- •Слов’янські мови серед інших індоєвропейських мов. Проблема балто-слов’янських мовних зв’язків.
- •Праслов’янська мова, значення порівняльно-історичного методу для її реконструкції.
- •Основні етапи розвитку праслов’янської мови. Характеристика змін, які відбулися у ранньопраслов’янський період.
- •Зміни, які відбулися у праслов’янській мові протягом пізнього періоду її розвитку.
- •Діалектні відмінності у праслов’янській мові як передумова поділу праслов’янського мовного ареалу на групи.
- •Найдавніші лексичні запозичення - свідченння контактів слов’ян з іншими народами.
- •Перші згадки про слов’ян в історичних джерелах.
- •Матеріальна культура давніх слов’ян, джерела знань про неї.
- •Слов’янське язичництво: ранні язичницькі культи.
- •Слов’янське язичництво: пантеон слов’янських богів переддержаної доби.
- •Етногенез слов’ян. Наукові теорії про прабатьківщину слов’ян.
- •Мовні дані у розв’язанні проблеми локалізації прабатьківщини слов’ян.
- •Питання існування писемності у слов’ян у дохристиянський період.
- •Створення слов’янської писемності.
- •Костянтин-Кирило та Мефодій - творці слов’янської писемності.
- •Кириличні пам'ятки
- •Наукові гіпотези щодо походження глаголиці.
- •Пам’ятки старослов’янської мови.
- •1.1 Мстиславове євангеліє
- •2.1 Київські листки
- •Роль слов’янської палеографії у розв’язанні питань походження слов’янських азбук.
- •Початок слов’янського книгодрукування.Інкунабули, палеотипи.
- •Загальна характеристика східнослов’янської групи мов.
- •30. Загальна характеристика західнослов’янської групи мов:
- •31. Загальна характеристика південнослов’янської групи мов.
- •Основні риси та історія розвитку української мови.
- •Основні риси та історія розвитку російської мови.
- •38. Основні риси та історія розвитку лужицьких мов.
- •39. Основні риси та історія розвитку болгарської мови.
- •40. Основні риси та історія розвитку македонської мови.
- •41. Основні риси та історія розвитку сербської мови.
- •43. Основні риси та історія розвитку словенської мови.
- •Етапи розвитку слов’янської філології.
- •Джерела слов’янської філології. Філологічні питання у слов’янській культурі від сереньовіччя до кінця XVII ст.
- •Слов’янське відродження та зростання інтересу до питань слов’янської історії, мови, культури.
- •Засновники наукової славістики: й.Добровський, п.Шафарик, є.Копітар.
- •Формуванння слов’янської філології як окремої наукової дисципліни.
- •О.Х.Востоков - один з основоположників наукової славістики.
- •Наукова діяльність
- •Заснування кафедр слов’янської філології в університетах Російської імперії. О.М.Бодянський, в.І.Григорович, і.І.Срезневський, п.Прейс.
- •1839—1842 Рр. Студентам Харківського університету.
- •Значенння діяльності о.О.Потебні для розвитку славістики.
- •Слов’янська філологія у Російській імперії у другій половині XIX ст. – на поч. Хх ст. О.О.Шахматов, п.Ф.Фортунатов, і.А.Бодуен де Куртене.
- •Слов’янознавство у Західній Європі у XIX ст.
- •Підсумки розвитку славістики у XIX ст.
- •Діяльність Ватрослава Ягича.
- •Розвиток чеської славістики.
- •Історія польскої славістики.
- •Славістика у хх ст. Форми організації наукових досліджень, міжнародне співробітництво, періодичні видання.
-
Діяльність Ватрослава Ягича.
Ватрослав Яґiч ( 1838-1923, Відень) — хорватський лінгвіст, палеограф і археограф, літературознавець, історик, філолог-славіст.Багато зробив для організаційного розвитку науки: став засновником першого міжнародного славістичного журналу («Архів слов'янської філології»); виступив ініціатором видання, був редактором «Енциклопедії слов'янської філології». Автор близько 700 досліджень з різних галузей слов'янознавства. Опублікував багато пам'яток слов'янської писемности (Зографське, Маріїнське, Добрилово Євангелія, Болонський Псалтир та ін.) Автор праць з палеографії, старослов'янської мови, її історії («Чотири критико-палеографічні статті»; «Питання про руни у слов'ян»; «Глаголичне письмо»; «Історія виникнення церковнослов'янської мови»; історії науки і культури слов'ян («Історія слов'янської філології»; «Джерела до історії слов'янської філології», «Історія сербо-хорватської літератури»), дослідження про Ю.Крижанича, ін. Для вивчення історії слов'янських народів особливе значення мають дослідження В.Яґіча про діяльність просвітителів Кирила та Мефодія, публікація окремих важливих правових пам'яток (Поліцький статут, Вінодольський закон та ін.) з коментарями. Українознавчі дослідження: Досліджував давньоукраїнські пам'ятки, яким присвятив низку праць — «Галицьке Євангеліє 1144», «Іван Ужевич — граматик 17 ст.» та ін. Значну увагу приділяв вивченню української мови і літератури (використовував опрацьовані матеріали, зокрема, граматики Лаврентія Зизанія, Мелетія Смотрицького у своїх працях), фольклору, народної поезії.
-
Розвиток чеської славістики.
Успішно розвивається слов*янська філологія в останні роки в Чехословаччині. Відновлюється видавництво журналів, робота славістичних організацій. Спеціалісти з чеської мови (Франтішек Травнічек, Яромир Бєліч, Алоїс Єдлічка) звертаються до слов*янського мовного матеріалу. Вацлав Махек видавав «Етимологічний словник чеської і словацької мови», який представляв чеську лексику з точки зору її походження.
Карел Горале прийшов у філологію у віці 27 р. після перебування в концтаборі в Оранієнбурзі. Основне коло інтересів: слов.усна нар.творчість, питання фонології, проблеми семантики, стилістики, розвитку слов.літературних мов. Директор Інституту мови Чехословацької АН, редактор журналу «Slawia».
Йосеф Курц – чехословацький спеціаліст в області вивчення старослов*янської мови. Під його редакцією «Словник старослов*янської мови» виходить з 1958 р. Роботи порівняльно-історичного характеру зі слов.синтаксису, артиклю.
«Етимологічний словник слов*янських мов» - друге велике словникове видання Чехословацької АН, в якому аналізуються зміни в сучасних слов*янських мовах; випускається по тематично-граматичних групах.
Франтішек Копечний – автор ряду граматичних робіт з чеської мови, разом з Й.Голубом уклав чеський етимологічний словник.
У післявоєнний період розвиток вивчення схслов.мов - Леонтій Копецький, Іван Панькевич, Мирослав Кубік; пд. і зх. дослідники – Вацлав Важний, Ян Петро; чехословацькі богемісти – М.Комарек, І.Нємєц; русисти – Р.Мразек, О.Лєшка; вивчення слов.літератур – Карел Крейчі, Франк Вольман, Славомир Вольман.