3.5. Вплив дублюючих робочих місць на тривалість технологічного циклу

З метою скорочення тривалості технологічного циклу - основної складової технологічного циклу виготовлення продукції - на окремих його операціях використовують дублюючі робочі місця, тобто обробку партії виробів проводять на декількох робочих місцях.

Система організації виробничого процесу в часі при наявності дублюючих робочих місць потребує уточнення залежностей для визначення тривалості технологічного циклу, що згадуються в літературі [44, 79].

Тривалість технологічного циклу при введенні дублюючих робочих місць скорочується внаслідок зменшення на одному робочому місці кількості виробів, що обробляються, дроблення партії виробів п на кілька паралельних по (п/с) штук у кожній.

Потрібно розглянути особливості визначення тривалості технологічного циклу при наявності дублюючих робочих місць на окремих операціях технологічного процесу при відомих формах його

організації в часі: послідовному, паралельному та послідовно-паралельному русі предметів праці.

Тривалість технологічного циклу Т™^сл при послідовному русі предметів праці (при с.> 1)

де Т₀„- тривалість 2-го операційного циклу, хв; (л/с,.) - кількість виробів, що обробляються на одному робочому місці i-тої операції. У разі нерівномірного завантаження робочих місць тривалість операційного циклу визначають за найбільш завантаженим робочим місцем (див. формулу (3.2)).

При рівномірному завантаженні робочих місць на операціях формулу спрощують. Однак у будь-якому разі виносити п за знак суми недоцільно, тому що при цьому спотворюється економічний зміст виразу: роздрібнюється на частини партія виробів, що обробляється, а час на виконання операції обробки кожного виробу не скорочується, не змінюється.

На рис. 3.17 наведено порядок запуску виробів у виробництво при послідовному русі предметів праці для партії виробів п = 54 шт.

Рис. 3.17. Графік послідовного руху предметів праці з дублюючими місцями (а„_ар=0,5, п = 54 шт.)

При паралельному русі предметів праці з використанням дублюючих робочих місць не тільки скорочується загальна тривалість технологічного циклу, а й зменшуються або взагалі можуть бути ліквідовані перерви у роботі робочих місць на найменш трудомістких (порівняно з головною) операціях. Тривалість технологічного циклу Т_І"^ар у цьому випадку дорівнює сумі тривалостей обробки першого виробу(чи першої передаточної партії) на всіх операціях технологічного процесу, що здійснюється за послідовною схемою, та часу обробки всіх наступних виробів з інтервалом випуску кожної наступної партії, що відповідає

тактуприр = 1 шт. чи ритму

Автори пропонують таку формулу длявизначення тривалості технологічного циклу при паралельному русі предметів праці з використанням дублюючих робочих місць [44, 80]:

де р - заданий розмір передаточної (транспортної) партії виробів, шт.;

Якщо остання передаточна партія менша, ніж за заданим розміром, технологічний цикл скорочується на величину ДТ :

- заданий розмір передаточної партії виробів, шт.

- фактичний розмір останньої передаточної партії виробів, шт.

Можливі такі варіанти організації запуску виробів у виробництво за окремими робочими місцями цієї операції:

• одночасний початок обробки виробів на всіх робочих місцях і-тої операції;

• початок обробки на кожному наступному робочому місці і-тої операції через ритм

Найбільш прийнятний другий варіант, тому що характер руху предметів праці за операціями технологічного процесу тут повністю відповідає визначенню паралельного руху як безперервної передачі транспортних партій на кожну наступну операцію. У першому випадку можуть з'явитися втрати часу через чекання у зв'язку з тим, що робочі місця зайняті обробкою попередніх передаточних партій.

Тривалість однієї перерви на робочому місці і-тої операції.

Сумарний час перерв

де т - кількість операцій технологічного процесу; с, - кількість робочих місць на і-тої операції; t„_epjj- тривалість однієї перерви нау'-му робочому місці і-тої операції, хв.; а_ц - кількість виробів, що обробляються нау- му робочому місці і-тої операції, шт.

Приклад запуску виробів у виробництво за паралельною схемою наведено на рис. 3.18.

Рис. 3.18. Графік паралельного руху предметів праці з дублюючими робочими місцями (а_тр = 0,812, п = 54 шт., р = 6 шт., к = 9).

При послідовно-паралельному русі предметів праці відбувається деяке "запаралелювання" операційних циклів. При цьому забезпечується безперервність обробки виробів на кожній операції.

Ступінь такого запаралелювання т, між суміжними операціями за наявності дублюючих робочих місць залежить від сукупності тривалостей суміжних операцій t. і ґ.₊,, кількості робочих місць на них с.та с.₊₁ та їхнього співвідношення

Тривалість технологічного циклу

Своєю чергою, т можна визначити за однією з таких формул:

де Т"^осл - тривалість технологічного циклу при послідовному русі предметів праці, визначена за формулою (3.5), хв;

т - час паралельності (одночасності) перебігу операційних циклів між двома суміжними операціями, хв.;

р - розмір передаточної (транспортної) партії виробів, піт.;

к_т - кількість передаточних (транспортних) партій виробів, які

а) переходять з і-тої на (і+1 )-шу операцію та одночасно починають оброблятися на (г+1)-шій операції (при t >?.);

б) переходять з і-тої на (/+1)-шу операцію і починають оброблятися безперервно на одному робочому місці (/+1)-шої операції (при t <t);

t_m - тривалість (трудомісткість) короткої операції між двома суміжними операціями, хв;

с. та с.₊₁ - відповідно, кількість робочих місць на і-тої та (/+1)-шої операції.

На рис. 3.19 наведено один із можливих варіантів графіка руху предметів праці.

Рис. 3.19. Графік паралельно-послідовного руху предметів праці з дублюючими робочими місцями (а_шр = 0,725, п=54 шт., р = 6 шт., к = 9 пп). Так, у наведеному прикладі запуску виробів за змішаною системою (рис. 3.19) ступінь запаралелювання суміжних операційних циклів х. має такі значення:

З урахуванням завантаження робочих місць при послідовному русі однаково зі змішаною системою, тобто на 5 і 7 операціях на одному робочому місці оброблюється 5 партій виробів, або 30 штук (на другому місці оброблюється 4 партії), будемо мати

що й маємо на графіку рис. 3.19.

У розглянутій системі наявна багатоваріантність організації виробничого процесу в часі, що ускладнює розрахунки і побудову графіка, а також саму організацію виробничого процесу.