Доходи і витрати банку як об’єкти обліку
Склад доходів і витрат банку обумовлений фінансовою природою банківської справи, яка і визначає об’єкти обліку.
Доходи — це зростання економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді надходження активів чи збільшення їх корисності або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення власного капіталу (причому таке збільшення не пов’язане з внесками засновників). Доходи визнаються в обліку в період, коли відбулося зростання майбутніх економічних вигід, пов’язаних із збільшенням активів або із зменшенням зобов’язань, і таке зростання (зменшення) можна достовірно оцінити. Це означає, що визнання доходу відбувається одночасно з визнанням зростання активу або зменшення зобов’язання.
Витрати — це зменшення економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (причому таке зменшення не пов’язане з виплатами засновникам). Витрати визнаються в обліку, коли існує ймовірність зменшення майбутніх економічних вигід, пов’язаних із зменшенням активів або зі збільшенням зобов’язань, що може бути вірогідно визначено. Витрати визнаються з урахуванням принципу відповідності. Вони включаються до Звіту про фінансові результати у періоді, в якому був визнаний дохід, для отримання котрого були здійснені ці витрати.
Різниця між доходами і витратами банку становить фінансовий результат його діяльності: Якщо доходи перевищують витрати — прибуток, якщо витрати перевищують доходи — збиток.
Прибуток — це збільшення власного капіталу в результаті фінансово-господарської діяльності, крім внесків засновників у капітал.
Збиток — це зменшення власного капіталу у результаті фінансово-господарської діяльності, крім вилучень частки засновників із капіталу.
Доходи і витрати, визнані банком, розглядають як такі, що отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рис. 9).
Операційна, або звичайна, діяльність — це будь-яка основна діяльність, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають унаслідок неї. У складі звичайної діяльності виділяють основну діяльність (наприклад, проведення кредитних, депозитних операцій) та інші операції (купівля-продаж основних засобів, товарно-матеріальних цінностей тощо). У складі звичайної діяльності виділяють діяльність, що триває та діяльність, що припиняється. Надзвичайними подіями є операції, які не трапляються регулярно і відрізняються від звичайної діяльності.
Процентними називають доходи (витрати), які розраховуються пропорційно до часу і суми активу чи зобов’язання.
Розрізняють такі види процентних доходів (витрат):
Доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків).
Доходи (витрати) за кредитами і депозитами наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам та за іншими процентними фінансовими інструментами, у тому числі за борговими цінними паперами.
Доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії) за борговими цінними паперами.
Комісійні доходи і витрати — це доходи, які банк отримує, або витрати, які банк несе за всіма наданими (отриманими) послугами.
До комісійних доходів і витрат належать: суми грошових коштів, які одержані чи виплачені банками за розрахунково-касове обслуговування; за послуги кредитного характеру, а саме: видача й одержання гарантій, поручительств, відкриття кредитних ліній, акцептні операції; комісії, одержані і сплачені за операції з конвертації — обслуговування валютних рахунків, купівлі-продажу інвалюти, виконання трастових операцій і деякі інші.
Чистий комісійний дохід визначають відніманням від комісійних доходів комісійних витрат.
Прибутки (збитки) від торговельних операцій — результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів (за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами).
від реалізації фінансових інвестицій;
від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;
від переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).
Так, наприклад, продаючи цінні папери за ціною, що перевищує їх балансову вартість, банк одержує прибуток, і навпаки, якщо ціна продажу нижча балансової вартості, у банку утворюється збиток. Сума збитку зменшується на суму резерву під знецінення цінних паперів, якщо такий резерв нараховано за конкретним видом цінних паперів. Одержаний результат від торговельної операції у вигляді прибутку збільшує суму доходів банку, а у вигляді збитку — зараховується на зменшення доходів від торговельних операцій. Аналогічно визначається результат від інших торговельних операцій банку.
Рис. 9. Класифікація діяльності банку
Банк визнає торговельний результат:
До інших операційних доходів і витрат відносять доходи і витрати від операцій, не пов’язаних з інвестиційною і фінансовою діяльністю: дивідендний дохід, штрафи, пені, отримані (сплачені) за банківськими операціями, доходи (витрати) від наданих (отриманих) консультаційних послуг фінансового характеру, доходи (витрати) від оперативного лізингу тощо.
Загальні адміністративні витрати — це витрати, що пов’язані із забезпеченням діяльності банківської установи. До них відносять: витрати на утримання персоналу (заробітна плата, премії); нарахування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, крім податку на прибуток, витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів; на телекомунікації; експлуатаційні та господарські витрати; інші адміністративні витрати (на відрядження, представницькі, на маркетинг та рекламу, спонсорство та доброчинність) та деякі інші.
Сума прибутку від операцій розраховується як різниця між операційними доходами за вирахуванням операційних витрат.
До особливої групи витрат належать витрати на формування резервів для покриття збитків від активних операцій. Це резерви під знецінення цінних паперів, на покриття можливих втрат від кредитних операцій, покриття збитків за сумнівною дебіторською заборгованістю, а також резервів під заборгованість за нарахованими доходами. Особливість цієї групи витрат полягає в тому, що це — негрошові витрати. Суми сформованих резервів відображають оцінку якості активів з боку керівництва банку.
Розрахунок прибутку до оподаткування проводиться з урахуванням витрат за сумнівними і безнадійними боргами.
Банк не коригує визнаний і відображений за рахунками класу 6 дохід на величину пов'язаної з ним дебіторської заборгованості за несплаченими нарахованими доходами, за якими немає імовірності щодо їх отримання. Сума такої дебіторської заборгованості визнається витратами банку шляхом формування резервів відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України. Банк оцінює нараховані та не отримані процентні доходи на зменшення корисності в складі відповідного фінансового інструменту.Банк формує резерв за дебіторською аборгованістю за іншими нарахованими та не отриманими доходами.Банк визнає процентний дохід за фінансовим активом, вартість якого зменшилася внаслідок зменшення його корисності,із використанням ефективної ставки відсотка, що застосовувалася під час дисконтування майбутніх грошових потоків для оцінки збитку від зменшення корисності цього фінансового активу.