Кутове перетворення Фішера

Критерій Фішера призначений для зіставлення двох вибірок по частоті зустрічання того ефекту, що цікавить дослідника. Критерій описує достовірність відмінностей між процентними долями двох вибірок, в яких зареєстрований ефект, що цікавить нас.

Суть кутового перетворення Фішера полягає в перекладі процентних доль у величини центрального кута, який вимірюється в радіанах. Більшій процентній частці відповідатиме більший кут, а меншій частці - менший кут.

При збільшенні розбіжності між кутами і збільшення чисельності вибірок значення критерію зростає. Чим більше величина, тим більше ймовірно, що відмінності достовірні.

У даному дослідженні ми зіставляли дві вибірки за кількісно вимірюваною ознакою. Тобто ми порівнюємо відсоток випробовуваних в одній вибірці, які досягають певного значення ознаки, з відсотком випробовуваних іншої вибірки, що також досягають певного значення.

Для підрахунків емпіричного значення критерію φ ми використовували наступну формулу:

φ=(φ₁-φ₂)×√(n₁×n₂)÷(n₁+n₂)

де - φ₁ кут, відповідний більшою % ;

φ₂ - кут, відповідний меншою %;

n₁– кількість спостережень у вибірці 1;

n₂– кількість спостережень у вибірці 2 [45] .

2.2 Аналіз і обробка результатів

Було проведено дослідження складових іміджу викладача Вузу та його впливу на професійну діяльність.Я визначила наступні критерії та показники оцінки іміджу викладача ВНЗ:

1. суб’єктний критерій, до якого відносяться мотиваційний, когнітивний та емоціональний показники;

2. операційно-цілісний – володіння способами розвитку та корекції іміджу педагога;

3. критерій відносин, до якого входить комунікативно-організаторський показник.

Згідно з критеріями та показниками було використано три основних методики дослідження для виявлення всіх якостей досліджуваних осіб. Отримані дані представлені далі.

Обробка і аналіз даних, отриманих при досліджуванні викладачів

Таблиця 2.1 – Діагностика виявлення мотивації професійної діяльності викладачів (по А.Реану)

Співвідношення мотивів професійної діяльності	Викладачі гуманітарних спеціальностей	Викладачі технічних спеціальностей	φ	Р
Оптимальне: ВМ > ЗПМ > ЗНМ ВМ = ЗПМ > ЗНМ	23 / 72%	20 / 63%	0,8	> 0,05
Незадовільне: ЗНМ > ЗПМ > ВМ	9 / 28%	12 / 37%	0,8	> 0,05

На підставі отриманих результатів ми визначили мотиваційний комплекс особи — співвідношення між собою трьох видів мотивації: ВМ - внутрішня мотивація, ЗПМ - зовнішня позитивна мотивація і ЗНМ - зовнішня негативна мотивація. До найкращих, оптимальних, мотиваційних комплексів слід відносити наступних двох типів поєднань: ВМ > ЗПМ > ЗНМ і ВМ = ЗПМ > ЗНМ. Найгіршим мотиваційним комплексом є тип ЗНМ > ЗПМ > ВМ. Згідно даним отриманим для викладачів гуманітарних і і технічних спеціальностей більшою мірою характерний оптимальний мотиваційний комплекс, тобто задоволеність педагога вибраною професією висока. Чим оптімальнєє мотиваційний комплекс, чим більш активність педагога мотивована самим вмістом педагогічної діяльності, прагненням досягти в ній певних позитивних результатів, тим нижче емоційна нестабільність.

Таблиця 2.2 – Діагностування рівня емпатичних здібностей викладачів (по В.Бойко)

Рівні емпатії	Викладачі гуманітарних спеціальностей	Викладачі технічних спеціальностей	φ	Р
1. Дуже високий	4 / 13%	1 / 3%	1,46	>0,05
2. Середній	19 / 60%	11 / 34%	2,02	<0,05
3. Занижений	7 / 21%	12 / 38%	1,37	>0,05
4. Дуже низький	2 / 6%	8 / 25%	2,16	>0,01

Дослідження показало, що серед педагогів гуманітарних спеціальностей переважає середній рівень емпатійності. Люди з таким рівнем емпатії в міжособових стосунках більш схильні судити про інших по їх вчинках, чим довіряти своїм особистим враженням. Їм не чужі емоційні прояви, але частіше вони тримають їх під самоконтролем. У спілкуванні уважні, прагнуть зрозуміти більше, ніж сказано словами, але при зайвому виявленні відчуттів співбесідника втрачають терпіння.Вважають за краще делікатно не висловлювати свою точку зору, не будучи упевненим, що вона буде прийнята. Важко прогнозувати розвиток стосунків між людьми, тому їх вчинки деколи виявляються несподіваними. Не відрізняються розкутістю відчуттів, що заважає повноцінному сприйняттю людей.

Педагогам технічної спрямованості властивий занижений рівень емпатії. Такі люди випробовують скрути у встановленні контактів з людьми, незатишно відчувають себе в галасливій компанії. Віддають перевагу відокремленим заняттям конкретною справою, а не роботі з людьми. Прибічники точних формулювань і раціональних рішень. Цінують більше ділових якостей і ясного розуму, чим за чуйність і чуйність. Алетаким людям рекомендується пильніше вдивлятися в поведінку своїх близьких і приймати їх потреби як свої.

Таблиця 2.3 – Діагностування стилю управління керівника за допомогою самооцінки викладача (по Козлову, Мануйлову, Фетіскіну)

Стилі керівництва	Викладачі гуманітарних спеціальностей	Викладачі технічних спеціальностей	φ	Р
1. Авторитарний	2 / 6%	19 / 60%	5,01	<0,01
2. Ліберальний	9 / 28%	7 / 21%	0,57	>0,05
3. Демократичний	21 / 66%	6 / 19%	3,97	<0,01

З отриманих даних ми бачимо, що 66% викладачів гуманітарних спеціальностей дотримуються демократичного стилю педагогічної діяльності, який передбачає уміння координувати і направляти діяльність колективу, надавати самостійність найбільш здатним підлеглим, всемірно розвивати ініціативу і нові методи роботи, переконувати і подавати моральну підтримку, бути справедливим і тактовним в спорі, вивчати індивідуальні якості особи і соціально-психологічні процеси колективу, розвивати гласність і критику, запобігати конфліктам і створювати доброзичливу атмосферу. А педагоги технічних наук віддають перевагу авторитарному стилю (60%), який відображає хороші лідерські якості, уміння керувати діями підлеглих, вимогливість і наполегливість, прагнення впливати на колектив силоміць наказу і примусом, цілеспрямованість і егоїзм, поверхневе відношення до запитів підлеглих, небажанню слухати пропозиції заступників. Також результати дослідження показують, що ліберальний стиль поведінки вибирають 28% педагогів гуманітарних спеціальностей і 21% технічних. Це люди, прагнучі перекласти свої обов'язки на заступників, що проявляють пасивність в керівництві людьми, невимогливість і довірливість, страх перед необхідністю самостійно приймати рішення, надмірну м'якість до порушників дисципліни, схильність до домовленостей. Людям з такими показниками небажано опановувати професію викладача. Якщо домінує даний стиль педагогічної діяльності – людині необхідно працювати над своєю поведінкою і вносити відповідні коректування.

2.3 Проведення бесіди з метою виявлення уявлень про складові іміджу викладача

У ході дослідження була проведена бесіда, в якій я з'ясувала зміст і уточнення уявлень респондентів про професійний імідж педагога. Питання в бесіді були досить об`ємними для цілісного сприйняття і не вимагали односкладових відповідей. Ми використовували навідні, допоміжні питання, що дозволяють продовжити обговорення досліджуваної проблеми. Якщо респонденту було важко відповісти на питання, то ми обходилися більш загальними фразами. Ефективність бесіди багато в чому залежала від уміння дослідника слухати, підтримувати постійну увагу, стійкий візуальний контакт. Як можна рідше коментувати, обережно і завжди дуже продумано ставити питання.

В ході бесіди зі слів респондентів були виявлені наступні імідж-характеристики:

1. зовнішній вигляд;

2. використання вербальних та невербальних засобів спілкування;

3. відповідність образу професії внутрішньому «Я».

Основою першої характеристики є здоровий та бадьорий зовнішній вигляд викладача, а також його одяг та макіяж, які повинні бути витримані у діловому стилі, оптимальний тембр і сила голосу.

До другої характеристики можна віднести володіння великими словарним запасом, виразною мовою. Для викладача характерні відкритий доброзичливий погляд, помірність у використанні жестів та міміки.

До третьої – мобільність, креативність, вміння спілкуватися зі студентами, на думку опитуваних, основні індивідуальні якості викладача, які становлять його професійну успішність.

Таким чином, якості, які входять в стереотипний образ ідеального викладача, можна оцінювати як систему вимог, котрі пред’являються до іміджу викладача в сучасних умовах.

Таблиця 2.4 − Дослідження складових частин іміджу викладачів

Складові частини	Викладачі гуманітарних спеціальностей	Викладачі технічних спеціальностей
1. Зовнішній вигляд, візуальна привабливість	5	1
2. Жести та міміка	3	2
3. Вміння викладати матеріал та доносити його до аудиорії	6	15
4. Манери та етикет	2	0
5. Володіння матеріалом	3	7
6. Вміння зацікавити та знайти підхід до аудиторії	7	3
7. Авторитет викладача	4	3
8. Відповідність необхідному образу	2	1

У таблиці 2.4 представлені складові частини професійного іміджу педагога, які були заздалегідь виділені з діалогу кожного випробовуваного на тему «Мій професійний імідж». Дані свідчать, що у викладачів гуманітарної спрямованості переважають наступні складові частини іміджу: 4) уміння зацікавити аудиторію і знайти до неї підхід;

5) уміння викладати матеріал і доносити його до свідомості аудиторії;

6) зовнішній вигляд і привабливість.

Авторитет педагога у формуванні професійного іміджу знаходитися на середньому рівні значущості.

Менш значимі:

7) жести і міміка;

8) володіння матеріалом;

9) манери і етикет. Для викладачів технічних спеціальностей найбільш значимі:

10) уміння викладати матеріал і доносити його до свідомості аудиторії;

11) володіння матеріалом;

Зовнішній вигляд і привабливість, відповідність образу викладача, жести і міміка, манери і етикет – практично не мають значення при формуванні іміджу викладача. Для наглядності ськладові частіні професійного іміджу вікладача представлені у відсотках малюнках 2.1, 2.2.

Малюнок 2.1 − Дослідження складових частин іміджу викладачів гуманітарних спеціальностей

Рисунок 2.2 − Дослідження складових частин іміджу викладачів технічних спеціальностей

Для більш наглядного порівняння уявлень про складові іміджу викладача серед педагогів гуманітарних та технічних спеціальностей результати дослідження представлені у графічному вигляді.

Малюнок 2.3 − Порівняльна характеристика уявлень викладачів гуманітарних і технічних спеціальностей про складові іміджу педагога

Ми бачимо, що найхарактернішим для викладачів гуманітарної спрямованості є вміння зацікавити та знайти підхід до аудиторії, викладати матеріал та доносити його до аудиторії, зовнішній вигляд, візуальна привабливість. Коли для педагогів технічних наук головним є вміння викладати матеріал та доносити його до аудиорії, а також володіння матеріалом. Тобто для викладачів обох спеціальностей основою професійного іміджу є різні характеристики, окрім, вміння викладати матеріал та доносити його до аудиорії.