- •Наука про політику: причини появи, завдання, функції, категорії.
- •Методи політичних досліджень.
- •Політика як суспільне явище. Фактори, що визначають політику.
- •Політичні відносини та їх зміст. Суб’єкти та об’єкти політичних відносин.
- •Політичні концепції Стародавнього Сходу.
- •Політичні погляди Платона і Арістотеля.
- •Релігійно-політична доктрина середньовічного католіцизму. (ф.Аквінський).
- •Політичні ідеї Реформації (м.Лютер, ж.Кальвін, ж.Боден).
- •Зародження політичної ідеології буржуазії. Ніколо Макіавелі.
- •Ідеологія “природних прав” та “суспільного договору”.
- •Політична думка епохи Відродження.
- •Погляди на політику та державу соціалістів-утопістів.
- •Політичні ідеї та погляди і.Канта і г.Гегеля.
- •Становлення та розвиток політичної ідеології марксизму.
- •Соціально-політична теорія в.І.Леніна.
- •Розвиток теорії політичних відносин у Росії хіх-початку хх ст.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Теорія еліт”.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Залізний закон олігархічних тенденцій”.
- •Основні політичні теорії: “Теорія раціональної бюрократії” м. Вебера.
- •Основні сучасні політичні теорії: “Модель конфліктного суспільства” р.Дарендорфа.
- •Політичні ідеї Київської Русі.
- •Політичні ідеї і.Вишенського та х.Філарета.
- •Українські просвітники про державу та суспільство.
- •П.Орлик “Конституції Війська Запорізького”.
- •Політична думка України хіх ст.
- •Ідеологія української соціал-демократії (і.Франко, м.Грушевський, в.Винниченко).
- •Політичні ідеї українського націоналізму (м.Міхновський, д.Донцов).
- •Ідея “трудової монархії” в.Липинського.
- •Політичні погляди Кирило-Мефодієвського товариства.
- •32.Економічна платформа класичного лібералізму.
- •33.Ідея соціального лібералізму та її втілення в сша та Західній Європі.
- •34.Неолібералізм, його характерні риси та засоби діяльності
- •37.Неоконсерватизм, його характерні риси та сучасні форми.
- •38.Політична доктрина сучасного католицизму.
- •40.Фашизм та неофашизм як форми політичного екстремізму.
- •41.Анархізм як напрям політичної думки.
- •42.Тероризм як течія політичного екстремізму та форми його прояву.
- •43.Витоки та основні етапи розвитку світової політичної думки
- •44.Сутність виборів та різновиди виборчих систем.
- •45.Особливості політичної культури України.
- •46.Теорія "демократичного соціалізму" та її практичне втілення в країнах Західної Європи.
- •47.Сучасна українська політична наука та її роль в розбудові суверенної України.
- •48.Політична система суспільства, її суть, завдання.
- •49.Функції політичної системи суспільства
- •50.Командна політична система
- •51.Змагальна політична система
- •53.Влада як головний елемент політичної системи
- •54.Види та форми суспільної влади
- •55.Політична влада, її завдання та функції.
- •56.Метод здійснення влади. Політичний режим.
- •57.Типи політичного режиму
- •58. Становлення держави. Типи та форми держав
- •59. Держава – базовий елемент політичної системи. Функції держави.
- •60.Правова держава та її основні принципи.
- •61.Політичні партії та механізм їх впливу на владу.
- •62.Типологія політичних партій
- •63. Багатопартійність. Типи партійних систем.
- •64.Громадські рухи та механізм їх впливу на владу.
- •65.Типологія громадських рухів.
- •66.Формування багатопартійної системи в Україні.
- •67.Громадянське суспільство, його суть та взаємодія з державою.
- •68.Сутність демократії, її види та суспільне значення.
- •69.Взаємодія політики з мораллю.
- •70.Економічна політика держави: зміст, завдання, структура.
- •71.Механізм політичного регулювання економічних відносин
- •74.Національна політика держави: зміст, завдання, функції.
- •75.Національне питання: суть та форми прояву.
- •76.Політична суверенізація етносів. Форми національно державного устрою.
- •77.Політичний процес: етапи, форми, типи, стадії перебігу.
- •99.Ресурси та структура влади.
-
Розвиток теорії політичних відносин у Росії хіх-початку хх ст.
На початку XIX ст. Росія була феодальною державою з монархічною формою правління. Влада імператора (царя) була необмеженою. В руках царя зосереджувалася як законодавча, так і виконавча влада. Не існувало і єдиної судової системи. Суди були становими, і судові функції виконували місцева адміністрація і поліція.
Розвиток капіталістичних відносин і криза феодально-кріпосницької системи господарювання викликали широке невдоволення у населення країни, яке проявлялося, зокрема, у виступах селян проти поміщиків. Висловлювала незадоволення і прогресивна частина дворянства, що вилилося у виступах декабристів у 1825 р.
-
Основні сучасні політичні теорії: “Теорія еліт”.
Теорія еліт відстоює соціологічну концепцію, згідно якої суспільство поділяється на вибрану меншість - активну керуючу творчу верхівку з формальних і неформальних лідерів і більш пасивну масу. Розрізняють політичну, економічну, адміністративну, військову, духовну, технічну, бізнесову та ін. еліту. Виникнення елітарної верхівки пояснюється різними факторами - політичною владою, технічним і технологічним розвитком, природною обдарованістю людей, які складають еліту. Виділяють такі основні функції еліти:
- гарант передання нагромадженої людством і нацією інформації, що забезпечує ідентичність народу з покоління в покоління;
- носій і генератор нової інформації (примноження знань і соціальноого інтелекту, наукового потенціалу), необхідної для здобуття більш високого рівня розвитку;
- творець розумної суспільної опозиції, регулятор адаптаційних суспільних процесів і провідник нації на шляху поступу, розвою;
- ініціатор поширення вітчизняного досвіду і знань, їх інтеграції до світового інформаційного простору;
- головний репрезентант нації, народу в системі світового співтовариства.
Основною ознакою, відрізняючою еліту є вплив на колектив, населення, народ, людство, на розвиток науки, культури, техніки та ін. Власне по цьому ступеню впливу можна, очевидно, виділити еліту місцеву, регіональну, загальнонаціональну, еліту людства. Зрозуміло, що це доволі умовний поділ, який більше стосується окремих інтелектуалів чи керівників. Бо так чи інакше регіональну еліту складають не тільки діячі регіонального рівня, але й вся сума місцевої еліти даного регіону.
Звичайно, еліта кожного народу є не етнічно чистою, а багатонаціональною. Вона служить як потребам народу. нації, так і людства в цілому. Без еліти народ, нація втрачає своє майбутнє, досить швидко асимілює, деградує, вкорінюється синдром меншовартості, підпорядкованості більш сильному народу, етносу. Знаючи це, завойовники всіх часів намагалися в перщу чергу знищити "вибраних", тобто верхівку, провідників, еліту нації, що є обов'язковою умовою підкорення останньої.
-
Основні сучасні політичні теорії: “Залізний закон олігархічних тенденцій”.
Роберт Міхельс (1876-1936), один з ідеологів фашизму, твердив, що залучення мас до влади веде демократію до загибелі, а безпосереднє панування є технічно не можливим. Основний аргумент Міхельса - це дія "залізного закону олігархічних тенденцій" у масових політичних організаціях. Закон обумовлює неможливість демократії як влади нороду вцілому. Причини політичної стратифікації він пояснював тенденціями, закладеними в сусність людини, особливості політичної боротьби і специфіку розвитку організацій. Ці три тенденції сприяють тому, що демократія веде до олігархії і неминуче претворюється в олігархію. Міхельс зазначав, коли ми говоримо "демократія" маємо на увазі "олігархія". Суть цього закону полягає в тому, що створення будь-яких великих організацій обов’язково призводить до їхньої олігархізації та формування еліти. Навіть демократичним суспільством, висновує Р. Міхельс, фактично править олігархічна, елітарна група.