- •Перелік екзаменаційних питань
- •1.Предмет, об’єкт, мета і завдання курсу «Регіональна економіка».
- •2. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил.
- •3. Розкрийте еволюцію та структуру теорій регіональної економіки.
- •4. Дайте характеристику теоріям регіонального розвитку
- •5. Обґрунтуйте, сутність сучасних концепцій розвитку регіонів
- •6. Регіональний економічний простір. Його роль у формуванні соціальної економічних систем.
- •7. Суть наукових методів аналізу територіальної організації господарства.
- •8. Місце і значення балансового методу у плануванні територіальної організації господарства.
- •9. Сутність та зміст економіки перехідного періоду.
- •10. Територіальний поділ праці, його суть та зв’язок з формуванням економічних районів.
- •11. Економічний район та економічне районування, їх суть та основні показники.
- •12. Критерії, принципи та чинники економічного районування та районоформування.
- •13. Типи економічних районів та їх цільові функції
- •14. Роль районоформування в територіальній організації регіональних господарських систем.
- •15. Сучасні мережі економічних районів та їх склад
- •16. Обґрунтуйте відмінність понять «територія», «регіон».
- •17. Основні структурні елементи регіону
- •18. Дайте характеристику системі показників рівня життя населення.
- •19. Які особливості адміністративно-територіального устрою України? Назвіть недоліки цього устрою.
- •20. Дайте характеристику проблемним регіонам авангардного типу.
- •21. Роль економіко-географічного положення підприємств малого і середнього бізнесу у їх прибутковості.
- •22. Накресліть модель територіальної структури сільського господарства за і. Тюнененом. Поясніть сутність теорії.
- •23. Які з положень веберівської теорії штандарту можуть бути застосовані при вивчені сучасної промисловості?
- •24. Для яких випадків організації людської діяльності у просторі розроблені кристалерівські моделі центральних місць? Навести сучасні приклади.
- •25. У чому полягає зміст теорії розміщення промисловості?
- •26. Розкрийте особливості теорії розміщення виробництва а. Льоша.
- •27. Проаналізуйте сучасні теорії розміщення виробництва. Назвіть спільні риси, що поєднують класичні роботи з теорії розміщення.
- •28. У чому суть теорії територіально-виробничого комплексу?
- •29. Державна регіональна політика сучасної України.
- •31. Принципи державної регіональної політики.
- •45.Дайте визначення бюджетної системи та охарактеризуйте її склад.
- •46. Проаналізуйте, які принципи покладені в основу формування бюджетної системи України.
- •47.Розкрийте сутність діяльності Держказначейства України.
- •48.Структурна трансформація національної та регіональної господарської системи.
- •60. Особливості розвитку, сировинна база та розміщення підприємств кольорової металургії в Україні
- •61. Місце і значення машинобудування України у розвитку і господарства України.
- •62 . Загальний рівень розвитку машинобудування України та чинники, що його зумовлюють
- •63. Аналіз галузевої структури та розміщення підприємств машинобудування України .
- •64. Сучасні проблеми та перспективи розвитку металургійного і машинобудівного комплексів України.
- •65. Значення і місце хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів в економічному розвитку України .
- •66. Економічна оцінка сировинних ресурсів хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів України.
- •67. Галузева структура лісопромислового комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей.
- •68. Галузева структура будівельного комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей.
- •69. Територіальна структура хімічного комплексу України.
- •70 . Територіальна структура лісопромислового комплексу України.
- •71 . Територіальна структура будівельного комплексу України.
- •72. Значення агропромислового комплексу в господарстві України.
- •73. Галузева структура та територіальна організація апк України.
- •74. Виробнича і соціальна структура апк.
- •75. Галузева структура та особливості розміщення сільського господарства в Україні.
- •76 . Сільськогосподарські зони України і їх спеціалізація.
- •77. Структура земельних угідь в Україні.
- •78. Розміщення галузей рослинництва.
- •79. Особливості розміщення основних галузей тваринництва України.
- •80. Галузева структура та особливості розміщення підприємств харчової промисловості.
- •81 . Основні проблеми і перспективи розвитку та розміщення галузей апк України.
- •82. Роль транспорту в системі виробничих зв’язків.
- •83. Структура вантажообігу всіх видів транспорту загального користування в Україні. Регіональні особливості транспортної інфраструктури.
- •84. Чинники формування та структура соціального комплексу України.
- •85. Особливості розвитку та розміщення соціального комплексу.
- •86. Основні напрями розвитку соціального комплексу на перспективу.
- •87 . Сутність регіональної економічної політики та її територіальні особливості.
- •88. Економіка регіонів – ланка єдиного народногосподарського комплексу України.
- •89 . Спеціалізація економічних районів України і їх місце в територіальному поділі праці.
- •89 . Спеціалізація економічних районів України і їх місце в територіальному поділі праці.
- •90. Комплексний соціально-економічний розвиток території в умовах ринкових відносин.
- •92.Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку економіки регіонів України та шляхи їх вирішення.
- •93.Міжнародний поділ праці, його суть і значення у формуванні зовнішніх економічних зв’язків.
- •94.Основні форми зовнішніх економічних зв’язків України.
- •95.Експортний потенціал України: значення і регіональні особливості структури.
- •96.Місце регіонів у формуванні експортного потенціалу України.
- •97.Конкурентні переваги та її регіонів у світовій і господарській системі за природним, виробничим, науково-технічним і рекреаційним потенціалом.
- •100.Сутність поняття «стійкий розвиток».
- •101.Обґрунтуйте значення термінів «економічна безпека», «соціальна безпека», «національні інтереси держави».
- •102.Розкрийте основне призначення регіональних науково-технологічних парків.
- •103.Розкрийте причини виникнення депресивних регіонів та механізми інвестування їх розвитку.
- •104.Екологічні проблеми промислового комплексу.
- •106.Транспорт і раціональне природокористування.
- •107.Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля.
83. Структура вантажообігу всіх видів транспорту загального користування в Україні. Регіональні особливості транспортної інфраструктури.
Розвиток автомобільних доріг загального користування відстає від темпів автомобілізації країни. Протягом 1990—2010 їх протяжність практично не збільшувалася. Щільність автомобільних доріг в Україні у 6,6 раза менша, ніж у Франції (відповідно 0,28 та 1,84 кілометра доріг на 1 кв. кілометр площі країни). Протяжність швидкісних доріг в Україні становить 0,28 тис. кілометрів, у Німеччині — 12,5 тис. кілометрів, у Франції — 7,1 тис. кілометрів, а рівень фінансування одного кілометра автодоріг в Україні відповідно у 5,5 — 6 разів менший, ніж у зазначених країнах.
Це пояснюється низкою об'єктивних причин, зокрема тим, що тягар на утримання транспортної мережі на душу населення є більшим порівняно з європейськими країнами через відносно невелику густоту населення (76 чоловік на 1 кв. кілометр), низьку купівельну спроможність громадян (1/5 купівельної спроможності Єврозони), порівняно невеликий парк автомобілів та значну територію країни.
Незадовільним є транспортно-експлуатаційний стан автодоріг: 51,1% не відповідає вимогам за рівністю, 39,2% — за міцністю. Середня швидкість руху на автодорогах України у 2 — 3 рази нижча, ніж у західноєвропейських країнах.
За довжиною мережі залізниць Україна посідає третє місце в Європі (21,7 тис. кілометрів залізниць).
На залізничному транспорті України впроваджується рух пасажирських поїздів зі швидкістю до 160 кілометрів на годину, однак при цьому необхідно вирішити проблему розподілу мережі на лінії з переважно вантажним і переважно пасажирським рухом та підвищити частоту руху пасажирських поїздів. Водночас пропускну спроможність залізниць на Кримському напрямку вичерпано.
Загальна довжина судноплавних шляхів в Україні до 2,4 тис. кілометрів. Майже за всіма показниками перевезень вантажів і пасажирів цей вид транспорту знаходиться на останньому місці. Серед його вантажів провідне місце посідають будівельні матеріали, вугілля і кокс, залізна імарганцева руди.
Основну роль у перевезенні вантажів і пасажирів відіграє Дніпровський басейн. По Дніпру та його найбільших притоках — Прип'яті та Десні — здійснюється понад 90% усіх перевезень річкового транспорту в країні. Найбільші порти на Дніпрі — Київ, Дніпропетровськ і Запоріжжя.
Судноплавні шляхи проходять також по Дністру, Південному Бугу, Інгульцю, Сіверському Дінцю, Стирі та Горині.
Основною річковою магістраллю міждержавних перевезень є Дунай. На ньому діють порти Вилкове, Кілія, Ізмаїл та Рені.
84. Чинники формування та структура соціального комплексу України.
До складу соціального комплексу входять соціальна сфера (сфера послуг) та виробництво товарів народного споживання (насамперед легка промисловість). Соціальна сфера складається з двох комплексів: соціально-культурного і матеріально-побутового. Соціально-культурний комплекс включає галузі, пов’язані з відтворенням головної продуктивної сили суспільства, відновленням її працездатності і зміцненням здоров’я, з формуванням людського капіталу. Для цього комплексухарактерним є переважання безплатних послуг та їх загальнодоступність. Освіта. Забезпечує підвищення загального рівня знань і культури населення та всі галузі народного господарства кваліфікованими кадрами, а тому виступає важливим елементом відтворення робочої сили. Культура. Це сукупність закладів, установ, підприємств, організацій і органів управління, що здійснюють виробництво, розподіл, збереження і організацію споживання товарів і послуг культурного й інформаційного призначення.
Охорона здоров’я. Включає лікувальні, лікувально-профілактичні, санітарно-протиепідемічні та інші медичні установи, різні види соціального забезпечення, відпочинку і фізичної культури. Найвищий рівень забезпеченості населення лікарями має місце в Києві, Автономній Республіці Крим, в Одеській, Львівській і Харківській областях. Щодо забезпеченості середнім медичним персоналом, то найвищі показники відзначаються у м. Києві, Автономній Республіці Крим, Кіровоградській, Волинській, Донецькій та Херсонській областях.