- •2. Сучасні тенденції та перспективи в еволюції управління персоналом.
- •Еволюція концепцій управління людськими ресурсами
- •6. Характеристика та класифікація адміністративних методів управління персоналом.
- •7.Сутність та класифікація економічних методів управління персоналом.
- •8.Соціально-психологічні методи управління персоналом.
- •9. Організація проектування системи управління персоналом.
- •Види кадрової політики
- •14. Пріоритети кадрової політики в Україні
- •15. Цілі і фактори планування людських ресурсів.
- •1. Внутрішньоорганізаційні:
- •2. Зовнішні:
- •16. Процес планування та його етапи.
- •17. Розподіл відповідальності між лінійними керівниками і кадровими підрозділами в процесі планування персоналу.
- •18. Методи планування чисельності персоналу.
- •19. Процес підбору кадрів, відбору і найму персоналу.
- •20. Моделі робочих місць.
- •21. Процес підбору кадрів на базі моделей робочих місць.
- •22. Професійний відбір персоналу.
- •23. Зарубіжні методи прийому на роботу.
- •24. Формування резерву кадрів.
- •25. Аналітичні та організаційні концепції визначення змісту робіт в організації.
- •26. Планування і розвиток кар’єри в сучасній організації
- •27. Типові моделі кар’єри. Особливості їх реалізації.
- •28. Типові документи для прийому і оформлення на роботу.
- •29. Порядок укладання контрактів з персоналом.
- •30. Порядок звільнення персоналу. Оформлення необхідних документів.
- •31. Цілі і методи оцінки персоналу.
- •32. Оцінка потенціалу працівника.
- •33. Оцінка індивідуального внеску.
- •34. Атестація кадрів.
- •35. Вища освіта в Україні. Поділ на рівні освіти.
- •Чисельність і середній вік студентів
- •Напрями і спеціальності освіти
- •Джерела фінансування
- •Структура освіти України
- •36. Система багаторівневого навчання в Україні.
- •37. Проблеми розвитку середньої, професійної та вищої освіти в Україні.
- •38. Шляхи професійної підготовки фахівців.
- •39. Шляхи підвищення кваліфікації персоналу.
- •40. Досвід перепідготовки кадрів у сша та Японії.
- •41. Теорія та практика програми “Магістр управління” (мва).
- •Різновиди мва
- •Система «залікових балів» у програмах мва
- •Вимоги мва до професорського складу
- •42. Теорія філософії підприємства.
- •43. Цілі та задачі підприємства.
- •44. Декларація прав співробітників.
- •45. Вимоги до працівника.
- •46. Умови праці. Місце роботи.
- •47. Оплата праці та соціальні блага.
- •48. Досвід створення філософії підприємства у Великобританії, сша, Японії.
- •49. Розробка штатної структури персоналу.
- •50. Види ролевої структури персоналу.
- •51. Соціальна структура персоналу.
- •52. Функціональна структура персоналу, її особливості.
- •Класифікатори функцій управління
- •53. Види організаційної структури.
- •Лінійно-функціональна структуразаснована на дотриманні єдиноначальності, лінійної побудови структурних підрозділів і розподілу функцій управління між ними.
- •54. Сутність класифікації регламентів управління.
- •55. Основні положення правил внутрішнього трудового розпорядку.
- •56. Необхідність, значення, складові посадових інструкцій.
- •57. Порядок укладання контрактів з персоналом.
- •58. Суть планіровки робочих місць, їх класифікація.
- •59. Системи планіровки приміщень.
- •60. Правила організації робочого місця.
- •61. Вихідні дані для складання паспорту робочого місця.
- •62. Характеристика інструментів техніки особистої роботи.
- •63. Переваги використання комп’ютерної системи в управлінні персоналом.
- •64. Нормування праці в сфері виробництва й управління.
- •65. Методи нормування праці.
- •66. Наукові підходи до визначення сутності лідерства.
- •67. Концепції лідерства.
- •68. Авторитарний, демократичний, ліберальний стилі керівництва, їх переваги та недоліки.
- •69. Відмінності стилів лідерства, орієнтованих на роботу і людину.
- •70. Суть ситуаційного лідерства, його відмінності від концепції поведінки.
- •71. Програма створення та стадії розвитку колективу.
- •72. Підготовка до введення на посаду нового працівника.
- •Перелік необхідних дій
- •73. Процедура “Ознайомлення з посадою”.
- •74. Застосування теорій мотивації в процесі управління персоналом.
- •75. Процес управління оплатою праці.
- •5.1. Взаємозалежність оплати праці та мотивації працівників
- •5.2. Аналіз різних видів оплат
- •5.3. Групування аналогічних видів робіт за тарифними розрядами
- •76. Системи оплати праці.
- •77. Сутність та порядок проведення аудиту людських ресурсів.
- •78. Роль досліджень в оцінці ефективності управління людськими ресурсами.
- •79. Система комунікацій в організації.
- •80. Роль інформаційних систем в управлінні персоналом.
- •Сфери застосування
- •База даних
- •Доступ до інформації
- •81. Методики оцінки ефективності роботи персоналу, їх сутність.
- •Аналіз методик оцінки ефективності роботи персоналу
- •Бальна методика оцінки ефективності роботи
- •82. Оцінка і вимір ефективності управління персоналом.
- •83. Бальна оцінку ефективності роботи організації (боеро).
- •84. Комплесна оцінка управлінської праці (коуп) та оцінка за коефіцієнтом трудового внеску (ктв).
- •Оцінка за коефіцієнтом трудового внеску (ктв)
- •85. Державна служба і державні службовці.
- •1.1. Роль управлінських кадрів, персоналу державної служби у зміцненні української державності
- •1.2. Сутнісні риси державної кадрової політики в Україні
- •1.3 Зміна функцій і демократизація механізмів державного впливу на роботу з кадрами
- •86. Умови проходження державної служби.
- •2.1. Умови вступу на державну службу
- •2.2. Планування кар’єри державного службовця
- •2.3. Організація, умови і порядок проведення атестації державного службовця
- •2.4. Відставка і звільнення державного службовця
- •87. Кадровий менеджмент у податковій службі.
- •1.1. Кадрова політика й основні принципи її формування в органах дпс України
- •1.2. Структура системи управління персоналом у податковій службі
- •88. Механізм управління персоналом в органах дпс.
- •1. Проблеми управління персоналом в органах дпс України
- •2.Система підбору і формування резерву кадрів
- •3.Співбесіда, як важливий елемент прийому працівника на роботу, характеристика її етапів.
40. Досвід перепідготовки кадрів у сша та Японії.
Перепідготовка кадрів передбачає отримання другої робітничої професії чи другої спеціальності для службовців.Нині в Україні велику державну програму перепідготовки кадрів здійснюють обласні і міські центри зайнятості населення.
Перепідготовці і підвищенню кваліфікації в фірмах США і Японії приділяється дуже багато уваги. Майже кожна компанія має власну систему перепідготовки. Нові співробітники зобов’язані проходити перепідготовку щорічно, в результаті чого навчальний процес йде безперервно.
Японські фірми витрачають на навчання, в розрахунку на одного зайнятого, в 3–4 рази більше коштів, ніж американські. В Японії безперервна освіта є частиною процесу праці, кожний зайнятий витрачає на неї приблизно 8 годин на тиждень за рахунок особистого часу. Основа японської системи професійного навчання в фірмах – концепція «гнучкого працівника». ЇЇ ціллю є відбір і перепідготовка робітників не за однією, а за 2–3 спеціальностями, а потім підвищення кваліфікації протягом усього життя.
Система перепідготовки і підвищення кваліфікації в США може бути представлена так:
Короткотермінові курси при школах бізнесу й університетах (2–4 тижні навчання, а інколи і 2 роки).
Вечірні курси (фінансуються за рахунок фірм).
Американська асоціація менеджменту проводить більше 2000 семінарів і курсів. У її штаті – 900 чоловік, і 500 чоловік залучаються для проведення курсів, семінарів, конференцій.
Курси підвищення кваліфікації менеджерів всередині фірм.
Центри підвищення кваліфікації при центрах, університетах, навчальних центрах.
Перепідготовка на основі довготермінових угод між фірмами і школами бізнесу та університетами.
Перепідготовка на робочому місці.
Вечірня школа Американського інституту світової торгівлі.
41. Теорія та практика програми “Магістр управління” (мва).
Американський досвід програми МВА
Програма «Магістр управління» (МВА – Master of Bisness Administration) є головною в системі освіти керівників. E США функціонує Американська асоціація університетських шкіл бізнесу (ААСSВ), яка затверджує стандарти МВА. Вона нараховує 1200 членів, у т. ч. 680 шкіл бізнесу, серед яких 286 акредитовані в ААСSВ. Крім цього, в світі нараховується близько 500 шкіл бізнесу, які випускають 10 тис. магістрів бізнесу щороку.
Риси МВА в США
Фундаментальна підготовка керівника на базі вищої освіти в галузі менеджменту і бізнесу.
Магістратура – це третій рівень навчання з отриманням академічного ступеня і практичної орієнтації на керівництво.
Тривалість навчання – від 10 до 24 місяців з навчальною програмою – 720–1100 академічних годин. Дуже великий обсяг відведено самостійній роботі студентів у бібліотеці і над проектами.
Поєднання базових курсів (від 720 год.) з професійними спеціалізованими курсами за вибором (від 450 год.).
Інтенсивна самостійна робота студентів. Жорсткий контроль знань і успішності з допомогою «залікових балів».
Зв’язок з практикою бізнесу, орієнтація на самостійне прийняття рішень (ділові ігри, господарські ситуації, робота над реальними проектами в фірмах).
Високий рівень професорського складу, значна частина якого зайнята в конкретному бізнесі чи консультуванні компанії.