Бухгалтерський облік простроченої та безнадійної заборгованості за наданими кредитами

Банк відображає в бухгалтерському обліку суму заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником (боржником) у визначений договором строк, наступного робочого дня

такою проводкою:

Дебет

Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами;

Кредит

Рахунки для обліку наданих кредитів.

Банк відображає в бухгалтерському обліку погашення простроченої заборгованості за кредитною операцією такою проводкою:

Дебет

Рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів, рахунки клієнтів;

Кредит

Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами. Банк списує за рахунок спеціальних резервів заборгованість за кредитними операціями, яка визнана безнадійною щодо отримання. Головним елементом ефективного управління кредитами є: ретельно розроблена кредитна політика; якісне управління портфелем; ефективний контроль за кредитами; добре підготовлений, компетентний у роботі персонал. Але все-таки уникнути завжди збитків неможливо, і кредити можуть потрапити у загрозливу зону, тобто можуть бути віднесені до розряду сумнівних. Ознаки, які свідчать, що кредит може бути віднесений до розряду сумнівних:

• порушення строків повернення боргу та сплати процентів;

• позичальник просить подовжити термін погашення або збільшення кредиту, переглянувши кредитну угоду;

• позичальник несвоєчасно подає фінансові звіти, або не подає зовсім;

• позичальник проводить ворожу щодо кредитора політику або уникає контактів з ним;

• хвороба або смерть позичальника.

Якщо хоч одна ознака присутня, то кредит уже може бути віднесений до розряду сумнівних.

Олік депозитних операцій

Депозит — це грошові кошти, які внесено власником (юридичною або фізичною особою) або третьою особою за дорученням і за кошти власника у банк на рахунок для зберігання на визначених договором умовах і які підлягають поверненню по закінченні строку дії договору.

Власника депозиту ще називають депонент.

Депозити, що застосовуються у практиці сучасних банків, розрізняються залежно від строку, умов внесення і вилучення коштів з депозитного рахунка, сплати процентів, а також можливостей отримання пільг за активними операціями з банками та деяких інших характеристик.

Класифікуючи депозити, як правило, беруть до уваги такі ознаки: категорію вкладника, строк депозиту до повернення, можливість часткового вилучення коштів з депозиту.

З погляду вилучення коштів та строку депозити поділяються на депозити до запитання та строкові депозити.

Депозити до запитання — це грошові кошти, які перебувають на поточних або подібних до них рахунках і які можуть поповнюватися та використовуватися власниками для здійснення платежів (розрахунків) на користь третіх осіб через використання готівки або розрахункових інструментів. Ці кошти не мають визначеного строку повернення.

процентні ставки. Це пояснюється тим, що банки несуть дуже великі витрати, обслуговуючи поточні рахунки.

Строкові депозити, чи депозити на певний строк, — це грошові кошти, що зберігаються на окремих рахунках у банку, приносять власникові процентний дохід, не використовуються для платежів на користь третіх осіб і мають бути повернуті депоненту у визначений строк.

У складі строкових депозитів розрізняють ощадні вклади (депозити) і власне строкові депозити.

Ощадні вклади — це різновид строкових депозитів. У сучасній банківській практиці України ощадні вклади відкриваються тільки приватним (фізичним) особам, що передбачає дотримання певних вимог:

• оформлення вкладу супроводжується видачею ощадної книжки;

• для виконання операцій щодо внесення, поповнення коштів чи їх вилучення з вкладу необхідно подати в банк ощадну книжку, в якій здійснюються записи за кожною операцією;

• вклади можуть не мати чітко фіксованого строку зберігання.

Типи ощадних вкладів, що пропонуються населенню, досить різноманітні. Вони розробляються комерційними банками самостійно.

Власне строкові депозити мають такі особливості:

• чітко фіксований строк зберігання;

• оформляються депозитною угодою;

Депозитна операція — це операція із залучення коштів на депозитні рахунки. Під час її здійснення виконуються такі облікові операції:

• відкриття і реєстрація депозитного рахунка;

• облік операцій щодо залучення коштів на депозит;

• облік операцій з вилучення коштів з депозиту;

• нарахування процентів за депозитом і операції щодо їх сплати клієнтам;

• облік операцій щодо повернення коштів з депозиту та закриття депозитного рахунка.

Банк відкриває клієнтам строковий або ощадний депозитний рахунок на підставі таких документів:

• депозитної угоди;

• картки зі зразками підписів та відбитком печатки (для підприємств);

• паспорта або документа, що його замінює, довідки про надання ідентифікаційного коду (для фізичних осіб).

Банк здійснює облік коштів на дату залучення на вклад (депозит) такою бухгалтерською проводкою:

Дебет

Рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів, рахунки клієнтів;

Кредит Рахунки для обліку залучених вкладів (депозитів).

На 01/04/2008 бухгалтерські проведення по депозитних операціях мають такий вигляд:

1.Залучення вкладу:

Дт1001,1002,2600,2620 Рахунки каси та поточні рахунки

Кт2610,2615Коротко- таДовгострокові вклади юридичних осіб

2630,2635 Коротко- та довгострокові вклади фізичних осіб

2.Повернення коштів по депозиту:

Дт2610,2615

2630,2635

Кт1001,1002,

2600,2620