3. Ціннісне коло ш. Шварца як інструмент компаративного дослідження

Цінності позначають бажані цілі і спосіб поведінки, який сприяє досягненню цілі. Шолом Шварц описує 10 мотиваційних типів, які, на його думку, відображають універсальні людські потреби.

1. Влада (Power). Соціальний статус і престиж, контроль або домінування над людьми й ресурсами. 

2. Досягнення (Achievement). Особистий успіх і його демонстрація через досягнення й можливості, які відповідають соціальним стандартам. 

3. Гедонізм (Hedonism). Власне задоволення й чуттєва насолода.

4. Стимуляція (Stimulation). Життя, насичене гострими відчуттями, новизною та складними завданнями. 

5. Самостійність (Self-direction). Незалежність у мисленні та прийнятті рішень, творчість, пізнання. 

6. Універсалізм (Universalism). Розуміння, висока оцінка й захист благополуччя всіх людей, а також природи; толерантність. 

7. Доброзичливість (Benevolence). Збереження й покращення благополуччя осіб, із якими людина часто спілкується. 

8. Традиція (Tradition). Повага й згода із звичаями та ідеями, які походять від традиційної культури й релігії, прихильність до них. 

9. Конформність (Conformity). Уникання дій, схильностей і спонук, які могли б засмутити інших людей або заподіяти їм шкоду, а також порушити соціальні вимоги й норми. 

10. Безпека (Security). Безпека, гармонія й стабільність суспільства, відносин із людьми й самої людини.

 У трактуванні Шварца всі перераховані потреби, за винятком двох, відображаються як у термінальних, так й в інструментальних цінностях. Мотиваційних типи (досягнення й доброзичливість) представлені в методиці Шварца винятково інструментальними цінностями. Розглядаючи динаміку цінностей, Шварц показує, що всі цінності організовані у дві опозиції: відкритість змінам – консерватизм і само піднесення / само трансцендентність.

Ціннісне ставлення до природи Шварц відносить до цінностей універсалізму, що утворюють полюс само трансцендентності. При цьому значення природи як цінності зв’язується з естетичним переживанням і можливістю емоційного злиття зі світом природи.При складанні свого набору цінностей Шварц провів аналіз нормативних вимог у різних світових релігіях і врахував зміст ціннісних методик, розроблених дослідниками самих різних країн. Відсутність у підсумковому списку цінності “екологічна безпека” є не випадковим і вказує на те, що на рівні буденної свідомості критерій екологічної доцільності поведінки не є нормативним.

На думку Шварца, близькість секторів відображає смислову близькість відповідних їм цінностей. пари розташованих один напроти одного ціннісних категорій пов'язані взаємно зворотними співвідношеннями: зі зростанням значимості однієї категорії цінностей значимість розташованої навпроти категорії знижується.

Більш сучасне обґрунтування пропонує альтернативний спосіб осмислення тієї ж самої двовимірної структури. Цей спосіб групує цінності за критерієм вираження персональних характеристик і інтересів (особистісно-центровані: самостійність, стимуляція, гедонізм, досягнення, і влада) на противагу тим, які регулюють відносини з оточенням й впливами на них (соціально-центрований: універсалізм, доброта, традиція, конформність і безпека). Одночасно, це групує цінності в такі, що виражають само розширення без занепокоєння (цінності росту: самостійність, універсалізм, доброта, стимуляція і гедонізм) проти тих, які виражають самозахист, що базується на занепокоєнні (цінності захисту: безпека, влада, досягнення, конформність, і традиція). Оскільки теорія вважає, що сфера цінностей - це мотиваційний континуум, тому двовимірні уявлення є змінними й сумісними з оригінальним формулюванням теорії цінностей.

Для діагностики респондентів за цими типами цінностей Шварц створив інструментарій. Респондентам пропонуються описи людей, які характеризують ті чи інші цінності. Кожен з цих портретів має бути оцінений за шкалою від «дуже подібний на мене» (6 балів), «подібний на мене» (5), «досить подібний» (4), «трохи подібний» (3), «не подібний» (2), «зовсім не подібний» (1). Універсальні результати показують, що Жінки надають перевагу цінностям Доброзичливості та Універсалізму, а чоловіки – Самостійності, Стимуляції, Гедонізму та Влади.

   М.Вах і Б.Хаммер доповнили цю модель, показуючи, що істотно було б додати ще два типи відносної цінності заради знання: раціональна, або логічна правда й нераціональна правда  (віра в долю, у надприродне).

9. Барометер толерантності у кроснаціональних дослідженнях (Р. Інглегарт, П. Норріс)

Часопис Foreign Policy склав «Барометр толерантності». Країни світу було відрейтинговано на підставі одного критерію: який відсоток населення в тій або іншій країні схвалює ідею, що чоловіки стають кращими політичними лідерами, ніж жінки. Як виявилося, в Ірані та Нігерії прихильників рівності чоловіків і жінок більше, ніж у Вірменії та Грузії. Пакистан та Індонезія випереджають за цим показником не тільки Україну та Румунію, але й Естонію, Латвію, Словаччину, які вважаються цілком «західними». Жителі Бангладеш толерантніші, ніж росіяни, югослави та болгари.

На думку Піппи Норріс, викладача Гарвардського Університету, рівень толерантності залежить не тільки від домінуючої у тій або іншій країні релігії та форми правління. Розвиток економіки неминуче змінює і ставлення до жінок, оскільки кардинально змінює їхню роль у суспільстві. Жінки починають працювати, зростає рівень їхньої освіти. Це призводить до підвищення їхнього суспільного статусу, зростання впливу в бізнесі та політиці. Подібні процеси відбуваються і в ісламському світі. Наприклад, Туреччина — ісламська держава, але за рахунок того, що в цій країні жінки соціально й політично активні, рівень толерантності досить високий. Аналогічні процеси відбувалися на Заході — у протестантських державах вони розпочалися в 20-і роки, у країнах, де домінувала католицька церква — після закінчення Другої світової війни. У 1945 році жінки займали лише 3% місць у парламентах країн світу. У 1965 році — 8%, в 1985 році — 12%. У 2002 році — 15%.