7. Суть наукових методів аналізу територіальної організації господарства.

У наукових дослідженнях територіальної організації народного господарства викорис-товується широкий спектр загально-наукових і спеціальних, традиційних та новітніх методів. Найважливішими з них є: системного підходу, структурного аналізу, економіко-статистичний, економіко-математичного моделювання, балансовий, картографічний, районної плані-ровки, техніко-економічних розрахунків. Системний підхід – це шлях поділу складних об’єктів і явищ дійсності на підсистеми (аналіз) і наступне їх об’єднання (синтез). Даний метод дав можливість комплексного вивчення структури господарства та внутрішніх взаємо-зв’язків, його елементів (галузей та ланок) доповнити вивченням їх взаємодії. Системний підхід – це всебічний аналіз, який використовує принцип взаємопов’язаності всіх об’єктів, явищ і процесів та етапності їх дослідження: від поставленої мети, визначення завдань до формулювання наукової гіпотези вивчення особливостей оптимального варіанта розміщення виробництва. Застосування принципів системного аналізу дає можливість розглядати кожну велику економічну проблему як особливу, певним чином структуризовану систему у взаємодії з іншими. 2. Економіко-математичне моделювання використовується для моделювання тих чи інших об’єктів та процесів економічного простору. В основу даного методу покладено системний підхід. Він допомагає з’ясувати, як характер просторової організації компонентів, особливості їх функціонування формують цілісні територіальні утворення – соціально-економічні комплекси. Будується економіко-математична модель, яка певною мірою відповідає оригіналу. Результати, одержані під час вивчення моделі, переносяться на реальний план.  Найчастіше використовується два види моделей – балансові, які будуються у вигляді системи шахових таблиць, та оптимізаційні, які подаються у графічній або табличній формі.  Для вибору оптимального варіанту розміщення підприємств галузі можна використати най-простішу економіко-математичну модель транспортної задачі: (Сі + ЕнКі + t i j) x ij min, де: Сі + ЕнКі – приведені витрати на виготовлення продукції в і-му пункті або районі розміщення; t i j – витрати на транспортування одиниці продукції з і-го пункту виробництва в j-й пункт споживання; xij – шуканий обсяг постачання продукції з і-го пункту виробництва в j-й пункт споживання.  Використання економіко-математичних моделей і сучасних ЕОМ дозволяє з мінімальними затратами праці і часу обробляти великі об’єми даних, вибирати оптимальне рішення відповідно до поставленої мети.  4. Економіко-статистичні методи дозволяють вивчати просторово-економічні об’єкти та явища в їхньому взаємозв’язку й динаміці. З-поміж них найпомітнішими є обчислення індексів і середніх величин, кореляційний аналіз, групування, типізації, графоаналітичний метод. Картографічний метод збагачує інформацією про розміщення продуктивних сил, бо карта є її джерелом. Вона дозволяє наочно уявити особливості розміщення. Завдяки використанню карт, картосхем, картограм, картодіаграм свідомо сприймаються та запам’ятовуються не тільки особливості розміщення, але й статистичні матеріали, які характеризують рівні розвитку галузей і регіонів. Районна планіровка – це особливий комплексний метод, що застосовується при проектуванні розміщення виробництва на рівні регіону (а не окремого підприємства) у поєднанні його з містобудуванням. Він, у свою чергу, використовує методи математичного моделювання, картографічний і інші та є методом аналізу території. Балансовий – найпоширеніший у плануванні територіального господарства. У передпланових дослідженнях широко використовуються системи матеріальних, фінансових та інших балансів. Розробляються баланси трудових ресурсів, грошових доходів і видатків населення, які узгоджуються з товарними фондами, територіальні баланси потужностей будівельних організацій, баланси місцевих будівельних матеріалів, виробів металообробної промисловості міжгалузевого використання та ін. Баланси поділяються на звітні й планові.