2.2. Розрахунок колективного заробітку

Колективний заробіток підлягає розподіленню, яке проводиться з урахуванням відпрацьованого часу, присвоєного розряду і особистої трудової участі (КТУ) кожного робітника. Співвідношення має вигляд:

ЗП1/ЗП2 /…/ЗПі = (Ктар1 · Тчас1)/(Ктар2· Тчас2)/…/(Ктарі· · Тчасі)

(9)

де ЗП₁, ЗП₂, ЗП_і – відрядна заробітна плата відповідних робітників, грн.; К_тар1, К_тар2, К_тарі – тарифні коефіцієнти, відповідні розрядам робітників; Т_час1, Т_час2, Т_часі – кількість годин, відпрацьованих кожним робітником за табелем обліку.

Розцінка бригадна (Р_сд.бр) визначається:

(10)

де – сума годинних тарифних ставок усіх членів бригади, грн.

Заробітна плата відрядна бригади (ЗП_{відр-пр.бр}):

(11)

Питома вага тарифу (d_тар):

(12)

де ЗП_{від(пог).тар} − заробітна плата відрядна (погодинна) тарифна, грн.; − заробітна плата відрядна (погодинна) робітника, грн.

(13)

де С_год.і − годинна тарифна оплата робітника, грн.; − кількість годин відпрацьованих за табельним обліком.

2.3. Погодинна форма оплати праці

При погодинній формі оплати праці заробітну плату робітника визначають шляхом множення тарифної ставки на фактично відпрацьований час. Премії за кількісні, якісні та інші показники нараховуються до основного погодинного заробітку з урахуванням доплат. При погодинній формі оплати праці оплата проводиться за розрядом робітника.

Розрахункові формули мають вигляд:

• погодинна пряма заробітна плата (ЗП_пог.пр) робітника або бригади:

(14)

де Т_год – відпрацьована кількість годин за табельним обліком, год.;

• погодинна преміальна заробітна плата (ЗП_{пог.прем}) робітника або бригади:

(15)

де Д – преміальний процент доплат до погодинного заробітку.

Якщо робота ведеться за нормованими завданнями, перевиконання цих завдань не є основою для пропорційного збільшення прямого заробітку, а є основою для виплати премії, яка передбачається діючим положенням про преміювання. Для оплати праці керівників, спеціалістів і службовців встановлюються місячні посадові оклади. Денні і годинні тарифні ставки є вихідними від цих окладів і визначається шляхом ділення окладу на число робочих днів або годин у розрахунковому місяці.

2.4. Норма та гарантії в оплаті праці

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою Закону про працю та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями:

• норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника);

• гарантії оплати праці (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу; для вагітних жінок; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо);

• компенсації працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи в польових умовах.

Розміри доплат становлять:

• доплата за години надурочної роботи: до понаднормованого часу належить час, відпрацьований у звичайний ро­бочий день понад тривалість, установлену для даної професії; час, відпрацьований у передвихідні і передсвяткові дні понад установлену тривалість; час, відпрацьований у ті дні, які за уста­новленим графіком мають бути вихідними. Для кожного робітника і службовця вони не можуть перевищувати 120 год. на рік і 4 год. протягом двох днів підряд. Розмір доплат – 50 до 100 % тарифної ставки;

• доплата за роботу у нічні години: оплачується у підвищеному розмірі, не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Нічними годинами роботи вважається робота з 22⁰⁰ до 6⁰⁰;

• доплата за умови праці: установлюють такі розміри доплат: за роботу у важких та шкідливих умовах – до 12 %; за роботу в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці – до 24 % тарифної ставки (посадового окладу);

• оплата простою (не з вини робітника):

1. невикористаний кожний час простою оплачується у розмірі 50% годинної ставки за розрядом робітника;

2. використаного:

1. при переведенні на роботу одним розрядом нижче або на роботу більш високого розряду оплата проводиться за відрядними розцінками нової роботи;

2. при переведенні відрядника на роботу двома і більше розрядами нижче до відрядної розцінки за умовами нової роботи робітнику доплачується до середнього заробітку за попередньою роботою або оплачується міжрозрядна різниця за відрядним тарифом за відпрацьовані години при умові, якщо робітник виконує норми виробітку, встановлені на новій роботі; міжрозрядна різниця розраховується:

Рміж.р = (Сгод.поп - Сгод.теп) · Тгод.роб

16

де С_{год.поп}, і С_{год.теп} – відповідно годинна тарифна ставка по розряду попередньої і теперішньої роботи, грн.; Т_{год.роб} – години відпрацьований на новій роботі, год.;

• оплата браку:

1. невиправний брак не з вини робітника – в розмірі 2/3 годинного тарифу за розрядом робітника за нормований час (t_шт);

2. виправний брак не з вини робітника – від проценту придатності бракованих виробів, але не нижче 2/3 годинного тарифу за розрядом робітника за нормований час;

3. виправний брак з вини робітника – від % придатності бракованих виробів, але не вище 50% годинного тарифу по розряду робітника за нормований час;

• при переведенні відрядника на іншу роботу через виробничу необхідність її оплачують за середньоденним або середньогодинним заробітком робітника за попередній місяць;

• робота у святкові дня оплачується у подвійному розмірі, в тому числі і за години надурочної роботи, але за години роботи, обмежені початком і кінцем святкового дня;

• при переведенні робітника погодинника на іншу роботу – оплата проводиться за відпрацьований час за годинною тарифною ставкою робітника.