7.8. Використання сітьового графіка на стадії оперативного управління

Стадія оперативного управління охоплює час, починаючи з моменту затвердження робочого плану-графіка і його доведення до всіх виконавців і закінчуючи завершенням усіх робіт сітьового графіка.

Завданнями оперативного управління є:

• контроль за фактичним станом робіт, які виконуються;

• виявлення та аналіз виниклих відхилень між запланованим і фактичним ходом виконання робіт за сітьовим графіком;

• розробка, прийняття і здійснення таких заходів, які зводили б ці відхилення до мінімуму і забезпечили виконання комплексу робіт відповідно до сітьового графіка.

На основі розрахованих параметрів сітьового графіка, запланованої дати закінчення всього комплексу робіт (настання завершальної події) і режиму роботи підприємства складають календарний розклад (календарний графік), у якому вказують конкретні календарні терміни настання подій і терміни початку і закінчення виконання усіх робіт (ранні можливі і пізні допустимі).

Сітьовий графік розраховують у робочих днях, тобто без прив'язування до календаря, тому треба використовувати календарну лінійку.

Наприклад, календарна лінійка може мати такий вигляд:

Місяць	Грудень
Календарні дні місяця	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
Робочі дні місяця	1	2	-> 5	4	5	X X		6	7	8	9	10	X X

Отже, роботи потрібно закінчити 14 грудня.

Оперативне керування здійснюють через певні інтервали часу, які називають оперативними періодами. На кожний оперативний період виконавцям робіт видають завдання, а на сітьовий графік наносять плановий "фронт" робіт лінією, яка відділяє роботи, що мають бути виконані за планом оперативного періоду, від робіт, що ще будуть виконуватись [90].

Визначають перший оперативний період та відмічають, що саме має бути зроблено під час цього оперативного періоду.

У наведеному прикладі тривалість першого оперативного періоду дорівнює двом дням. Тоді у першому оперативному періоді має бути здійснено таке:

• подія І має відбутись, бо процес буде початий;

• робота (1,2) має закінчитися, бо на її виконання згідно з графіком відведено перший день;

• подія 2 має відбутися тому, що має закінчитися робота (1,2);

• робота (1,3) має закінчитися, бо на її виконання згідно з графіком відведено перші два дні;

• подія 3 має відбутися на другий день, тому що мають закінчитися роботи (1,2) і (1,3);

• робота (2,7) має закінчитися, бо на її виконання згідно з графіком відведено другий день;

• подія 7 має відбутися на другий день, тому що має закінчитися робота (2,7);

• робота (1,5) має початися і буде виконана частково, а на її закінчення після першого оперативного періоду ще потрібен один день.

Такий стан робіт, що планується до закінчення першого оперативного періоду, зазначають на сітьовому графіку (рис.7.6):

• повне виконання робіт (1,2), (1,3) і (2,7) відмічають перекреслен-ням їхньої тривалості та заміною її на 0;

• часткове виконання роботи (1,5) вказують точкою на стрілці і заміною тривалості роботи на кількість часу, необхідного для завершення роботи після закінчення першого оперативного періоду (тривалість З змінюють на І).

Нанесені на сітьовий графік крапки, що характеризують плановий стан робіт у момент закінчення першого оперативного періоду, з'єднують плавною лінією, яка називається плановим "фронтом" робіт. Отже, частина робіт, яка розміщена зліва від "фронту" робіт, має бути виконана до завершення першого оперативного періоду.

Після закінчення оперативного періоду на сітьового графіку зазначають фактичне виконання робіт. У прикладі, що розглядаємо, після закінчення першого оперативного періоду виконано такі роботи:

• роботи (1,2) і (2,7) виконані повністю, внаслідок чого звершились події 2 і 7, які заштриховують;

• робота (1,3) розпочата, виконана частково, для її завершення потрібен ще один день - на сітьовому графіку ставлять крапку на стрілці і в чисельнику дробу, що відображає тривалість роботи, 0 закреслюють та проставляють 1;

- робота (1,5) розпочата, виконана частково, для її завершення потрібно ще два дні - на сітьовому графіку ставлять крапку на стрілці і в чисельнику дробу, що відображає тривалість роботи, 1 закреслюють та проставляють 2.

Проставлені таким способом крапки сполучають плавною переривчастою лінією, яка становить собою звітний, фактичний "фронт" робіт.

Крім того, у сітьовий графік вносять yd зміни, що виникають у виробничому процесі. Ці зміни спричиняються технічними та організаційними умовами виробництва, їх відображають на сітьовому

графіку закресленням раніше встановлених значень тривалості і записом нових.

Потім проводять розрахунок сітьового графіка і перевірку стану робіт на дату оперативного періоду. Цей розрахунок і перевірку можна проводити двома методами:

• методом розрахунку зворотного часу (сітьовий графік розраховують із кінця до точок "фронту" робіт);

• методом прямого розрахунку сітьового графіка (від точок "фронту" робіт до кінця).

При використанні методу розрахунку зворотного часу визначають зворотний час t що означає, скільки потрібно часу від цієї події до завершення всього виробничого процесу.

Точкою відрахунку буде завершальна подія, з якої й починають розрахунок, зворотний час її дорівнює 0, бо ця подія є закінченням усього процесу, тобто t =0.

Зворотний час події Ч" дорівнює двом дням, бо від цієї події до завершення потрібно виконати роботу (4,6) тривалістю два дні, а від завершальної події до закінчення виробничого процесу потрібно 0 часу, тобто

Аналогічно:

Для обчислення зворотного часу події "З" треба визначити, скільки часу потрібно на виконання усіх робіт, які виходять із цієї події, до завершення виробничого процесу:

Очевидно,що зворотний час події "З", який показує, скільки часу потрібно від події "З" до закінчення всього процесу за умови виконання усіх робіт, визначається найбільшою з отриманих величин, тобто

Тоді формула обчислення зворотного часу події буде такою:

Використовуючи формулу (7.14), обчислюємо зворотний час решти подій:

Знайдені значення зворотного часу надписують над подіями у вигляді чисельників дробів, у знаменниках яких проставляють номери подій, від яких визначається зворотний час. Наприклад, зворотний час події "З" залежить від події "5" та дорівнює t „. = 8 днів.

Після обчислення зворотного часу всіх подій визначають зворотний час точок перетину звітного "фронту" робіт із роботами сітьового графіка, тобто точок фактичного стану робіт:

- на роботі (1,3) від звітного "фронту" робіт до події "З", тобто до завершення роботи потрібно 1 день, а зворотний час події "З" - 8 днів; тоді зворотний час точки на цій роботі становить 8 + 1 = 9 днів, від події "З";

-- для роботи (1,5) аналогічно 4 + 2 = 6 днів, від,події "5".

Результати розрахунку зворотного часу подано на рис. 7.6, а також результати обчислень занесено до табл. 7.2.

За результатами розрахунку можна визначити резерви часу робіт звітного "фронту" робіт, як Р,= t -f ,.,, деґ - час, який залишився за планом до закінчення цих робіт.

Таблиця 7.2. Результати обчислень сітьового графіка за методом зворотного часу

Робота №			Дата розрахунку
	1 перевірка		2 перевірка		3 перевірка
	{зв0)	Pan	Кет	Ра,	зет	Ра,
7,4	6	+2
1,3	9	-1
1,5	6	+ 2

Отже, з роботи (7,4) резерв становить 2 дні, тому що зворотний час на цій роботі, який означає, скільки потрібно часу від її фактичного стану до завершення всього процесу, дорівнює 6 дням, а фактично до завершення усіх робіт залишається 8 днів (первинний термін виконання робіт Т становив 10 днів, уже відпрацьовано 2 дні; залишилось t_mi = 10-2 =^Р8 днів).

Звідси резерви часу робіт звітного фронту:

Аналізрезультатів розрахунку свідчить, що для виконання частини виробничого процесу, що залишилася, потрібно 9 днів, чого не можна допустити, бо це значення перевищує заданий термін виконання робіт. Тому треба вжити організаційно-технологічні заходи для скорочення тих робіт, які визначають це перевищення. До таких заходів належать:

зміна технології, збільшення чисельності виконавців, переведення робіт на збільшений режим змінності і т.ін.

Аналогічно визначають другий, потім третій та інший оперативні періоди і виконують ті самі дії, що й для першого оперативного періоду.

Подальше використання сітьового графіка здійснюється в тій самій послідовності по закінченні кожного оперативного періоду.

При використанні методу прямого розрахунку дії виконують від точок фактичного фронту робіт до кінцевої події (рис. 7.7).

Рис. 7.7. Сітьовий графік на стадії оперативного управління 2-й метод — метод прямого розрахунку

(перший оперативний період - 2 дні) Примітка: Організаційні очікування у цьому разі показано у вигляді поличок

У цьому разі в точках фронту робіт, які відповідають визначеним подіям, проставляють параметри цих подій: ранній та пізній час звершення. Як ранній час потрібно вказувати час оперативної перевірки (у нашому випадку це буде 2 дні). Пізній час розраховують за знайомою нам формулою (7.5). Далі вже відштовхуємося від цих подій і проводимо розрахунок параметрів усієї решти подій, як це робили раніше. 1 так до завершальної події.

Результати розрахунку занесено в табл. 7.3. Значення резервів робіт відповідають результатам попередніх розрахунків табл. 7.2, тобто роботи (7,4) і (1,5) виконуються з випередженням на два дні, але з роботи (1,3) виникло відставання на один день, що потребує прийняття негайних організаційно-управлінських рішень з метою усунення цього відставання.

Таблиця 7.3. Результати обчислень сітьового графіка за методом прямого розрахунку

Робота (id)	Дата розрахунку
	1-ша перевірка				2-га перевірка				3-тя перевірка
	*м	Р(0	1пф	Р,,>	<о.	U	1п(і)	Ра,	1<ш	р(і)	n(j)	ра.
7,4	4	2	8	+2
1,3	1	2	2	-1
1,5	2	2	6	+•2

Аналогічні дії здійснюють у тій самій послідовності по закінченні кожного оперативного періоду.