Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Програма укр.мови 2013.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
439.81 Кб
Скачать

Запитання для самоперевірки

  1. Взаємодія граматичного і лексичного значень у слові.

  2. Основні граматичні поняття – граматична форма, граматична категорія, граматичне значення.

Література: 1, 3, 4, 7, 8.

Модульна контрольна робота № 1 Варіант 1

  1. Предмет, завдання і значення курсу української мови.

  2. Предмет орфоепії. Система орфоепічних норм сучасної української літературної мови.

  3. Причини відхилень від орфоепічних норм.

  4. Розмежування понять «літературна мова», «мова художньої літератури», «загальнонародна мова», «діалектна мова».

  5. Джерела вивчення української літературної мови.

  6. Поняття про словник. Основні типи словників.

  7. Склад лексики української літературної мови з погляду походження.

  8. Морфологія і синтаксис як розділи граматики.

  9. Виконати практичне завдання.

Варіант 2

  1. Зміст поняття «літературна мова».

  2. Предмет і завдання фразеології. Основні типологічні ознаки фразеологізмів.

  3. Граматична форма слова. Граматична категорія.

  4. Діалектна диференціація української мови.

  5. Словотворення і словотворчі засоби.

  6. Графіка сучасної української літературної мови.

  7. Дві літературні мови Київської Русі.

  8. Експресивно-стилістичні властивості фразеологізмів. Джерела фразеології.

  9. Виконати практичне завдання.

Модуль 2. Стилістичні засоби (ресурси) української літературної мови

Тема 2.1. Історичний розвиток стилів української літературної мови. Художній стиль, його ознаки і підстилі Лекція

Давня українська літературна мова з кількома жанровими різновидами (конфесійними, полемічними, літописними, фольклорними та ін.) і перевагою офіційної актової мови. Стилістична розбудова нової української мови з перевагою стилю художньої літератури. Багатство стилів сучасної української мови в усній і писемній її формах.

Провідне значення художнього стилю в розвитку української літературної мови. Сфера використання художнього стилю. Основне призначення. Основні ознаки художнього стилю. Мовленнєво-образна системність художнього стилю і мовні засоби її створення. Індивідуально-авторські стилі.

Практичне заняття

План

  1. Призначення, сфера використання, основні ознаки художнього стилю.

  1. Підстилі художнього стилю за родами і жанрами літератури: епічні, ліричні, драматичні, комбіновані.

  2. Категорії персональності в художньому стилі (образ автора, настанова читача), темпоральності, локальності та мовні засоби їх вираження.

  3. Колорити художнього стилю та мовні засоби творення їх.

Завдання для самостійної роботи

  1. Придумати (чи підібрати) власні тексти, що могли б бути ілюстраціями розмовного, ділового, публіцистичного, художнього і наукового стилів.

  2. Проілюструвати різновиди монологічного мовлення яскравими прикладами з літератури різних стилів і жанрів.

  3. Прочитати подані уривки. З'ясувати, що в них спільне і що відмінне. Пояснити, як добір лексичних засобів позначається на стилістич­ному забарвленні тексту. Обґрунтувати доцільність такого добору.

I. Вибір потрібного слова, правильне його вживання - неодмінна ознака яскравого й виразного мовлення. Особливо велика роль у художній мові, та й у повсякденному мовленні, слів-синонімів. Синоніми, як ви знаєте, – це слова, близькі за значенням, але різні за звуковим оформленням. Тобто бувають слова, побратані змістом. Багатство синонімів – одна з найпоказовіших ознак багатства мови і нашого мовлення.

Чим більше маємо синонімів, тим багатша і розвиненіша сама мова. Слова-синоніми є одним із найважливіших засобів точ­ного вираження думки й почуття в усіх їх найтонших відтінках, засобом емоційної і стилістичної виразності мови.

За І. Р. Вихованцем

II. Синонімія як тип лексико-семантичного відношення ґрунтується на тому, що слова, які належать до однієї й тієї самої частини мови, характеризуються повним або частковим збігом своїх лексичних значень.

Беручи до уваги знакову природу слова, можна констатувати, що глибинну основу синонімії становить позначення одного й того ж денотата кількома різними словами.

Із підручника