- •Перелік екзаменаційних питань
- •1.Предмет, об’єкт, мета і завдання курсу «Регіональна економіка».
- •2. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил.
- •3. Розкрийте еволюцію та структуру теорій регіональної економіки.
- •4. Дайте характеристику теоріям регіонального розвитку
- •5. Обґрунтуйте, сутність сучасних концепцій розвитку регіонів
- •6. Регіональний економічний простір. Його роль у формуванні соціальної економічних систем.
- •7. Суть наукових методів аналізу територіальної організації господарства.
- •8. Місце і значення балансового методу у плануванні територіальної організації господарства.
- •9. Сутність та зміст економіки перехідного періоду.
- •10. Територіальний поділ праці, його суть та зв’язок з формуванням економічних районів.
- •11. Економічний район та економічне районування, їх суть та основні показники.
- •12. Критерії, принципи та чинники економічного районування та районоформування.
- •13. Типи економічних районів та їх цільові функції
- •14. Роль районоформування в територіальній організації регіональних господарських систем.
- •15. Сучасні мережі економічних районів та їх склад
- •16. Обґрунтуйте відмінність понять «територія», «регіон».
- •17. Основні структурні елементи регіону
- •18. Дайте характеристику системі показників рівня життя населення.
- •19. Які особливості адміністративно-територіального устрою України? Назвіть недоліки цього устрою.
- •20. Дайте характеристику проблемним регіонам авангардного типу.
- •21. Роль економіко-географічного положення підприємств малого і середнього бізнесу у їх прибутковості.
- •22. Накресліть модель територіальної структури сільського господарства за і. Тюнененом. Поясніть сутність теорії.
- •23. Які з положень веберівської теорії штандарту можуть бути застосовані при вивчені сучасної промисловості?
- •24. Для яких випадків організації людської діяльності у просторі розроблені кристалерівські моделі центральних місць? Навести сучасні приклади.
- •25. У чому полягає зміст теорії розміщення промисловості?
- •26. Розкрийте особливості теорії розміщення виробництва а. Льоша.
- •27. Проаналізуйте сучасні теорії розміщення виробництва. Назвіть спільні риси, що поєднують класичні роботи з теорії розміщення.
- •28. У чому суть теорії територіально-виробничого комплексу?
- •29. Державна регіональна політика сучасної України.
- •31. Принципи державної регіональної політики.
- •45.Дайте визначення бюджетної системи та охарактеризуйте її склад.
- •46. Проаналізуйте, які принципи покладені в основу формування бюджетної системи України.
- •47.Розкрийте сутність діяльності Держказначейства України.
- •48.Структурна трансформація національної та регіональної господарської системи.
- •60. Особливості розвитку, сировинна база та розміщення підприємств кольорової металургії в Україні
- •61. Місце і значення машинобудування України у розвитку і господарства України.
- •62 . Загальний рівень розвитку машинобудування України та чинники, що його зумовлюють
- •63. Аналіз галузевої структури та розміщення підприємств машинобудування України .
- •64. Сучасні проблеми та перспективи розвитку металургійного і машинобудівного комплексів України.
- •65. Значення і місце хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів в економічному розвитку України .
- •66. Економічна оцінка сировинних ресурсів хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів України.
- •67. Галузева структура лісопромислового комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей.
- •68. Галузева структура будівельного комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей.
- •69. Територіальна структура хімічного комплексу України.
- •70 . Територіальна структура лісопромислового комплексу України.
- •71 . Територіальна структура будівельного комплексу України.
- •72. Значення агропромислового комплексу в господарстві України.
- •73. Галузева структура та територіальна організація апк України.
- •74. Виробнича і соціальна структура апк.
- •75. Галузева структура та особливості розміщення сільського господарства в Україні.
- •76 . Сільськогосподарські зони України і їх спеціалізація.
- •77. Структура земельних угідь в Україні.
- •78. Розміщення галузей рослинництва.
- •79. Особливості розміщення основних галузей тваринництва України.
- •80. Галузева структура та особливості розміщення підприємств харчової промисловості.
- •81 . Основні проблеми і перспективи розвитку та розміщення галузей апк України.
- •82. Роль транспорту в системі виробничих зв’язків.
- •83. Структура вантажообігу всіх видів транспорту загального користування в Україні. Регіональні особливості транспортної інфраструктури.
- •84. Чинники формування та структура соціального комплексу України.
- •85. Особливості розвитку та розміщення соціального комплексу.
- •86. Основні напрями розвитку соціального комплексу на перспективу.
- •87 . Сутність регіональної економічної політики та її територіальні особливості.
- •88. Економіка регіонів – ланка єдиного народногосподарського комплексу України.
- •89 . Спеціалізація економічних районів України і їх місце в територіальному поділі праці.
- •89 . Спеціалізація економічних районів України і їх місце в територіальному поділі праці.
- •90. Комплексний соціально-економічний розвиток території в умовах ринкових відносин.
- •92.Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку економіки регіонів України та шляхи їх вирішення.
- •93.Міжнародний поділ праці, його суть і значення у формуванні зовнішніх економічних зв’язків.
- •94.Основні форми зовнішніх економічних зв’язків України.
- •95.Експортний потенціал України: значення і регіональні особливості структури.
- •96.Місце регіонів у формуванні експортного потенціалу України.
- •97.Конкурентні переваги та її регіонів у світовій і господарській системі за природним, виробничим, науково-технічним і рекреаційним потенціалом.
- •100.Сутність поняття «стійкий розвиток».
- •101.Обґрунтуйте значення термінів «економічна безпека», «соціальна безпека», «національні інтереси держави».
- •102.Розкрийте основне призначення регіональних науково-технологічних парків.
- •103.Розкрийте причини виникнення депресивних регіонів та механізми інвестування їх розвитку.
- •104.Екологічні проблеми промислового комплексу.
- •106.Транспорт і раціональне природокористування.
- •107.Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля.
61. Місце і значення машинобудування України у розвитку і господарства України.
Машинобудівний комплекс — це сукупність галузей промисловості, що виробляють машини й устаткування для всіх ланок народного господарства.
У сучасному житті немає жодної галузі, де б не використовувалися вироби машинобудування. Це — і телевізор, і магнітофон, і холодильник, і пральна машина, і радіоприймач, і міксер, і велосипед, і автомобіль. Всі вони також виготовлені машинами або із застосуванням машин.
Отже, без машин життя та виробнича діяльність сьогодні неможливі. На роботу люди дістаються машинами — автобусами, тролейбусами, поїздами, автомобілями, там вони знову мають справу з машинами — верстатами, прокатними станами, комбайнами, сівалками тощо. Навіть управлінська праця все більше устатковується машинами, наприклад, комп'ютерною технікою.
Забезпечуючи машинами інші галузі господарства, машинобудування сприяє науково-технічному прогресу, полегшує працю робітників, поліпшує її умови.
Машинобудування — провідна галузь промисловості України. В майбутньому вона набуде значення "галузі-організатора", здатної вдосконалювати економіку країни. Машинобудування в нашій країні є органічною складовою майже кожного більш-менш значного промислового комплексу. Це одна з територіально найбільш поширених галузей господарства України.
Якщо значення машинобудування в господарстві України завжди залишається великим, то місце і роль галузі постійно змінюється. Так, в останні роки машинобудування за експортним потенціалом значно поступилося чорній металургії. Кризові явища тут теж були глибинними. Не завжди успішною була і конверсія підприємств машинобудування. Майже всі вони в минулому виконували замовлення військових відомств і в нових умовах господарювання не змогли втримати кадри і виробничій потенціал.
62 . Загальний рівень розвитку машинобудування України та чинники, що його зумовлюють
На сучасному етапі машинобудівна галузь об’єднує 11267 підприємств з виробництва
різноманітних машин і устаткування, приладів і апаратури, різних видів транспортних засобів, з них – 146 великі, 1834 – середні та 928 – малі підприємства, тобто 40% від кількості підприємств, що перебувають на балансі в промисловості. Основна частина підприємств (90%) приватизована, причому більше 80% з них викуплено повністю. Машинобудівні підприємства формують досить потужний корпоративний сектор вітчизняної економіки, в якому переважають акціонерні товариства .
До настання глобальної фінансової кризи серед 38 секторів економіки
машинобудування посідало четверте місце за обсягом випуску продукції після таких секторів, як виробництво харчових продуктів, металургійне виробництво й торгівля.
Таким чином, машинобудівна галузь змогла б стати стимулом швидкого та якісного
розвитку економіки країни. Проте на сучасному етапі ця галузь економіки характеризується старою виробничо-матеріальною базою, поступовою втратою людського потенціалу, з великою часткою продукції з низькою доданою вартістю, орієнтацією на ринки країн СНД та країн, які розвиваються, що не створює перспективи майбутнього стабільного розвитку.
Чинники : Основними серед них в сировина (металургійна база), кваліфіковані трудові ресурси, транспортні шляхи і споживач. Підприємства машинобудування побудовані переважно в містах, де є кваліфіковані трудові ресурси і перетинаються транспортні магістралі. До великих міст тяжіють особливо трудоємні і наукоємні галузі машинобудування, а металоємні — до районів із розвинутою чорною металургією.
Виробництво сільськогосподарської техніки, суднобудування, обладнання для вугільної, нафтової, харчової промисловості орієнтується на споживача. Часто поєднуються два, три або всі чотири основні чинники розміщення машинобудівних підприємств.
Підприємства, що виготовляють машини й устаткування для металургії, гірничовидобувної, хімічної, паливної та енергетичної промисловості,. належать до важкого машинобудування. Вони розміщені переважно у Донбасі та Придніпров'ї.