- •2. Сучасні тенденції та перспективи в еволюції управління персоналом.
- •Еволюція концепцій управління людськими ресурсами
- •6. Характеристика та класифікація адміністративних методів управління персоналом.
- •7.Сутність та класифікація економічних методів управління персоналом.
- •8.Соціально-психологічні методи управління персоналом.
- •9. Організація проектування системи управління персоналом.
- •Види кадрової політики
- •14. Пріоритети кадрової політики в Україні
- •15. Цілі і фактори планування людських ресурсів.
- •1. Внутрішньоорганізаційні:
- •2. Зовнішні:
- •16. Процес планування та його етапи.
- •17. Розподіл відповідальності між лінійними керівниками і кадровими підрозділами в процесі планування персоналу.
- •18. Методи планування чисельності персоналу.
- •19. Процес підбору кадрів, відбору і найму персоналу.
- •20. Моделі робочих місць.
- •21. Процес підбору кадрів на базі моделей робочих місць.
- •22. Професійний відбір персоналу.
- •23. Зарубіжні методи прийому на роботу.
- •24. Формування резерву кадрів.
- •25. Аналітичні та організаційні концепції визначення змісту робіт в організації.
- •26. Планування і розвиток кар’єри в сучасній організації
- •27. Типові моделі кар’єри. Особливості їх реалізації.
- •28. Типові документи для прийому і оформлення на роботу.
- •29. Порядок укладання контрактів з персоналом.
- •30. Порядок звільнення персоналу. Оформлення необхідних документів.
- •31. Цілі і методи оцінки персоналу.
- •32. Оцінка потенціалу працівника.
- •33. Оцінка індивідуального внеску.
- •34. Атестація кадрів.
- •35. Вища освіта в Україні. Поділ на рівні освіти.
- •Чисельність і середній вік студентів
- •Напрями і спеціальності освіти
- •Джерела фінансування
- •Структура освіти України
- •36. Система багаторівневого навчання в Україні.
- •37. Проблеми розвитку середньої, професійної та вищої освіти в Україні.
- •38. Шляхи професійної підготовки фахівців.
- •39. Шляхи підвищення кваліфікації персоналу.
- •40. Досвід перепідготовки кадрів у сша та Японії.
- •41. Теорія та практика програми “Магістр управління” (мва).
- •Різновиди мва
- •Система «залікових балів» у програмах мва
- •Вимоги мва до професорського складу
- •42. Теорія філософії підприємства.
- •43. Цілі та задачі підприємства.
- •44. Декларація прав співробітників.
- •45. Вимоги до працівника.
- •46. Умови праці. Місце роботи.
- •47. Оплата праці та соціальні блага.
- •48. Досвід створення філософії підприємства у Великобританії, сша, Японії.
- •49. Розробка штатної структури персоналу.
- •50. Види ролевої структури персоналу.
- •51. Соціальна структура персоналу.
- •52. Функціональна структура персоналу, її особливості.
- •Класифікатори функцій управління
- •53. Види організаційної структури.
- •Лінійно-функціональна структуразаснована на дотриманні єдиноначальності, лінійної побудови структурних підрозділів і розподілу функцій управління між ними.
- •54. Сутність класифікації регламентів управління.
- •55. Основні положення правил внутрішнього трудового розпорядку.
- •56. Необхідність, значення, складові посадових інструкцій.
- •57. Порядок укладання контрактів з персоналом.
- •58. Суть планіровки робочих місць, їх класифікація.
- •59. Системи планіровки приміщень.
- •60. Правила організації робочого місця.
- •61. Вихідні дані для складання паспорту робочого місця.
- •62. Характеристика інструментів техніки особистої роботи.
- •63. Переваги використання комп’ютерної системи в управлінні персоналом.
- •64. Нормування праці в сфері виробництва й управління.
- •65. Методи нормування праці.
- •66. Наукові підходи до визначення сутності лідерства.
- •67. Концепції лідерства.
- •68. Авторитарний, демократичний, ліберальний стилі керівництва, їх переваги та недоліки.
- •69. Відмінності стилів лідерства, орієнтованих на роботу і людину.
- •70. Суть ситуаційного лідерства, його відмінності від концепції поведінки.
- •71. Програма створення та стадії розвитку колективу.
- •72. Підготовка до введення на посаду нового працівника.
- •Перелік необхідних дій
- •73. Процедура “Ознайомлення з посадою”.
- •74. Застосування теорій мотивації в процесі управління персоналом.
- •75. Процес управління оплатою праці.
- •5.1. Взаємозалежність оплати праці та мотивації працівників
- •5.2. Аналіз різних видів оплат
- •5.3. Групування аналогічних видів робіт за тарифними розрядами
- •76. Системи оплати праці.
- •77. Сутність та порядок проведення аудиту людських ресурсів.
- •78. Роль досліджень в оцінці ефективності управління людськими ресурсами.
- •79. Система комунікацій в організації.
- •80. Роль інформаційних систем в управлінні персоналом.
- •Сфери застосування
- •База даних
- •Доступ до інформації
- •81. Методики оцінки ефективності роботи персоналу, їх сутність.
- •Аналіз методик оцінки ефективності роботи персоналу
- •Бальна методика оцінки ефективності роботи
- •82. Оцінка і вимір ефективності управління персоналом.
- •83. Бальна оцінку ефективності роботи організації (боеро).
- •84. Комплесна оцінка управлінської праці (коуп) та оцінка за коефіцієнтом трудового внеску (ктв).
- •Оцінка за коефіцієнтом трудового внеску (ктв)
- •85. Державна служба і державні службовці.
- •1.1. Роль управлінських кадрів, персоналу державної служби у зміцненні української державності
- •1.2. Сутнісні риси державної кадрової політики в Україні
- •1.3 Зміна функцій і демократизація механізмів державного впливу на роботу з кадрами
- •86. Умови проходження державної служби.
- •2.1. Умови вступу на державну службу
- •2.2. Планування кар’єри державного службовця
- •2.3. Організація, умови і порядок проведення атестації державного службовця
- •2.4. Відставка і звільнення державного службовця
- •87. Кадровий менеджмент у податковій службі.
- •1.1. Кадрова політика й основні принципи її формування в органах дпс України
- •1.2. Структура системи управління персоналом у податковій службі
- •88. Механізм управління персоналом в органах дпс.
- •1. Проблеми управління персоналом в органах дпс України
- •2.Система підбору і формування резерву кадрів
- •3.Співбесіда, як важливий елемент прийому працівника на роботу, характеристика її етапів.
Структура освіти України
-
Структура освіти
Рівні (ступені), документ про освіту
Період навчання (роки, кредити ЄКТС)
Цикли ЄПВО
Докторантура
Доктор наук (науковий ступінь) диплом доктора наук
Аспірантура
Кандидат наук (науковий ступінь) диплом кандидата наук
≥3 роки
ІІІ цикл
Вища освіта
Повна вища освіта
Магістр, диплом магістра
1-2 роки (60-120 ЄКТС) (1-3 роки за напрямом медицина, ветеринарія)
ІІ цикл
Спеціаліст, диплом спеціаліста
1-1,5 роки (60-90 ЄКТС); (5-6 років за напрямом медицина, ветеринарія (300-360 ЄКТС))
Базова вища освіта
Бакалавр, диплом бакалавра
3-4 роки (180-240 ЄКТС)
(2-3 роки на основі диплома молодшого спеціаліста)
І цикл
Неповна вища освіта
Молодший спеціаліст, диплом молодшого спеціаліста
2-3 роки (120-180 ЄКТС) (3-4 роки на основі БЗСО)
короткий цикл І циклу
Професійно-технічна освіта
Кваліфікований робітник, диплом
3 роки (на основі БЗСО) 1-1.5 роки (на основі ПЗСО)
Доступ до вищої освіти
Загальна середня освіта
Повна загальна середня освіта (ПЗСО)
атестат
2-3 роки
Базова загальна середня освіта (БЗСО)
свідоцтво
5 років
Початкова загальна освіта
4 роки
Дошкільна освіта
36. Система багаторівневого навчання в Україні.
Класифікація освітніх закладів здійснюється за наступними ознаками:
форма власності (державні і недержавні освітні заклади);
загальноосвітні програми (дошкільна, початкова, основна, старша, загальна середня, позашкільна);
професійно-освітні програми (початкова, середня, вища, післявузівська освіта).
Сьогодні система освіти України набуває складнішої структури, ніж донедавна (рис. 5.4.1), наближаючись, передусім, за структурою освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів до світових стандартів.
Структура освіти включає:
дошкільну освіту (заклади – дитячі ясла і садки, сімейні, прогулянкові, дитячі будинки та інші);
загальну середню освіту (загальноосвітня школа 3-х ступенів: 1-й - початкова школа, 2-й – базова, 3-й – старша школа);
позашкільну освіту (палаци, будинки, центри, станції дитячої та юнацької творчості, спортивні школи, студії, бібліотеки, оздоровчі заклади);
професійно-технічну освіту (ПТУ, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, вище професійне училище, центр підготовки і перепідготовки кадрів, навчально-курсовий комбінат – надають робітничу професію);
вищу освіту (технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет);
(Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено 4 рівні акредитації:
– I – технікум, училище;
– II – коледж;
– III і IV (залежно від результатів акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет.
Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:
молодший спеціаліст (заклади I рівня акредитації);
бакалавр (заклади II рівня акредитації);
спеціаліст, магістр (заклади III і IV рівнів акредитації).
Вищі заклади освіти у встановленому порядку можуть створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів, об’єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.
Основними напрямами діяльності вищого закладу є:
підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;
підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів;
науково-дослідна робота;
спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів;
культурно-освітня, методична, видавнича, фінансово-господарська, виробничо- комерційна робота;
здійснення зовнішніх зв’язків.)
післядипломну освіту (академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих закладів освіти (філіали, факультети, відділення та інші); професійно-технічні заклади освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах);
аспірантуру;
докторантуру;
самоосвіту (відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби; теле-, радіонавчальні програми.