒ().
Для обчислення поправкової функції F1(), яка залежить від геометрії елемента і тріщини, використовується графік (рис. 18.2) і табл. 18.1. Розрахунок роблять у табличній формі. Так, для початкової довжини тріщини отримано результати, наведені в табл. 18.3. Підставляючи значення ƒ() у вираз (18.6), обчислюємо величину інтеграла
Після розрахунку значення інтеграла, за формулою (18.5) визначаємо число циклів, яке витримає такий конструктивний елемент до руйнування
Таблиця 18.3.
і |
аі, см |
F1() |
||
0 |
1,300 |
0,130 |
1,091 |
41,8 |
1 |
1,925 |
0,193 |
1,075 |
20,2 |
2 |
2,550 |
0,255 |
1,074 |
11,6 |
3 |
3,175 |
0,318 |
1,091 |
7,0 |
4 |
3,800 |
0,380 |
1,119 |
4,4 |
5 |
4,425 |
0,443 |
1,158 |
2,8 |
6 |
5,050 |
0,505 |
1,203 |
1,9 |
7 |
5,675 |
0,568 |
1,284 |
1,1 |
8 |
6,300 |
0,630 |
1,374 |
0,7 |
Примітка. Аналогічні обчислення можна зробити і при інших значеннях початкової довжини тріщини .
Методичні рекомендації
Аналіз міцності і довговічності деталі, в якій є тріщина можна виконати за допомогою методів механіки руйнування. Під час вивчення механіки руйнування особливу увагу потрібно звернути на поняття коефіцієнта інтенсивності напружень. Необхідно розібратися, від яких факторів залежить коефіцієнт інтенсивності напружень. На основі поняття коефіцієнта інтенсивності напружень формулюється умова руйнувань Ірвіна, будується діаграма циклічної тріщиностійкості і вирішується питання про довговічність елемента конструкції з тріщиною.