- •В. С. Щербина
- •Рецензенти:
- •Глава 1
- •§ 1. Предмет регулювання господарського права
- •§ 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
- •§ 3. Методи господарського права
- •Глава 2
- •§ 1. Основні напрями економічної політики держави
- •§ 2. Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •§ 3. Особливості управління
- •Глава 3
- •§ 1. Законодавство про захист
- •§ 2. Правове становище Антимонопольного комітету
- •§ 3. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
- •§ 4. Відповідальність за порушення
- •§ 5. Розгляд справ
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
- •§ 2. Нормативні акти
- •§ 3. Система господарського законодавства
- •Глава 1. Загальні положення
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття та види суб'єктів господарського права
- •§ 2. Утворення суб'єктів господарювання, їх державна реєстрація
- •§ 3. Припинення діяльності суб'єкта господарювання
- •Глава 6
- •§ 1. Поняття підприємства як організаційної форми господарювання
- •§ 2. Види та організаційно-правові форми підприємств
- •§ 3. Організаційна структура та управління підприємством
- •§ 4. Правове становище державних підприємств
- •§ 5. Правове становище комунального унітарного підприємства
- •§ 6. Поняття, види та правове становище підприємств колективної власності
- •§ 7. Правове становище приватних та інших підприємств
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття господарського товариства
- •§ 2. Види господарських товариств
- •§ 3. Майно та майнові права у господарському товаристві
- •§ 4. Права і обов'язки учасників господарського товариства
- •§ 5. Управління господарським товариством
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття об'єднання підприємств
- •§ 2. Види та організаційно-правові форми об'єднань підприємств
- •§ 3. Функції та компетенція
- •§ 4. Правовий статус промислово-фінансових груп
- •§ 5. Асоційовані підприємства та холдингові компанії
- •Глава 9
- •§ 1. Правовий статус громадянина-підприємця
- •§ 2. Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання
- •§ 3. Особливості правового статусу благодійних
- •§ 4. Особливості правового статусу відокремлених підрозділів у сфері господарювання
- •Глава 10
- •§ 1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Види майна суб'єктів господарювання та джерела його формування
- •§ 3. Право власності та похідні права
- •§ 4. Корпоративні права
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття і головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію
- •§ 2. Об'єкти приватизації
- •§ 3. Суб'єкти приватизації
- •§ 4. Приватизаційний процес
- •§ 5. Способи приватизації
- •§ 6. Договірні відносини приватизації
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття та види цінних паперів
- •§ 2. Умови і порядок випуску та обігу цінних паперів
- •§ 3. Державне регулювання ринку цінних паперів
- •Глава 13
- •§ 1. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов'язань
- •§ 2. Виконання господарських
- •§ 3. Припинення господарських зобов'язань
- •§ 4. Розірвання господарських
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття та ознаки господарського договору
- •§ 2. Види господарських договорів
- •§ 3. Функції господарського договору
- •§ 4. Зміст і форма господарського договору
- •§ 5. Порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів
- •Глава 15
- •§ 1. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності
- •§ 2. Підстави та межі господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Відшкодування збитків у сфері господарювання
- •§ 5. Штрафні та оперативно-господарські санкції
- •§ 6. Адміністративно-господарські санкції
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства
- •§ 2. Організаційно-правові питання запобігання банкрутству
- •§ 3. Підстави для застосування банкрутства
- •§ 4. Провадження у справах про банкрутство
- •§ 5. Ліквідаційна процедура
- •§ 6. Мирова угода
- •Глава 17
- •§ 1. Правове регулювання матеріально-технічного постачання та збуту
- •§ 2. Правове регулювання контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 3. Правове регулювання енергопостачання
- •Глава 18
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •Глава 19
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладання договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •§ 6. Правове регулювання лізингових операцій в Україні
- •25* Глава 20
- •§ 1. Правове регулювання товарообмінних (бартерних) операцій
- •§ 2. Правове регулювання зберігання у товарному складі
- •Глава 21
- •§ 1. Комерційне посередництво (агентська діяльність): поняття, види, суб'єкти
- •§ 2. Агентський договір: зміст, виконання та припинення
- •Глава 22
- •§ 1. Види транспорту в Україні. Єдина транспортна система України
- •§ 2. Законодавство про транспорт
- •§ 3. Правове становище транспортних організацій
- •§ 4. Транспортні господарські договори
- •Глава 23
- •§ 1. Поняття капітального будівництва та джерела його фінансування
- •§ 2. Правове регулювання підрядних відносин у капітальному будівництві
- •Глава 24
- •§ 1. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності
- •§ 2. Державне регулювання інвестиційної діяльності
- •§ 3. Правові форми реалізації інвестиційної діяльності
- •§ 4. Особливості правового регулювання інноваційної діяльності
- •Глава 25
- •§ 1. Поняття, види та правове
- •§ 2. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
- •§ 3. Порядок відкриття рахунків у банках
- •§ 4. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 26
- •§ 1. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність
- •§ 2. Правове становище учасників страхової діяльності
- •§ 3. Державний нагляд за страховою діяльністю
- •Глава 2 7
- •§ 1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
- •§ 2. Види цін та порядок їх встановлення
- •§ 3. Правове регулювання контролю
- •Глава 28
- •§ 1. Організація та ведення
- •§ 2. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- •§ 3. Фінансова звітність суб'єктів господарювання
- •§ 4. Статистична інформація суб'єктів господарювання
- •Глава 29
- •§ 1. Поняття та зміст аудиторської діяльності
- •§ 2. Форми та зміст аудиторських послуг. Види аудиту
- •§ 3. Суб'єкти аудиторської діяльності
- •§ 4. Проведення аудиту, надання інших аудиторських послуг
- •§ 1. Поняття, зміст та сфера застосування комерційної концесії
- •§ 2. Договір комерційної концесії
- •Глава 31
- •§ 1. Поняття та принципи
- •§ 2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 3. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 4. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 5. Компетенція органів державного
- •§ 6. Правове становище торгово-промислових палат
- •Глава 32
- •§ 1. Поняття іноземних інвестицій і їх роль в економіці України
- •§ 2. Форми і види іноземних інвестицій
- •§ 3. Державна реєстрація іноземних інвестицій
- •§ 5. Гарантії і компенсації іноземним інвесторам
- •Глава 33
- •§ 1. Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон
- •§ 2. Порядок створення спеціальної (вільної) економічної зони
- •§ 3. Спеціальний інвестиційний режим на територіях пріоритетного розвитку
- •§ 4. Правове регулювання концесійної діяльності в Україні
- •§ 5. Правове регулювання інших спеціальних режимів господарювання
- •Глава 1. Господарські правовідносини та господарське право 6
§ 5. Порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів
Укладання господарського договору — це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше суб'єктів господарювання щодо вироблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певної форми) як правового акта.
Особливістю господарських договорів є те, що при їх укладанні застосовуються певні техніко-юридичні процедури, тобто порядок висловлення пропозиції про укладання договору (оферти) та прийняття її (акцепту) значною мірою формалізований.
У ГК вперше в нормативному порядку узагальнено і сформульовано загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання.
- 270 -
Зокрема, ч. З ст. 179 ГК встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Так, для виконавців державного замовлення, заснованих повністю або частково на державній власності (державних підприємств, установ та організацій, акціонерних товариств, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендних підприємств, заснованих на державній власності), а також для суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності—монополістів на відповідному ринку продукції, державні замовлення на поставку продукції є обов'язковими, якщо виконання державного замовлення не спричинює збитків зазначеним виконавцям державного замовлення (ч. 8 ст. 2 Закону України «Про поставки продукції для державних потреб»).
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
а) вільного волевиявлення, коли сторони мають право пого джувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не супе речать законодавству;
б) примірного договору, рекомендованого органом управлін ня суб'єктам господарювання для використання при укладанні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною зго дою змінювати окремі умови, передбачені примірним догово ром, або доповнювати його зміст;
в) типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, — іншим орга ном державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
г) договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів (як суб'єктів господарювання, так і негосподарюючих суб'єктів) електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма спожива-
- 271 -
чами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Як встановлено ч. 7 ст. 179 ГК, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Встановлюючи правила укладання господарських договорів, ГК виділяє загальний для всіх видів договорів порядок їх укладання (ст. 181 ГК) і особливості укладання господарських договорів залежно від їх виду, підстав, місця укладання тощо (статті 182-187 ГК).
Порядок (процедура) укладання господарського договору поділяється на ряд стадій, на кожній з яких відповідна сторона має вчинити певні дії, встановлені законом.
1-а стадія — надсилання пропозиції про укладання договору (оферта). Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК пропозицію про укладання договору (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, відтак проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін (ч. 2 ст. 181 ГК). ГК не випадково вказує саме на проект договору, оскільки згідно з ч. 2 ст. 641 ЦК реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції про укладання договору, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
2-стадія — прийняття пропозиції про укладання договору (акцепт). Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК (вчиняє підпис і скріплює його печаткою) і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Особливістю процедури укладання господарських договорів є наявність у ній проміжної стадії — оформлення і врегулювання розбіжностей, що виникли між сторонами майбутнього договору.
Так, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у
двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом із підписаним договором (ч. 4 ст. 181 ГК).
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів:
а) розглянути його;
б) вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції;
в) ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, пере дати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (ч. 5 ст. 181 ГК).
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Частина 7 ст. 181 ГК встановлює три випадки, коли пропозиції другої сторони вважаються прийнятими навіть якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими. Це стосується:
а) договору, заснованого на державному замовленні;
б) договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону;
в) договору, в якому сторона-виконавець за договором в установленому порядку визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг).
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладе-ним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК, а саме ч. 2 ст. 642 ЦК, згідно з якою якщо особа, яка одержала пропозицію про укладання договору, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Як зазначалося, ГК, крім загального для всіх господарських договорів порядку укладання господарських договорів, містить і певні особливості їх укладання:
- 272 -
18 — 4-2636
- 273 -
а) залежно від виду договору:
— попередні договори (ст. 182 ГК). За попереднім догово ром суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.
У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.
Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.
Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК.
Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.
— організаційно-господарські договори (ст. 186 ГК). Догові рне оформлення організаційно-господарських зобов'язань може здійснюватися учасниками господарських відносин як на ос нові вільного волевиявлення сторін, так і на основі примірних договорів, якщо укладання таких договорів передбачено відпо відними нормативно-правовими актами. Спрощений спосіб укладання організаційно-господарських договорів не допус кається;
б) залежно від підстав укладання:
— державні контракти (ст. 183 ГК). Договори за держав ним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єк тами господарювання — виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені дер жави укладати договори (державні контракти), в яких визна чаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відно сини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.
Укладання сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбачено-
му ст. 181 ГК, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством. Державний контракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа.
Ухилення від укладання договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства і тягне за собою відповідальність, передбачену ГК та іншими законами. Спори, пов'язані з укладанням договору за державним замовленням, у тому числі при ухиленні від укладання договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку.
Виконавець державного замовлення звільняється від обов'язку укладання державного контракту на умовах, визначених державним замовленням, у разі визнання в судовому порядку державного замовлення недійсним;
— договори, що укладаються на основі вільного волевиявлен ня сторін, примірних і типових договорів (ст. 184 ГК). При укладанні господарського договору на основі сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої зі сторін у строки, погоджені самими сторонами.
Укладання договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладання договорів, встановленого ст. 181 ГК.
Укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 ГК, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 ГК та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору;
— договори, що укладаються за рішенням суду (ст. 187 ГК). Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладання яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встанов лених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передба чено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти пев ний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладання відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше;
- 274 -
18*
- 275 -
в) залежно від місця укладання договору (ст. 185 ГК).
До укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
За загальним правилом, встановленим ст. 188 ГК, зміна та розірвання господарських договорів у односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Виходячи з цього, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягай згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
РОЗДІЛ V
Відповідальність у господарсько-правових відносинах