29. Ідея “трудової монархії” в.Липинського.

В. Липинський - видатний укр мислитель і громад-політ діяч, засновник консервативного напрямку в укр політ думці. Найкращою формою правління для Укр він вважав трудову монархію, в якій спадкоємний монарх – символ нації, спирається на класичний принцип првління – співпрацю «органічних», трудових класів(хліборобські верства). Такий принцип на його думку забезпечує громадську мораль, труд активність, високий авторитет політ еліти. Він рішуче відкидав такі форми правління як демократія та олігархія, вважаючи їх режимами здекласованих, моралістичних верств насення. І хоча концепція «трудової монархії» виявилася безперспективною, багато з його ідей щодо утвердження незалежної Української держави зберегли своє неминуще значення. Істотним і оригінальним є внесок В. Липинського в загальну політологію, зокрема, в теорії еліт, політичної культури, громадянського суспільства та ін. Труд людини — це шлях служби для добра нації та участь у формуванні її життя. Ідеологія «Трудової Монархії» спирається на історичних переконаннях нашого народу, на його віковічній повазі і вірі в Бога.

30. Політичні погляди Кирило-Мефодієвського товариства.

Кирило-Мефодіївське товариство(утвор 1845-1846). Виникнення цієї організації було пов’язане з безправним становищем України під владою царської Росії. Жорстока криза російської феодально-кріпосницької системи породила в 40-х роках ХІХ ст. гостру потребу в певних ідеях та нових суспільно-політичних поглядах.

Однин із засновників – Костомаров, рушійними силами української історії він уважав народні маси, їхню самосвідомість: що свідомішим є народ, то скоріше він знайде самого себе і через самореалізацію самовизволиться. Думки М. Костомарова про федерацію, республіканський лад, громадянські свободи, що творили його політичну концепцію, були обґрунтовані ним у програмі кирило-мефодіївців та в окремих статтях.

Членами К-М товариства були М. Гулак, В. Білозерський, П. Куліш, О. Маркович, Т. Шевченко, які згуртувалися довкола ідеї слов`янського об`єднання у формі словянс республіканської федерації.

Основні ідеї товариства викладено у «Книзі буття укр народу»(Костомаров). Основою націонал відродження вважали визволення селянських мас від кріпатства.

Основними завданнями Кирило-Мефодіївського товариства були: 1) побудова слов’янської спілки християнських республік; 2) знищення кріпацтва та абсолютистської царської влади в Російській імперії як необхідна умова заснування цієї спілки; 3) поширення християнського суспільного ладу на весь світ як наслідок здійснення християнського заповіту слов’янами. Кирило-мефодіївці закликали всіх слов’ян об’єднатися, але так, щоб кожен народ утворив свою суверенну республіку, незалежну від інших, збудовану на демократичних засадах. Серед кирило-мефодіївців найбільш рішучу й безкомпромісну позицію щодо проголошення та здійснення програмних настанов займав Т. Г. Шевченко, котрий, будучи колись кріпаком, уже в силу свого соціального стану гнівно засуджував самодержавно-кріпосницький лад Росії.

Ідеологія братства являла собою синтез романтичного етнографізму і культурництва з традиція козацької державності та зх-європейськими ідеями демократії. Їхня програма стала платформою укр націон-визвольного руху на кілька наступних десятиліть