- •2,Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- •3,Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •4,Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- •5,Типова інструкція з діловодства як нормативний документ
- •6,Нормативна та методична бази експертизи цінності документів.
- •7,Основні документи кадрової діяльності.
- •8,Законодавчо-нормативна база діяльності служб документаційного забезпечення
- •9,Інформація: її суть, функції, характеристики та класифікація
- •11,Перетворення повідомлення (даних) в інформацію – методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- •12,Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •13,Інформаційна потреба та інформаційний цикл:визначення, оцінка, механізми реалізації
- •14,Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •15,Нормативно-правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •16,Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.Порядок підготовки аналітичних документів
- •17,Організація інформаційно-аналітичного забезпечення потреб користувачів
- •18,Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення
- •19, Реферування документів: сутність, види, функції.
- •21,Спеціальна методика бібліографічного опису
- •22, Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •23, Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система.
- •24,Анотування документів: сутність, види, функції
- •25, Види аналітико-синтетичної переробки документної інформації.
- •26, Дсту гост 7.1:2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.
- •27,Архіви – специфічна інформаційна система
- •28,Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •29,Становлення архівознавства як наукової дисципліни
- •30,Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами
- •31,Архівознавче термінознавство
- •32,Система архівних установ в Україні
- •33,Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України
- •34,Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами та службами діловодства установ, підприємств, організацій
- •35,Джерела комплектування державних архівів
- •36,Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •37,Організація документів на рівні архіву та архівного фонду. Теорія фондування
- •38,Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •39,Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •40, Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни.
- •41, Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика.
- •42, Документ як діалектична двоєдність форми та змісту.
- •43, Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- •44, Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •45, Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •46, Сучасні дослідження з документознавства (історіографічний огляд)
- •47, Функційність як основна атрибутивна властивість документа.
- •48, Основні етапи розвитку документознавства у вищій школі.
- •49, Патентний документ: історія, загальна характеристика.
- •50, Управлінський документ: історія, загальна характеристика.
- •51, Нормативний документ: історія, загальна характеристика.
- •52, Аудіовізуальний документ: історія, загальна характеристика.
- •53, Картографічний документ: історія, загальна характеристика.
- •54, Музичний документ: історія, загальна характеристика.
- •55, Уніфікація та стандартизація управлінських документів.
- •56, Керування документаційними процесами за кордоном.
- •57, Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна.
- •58, Класифікація управлінських документів.
- •59, Нормативно-методична база діловодства в Україні.
- •60, Організація документообігу в установі.
- •61, Складання номенклатури справ та формування справ.
- •62, Основні вимоги до складання та оформлювання управлінських документів.
- •63, Контроль за виконанням документів.
- •64, Історичні передумови формування сучасного діловодства
- •65, Організація сучасного діловодства.
- •66, Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- •67, Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- •68, Текст як основа ділового документа. Класифікація текстів у документній лінгвістиці
- •69, Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення та мовний етикет.
- •70, Стиль як основне поняття стилістики.
- •71, Ділове спілкування. Види, типи, форми спілкування
- •72, Проблема визначення мовної норми на сучасному етапі. Типи мовних норм.
- •73, Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- •74, Основні завдання редагування
- •75, Структура редакторського аналізу текстів офіційно-ділового стилю. Етапи редагування.
- •76, Еволюція понять “діловодство” – “документаційне забезпечення управління” – “документно-інформаційне забезпечення управління” –“управління документацією” – “керування документаційними процесами
- •77, Витоки керування документаційними процесами
- •78, Керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі
- •79, Термінологія і термінографія керування документаційними процесами.
- •80, Умови ефективного функціонування системи керування документаційними процесами
- •81, Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- •82, Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні. Дсту 4423-1:2005; 4423-2:2005.
- •83, Iso, національні комітети зі стандартизації: розроблення стандартів з керування документаційними процесами
- •84, Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад керування документаційними процесами
- •85, Роль архівних установ у керуванні документаційними процесами.
- •86, Документаційні процеси та їх контролювання
- •87, Керування документаційними процесами: сфера практичної діяльності та сфера наукових знань.
- •88, Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- •89, Інституцієзнавство як наукова і навчальна дисципліна
- •96, Методики дослідження зовнішніх ознак документа.
- •97, Методики наукового опрацювання інформаційної складової документа.
- •98, Сучасні математичні методи студіювання документа.
- •99, Історія виникнення документа, його генезис та складання перших галузей знань про документ
- •100, Еволюція знань про документ у XVIII – першій половині XX ст.
- •101, Розвиток теоретико-методологічних, науково-методичних засад документознавства у другій половині хх
- •102, Сучасний стан документознавства як науки, навчальної дисципліни та перспективи розвитку
- •103, Об’єкт, предмет, головні наукові напрями й завдання документознавства
- •104, Структура, сучасні концепції документознавства.
- •105, Методологія та методика документознавства.
- •106, Зв’язки документознавства з іншими галузями знань.
- •107, Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства.
- •108, Методи і способи кодування інформації.
11,Перетворення повідомлення (даних) в інформацію – методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
Обов'язковим атрибутом інформаційних потоків є інформаційний шум. Інформаційний шум можна розглядати у двох аспектах. З одного боку, він представляє собою випадкову перешкоду на шляху розповсюдження сигналів. З іншого, інформаційний шум - це повідомлення непотрібне суб'єкту, незалежно від того відоме воно вже йому чи ні. Наявність інформаційних шумів веде до формування інформаційних бар'єрів - сукупності різноманітних перешкод, що виникає на шляху розповсюдження та використання інформації. Виділяють три типи інформаційних шумів та інформаційних бар'єрів: фізичні (синтаксичні), семантичні і прагматичні. Фізичні (синтаксичні) шуми, а, відповідно - і бар'єри, представляють собою тип перешкод, що заважають поширенню сигналу як такого. Прикладом тут можуть слугувати різноманітні порушення у телефонних мережах, що не дозволяють адресату отримувати повідомлення повністю, незалежно від того, сприймає він його на слух чи за допомогою якихось пристроїв ( факсу, модему тощо ). Семантичні (змістовні) шуми та бар'єри, представляють собою тип перешкод, що заважають засвоєнню змісту повідомлення адресатом. (Семантика - наука про значення одиниць мови і закони, за якими з цих одиниць формується цілісний текст). Таке буває, коли отримувач повідомлення за рівнем своєї професійної підготовки поступається відправнику цього повідомлення або не розуміє код (мову), якою користується відправник. Наприклад - неспроможність прочитати публікацію, надруковану іноземною мовою, через незнання цієї мови. Прагматичні шуми та бар'єри - це зрозуміла, але не потрібна отримувачу частина повідомлення. Для боротьби з інформаційним шумом та подолання інформаційних бар'єрів вдаються до фільтрації даних (повідомлень) - процесу перевірки належності фактичного значення даних (складових повідомлення) множині припустимих значень або, інакше кажучи, потребам споживача. Фільтри, в залежності від того, для подолання яких шумів та бар'єрів вони застосовуються, поділяються на фізичні (синтаксичні), семантичні та прагматичні. Механізм впливу шумів, бар'єрів та фільтрів на процес передачі повідомлення та поетапне перетворення його на інформацію. Закодована і відправлена адресантом інформація - повідомленням-1, в процесі руху по каналу зв'язку зазнає впливу фізичних (синтаксичних) шумів і бар'єрів, для подолання яких застосовуються відповідні фільтри. При цьому треба підкреслити, що повідомлення-1 розглядається власне як інформація поки лише її відправником. Після проходження фізичних фільтрів адресат отримує повідомлення-2 у вигляді синтаксичної або статистичної інформації. Закономірним результатом цього етапу перетворення повідомлення-1 у повідомлення-2, в процесі його руху, між адресантом і адресатом є отримання останнім повідомлення як цілісного тексту. Далі починають діяти семантичні шуми, бар'єри та фільтри. Наприклад, українець може не знати англійську мову, що заважатиме йому засвоїти повідомлення, викладене цією мовою. Функції фільтрації повідомлення в даному випадку буде виконувати його переклад з англійської на українську. Після подолання семантичних шумів та бар'єрів адресат здатен засвоювати зміст повідомлення (повідомлення-3). Але буває й так, що далеко не все повідомлення йому потрібне. Тут ми стикаємось із прагматичними шумами і бар'єрами, тобто повідомлення зрозумілого, але частково або, навіть, повністю непотрібного. Фільтрація повідомлення на цьому етапі полягає у відсіюванні зайвого та відокремленні інформації, як такої. Таким чином, повідомлення-4 придатне для використання його отримувачем, і є інформацією у розумінні адресату. Отже ефективність передачі інформації від відправника до її отримувача зворотно пропорційна різниці між повідомленням-1 і повідомленням-4