- •1.Соціологія як наука. Центральні поняття соціології: соціальний інститут, соціальна система, соціальна спільнота
- •2. Співвідношення соціології та соціології міжнародних відносин. Об’єкт та предмет соціології міжнародних відносин. Соціологія міжнародних відносин у структурі соціологічного знання
- •Системний підхід до суспільства в соціології: органістичний, механістичний та інтегрований напрямки
- •Історія становлення компаративістики. Компаративні дослідження у протосоціології
- •Типи та методичні проблеми компаративних досліджень (м. Доган, д. Пеласі)
- •Неомарксистський напрям у соціології міжнародних відносин. Відмінність від марксизму. Представники. Критика неомарксистського напряму.
- •Ціннісне коло ш. Шварца як інструмент компаративного дослідження
- •8. Ціннісна система українського суспільства у крос національному вимірі (за методикою ш. Шварца)
- •15.Теорія постматеріалістичних цінностей р. Інглегарта
- •Дискусія про тенденції розвитку та конфліктів у сучасному світі: ф.Фукуяма vs. С.Гантінгтон.
- •11.Неполітичні чинники конфліктності західної та мусульманської цивілізації (за роботою п. Норріс та р. Інглегарта «Справжнє зіткнення цивілізацій»).
- •12.Світ-системний аналіз та теорія залежності (а. Франк, і. Валлерстайн)
- •13.Соціокультурні чинники інституційної ефективності. Критика теорії залежності (л. Гарісон)
- •14.Емансипаційна теорія демократії р. Інглегарта
- •15.Теорія постматеріалістичних цінностей р. Інглегарта
- •16. Внесок п. Норріс у сучасні компаративні дослідження
- •17. Застосування шкали національної дистанції для дослідження конфліктогенного потенціалу міжнаціональних відносин
- •18. Інтегровані показники у компаративних кроснаціональних дослідженнях: (показник ефективності державного управління – failed state index). Методика обрахунку та місце України у рейтингу
- •20. Інтегровані показники у компаративних кроснаціональних дослідженнях: показник сприйняття корупції (Corruption perception index) Методика обрахунку та місце України у рейтингу
- •21. Міжнародні відносини у епоху «третьої хвилі» (теорія третьої хвилі о. Та х.Тоффлерів).
- •22. Різновиди акторів на міжнародній арені. Етатизм vs. “світове громадянське суспільство”.
- •23.Закономірності функціонування і трансформації міжнародних систем. Теорія транзиту та її критика.
- •24. Теорія хвиль демократизації с. Гантінгтона
- •25. Учасники/автори/актори міжнародних відносин.
- •28. Моделювання і теорія ігор.
16. Внесок п. Норріс у сучасні компаративні дослідження
Піппа Норріс (народилась 10 липня 1953 р.) викладачка McGuire з дисципліни порівняльної політики в Школі державного управління імені Кеннеді Гарвардського університету і член АРК, є лауреатом і професором уряду в Університеті Сіднея. Її компаративні дослідження порівнюють громадську думку і вибори, демократичні інститути і культуру, гендерну політику і політичні зв'язки в багатьох країнах світу. Вона працювала експертом-консультантом багатьох міжнародних організацій, включаючи ООН, ЮНЕСКО, НДІ, Рада Європи, Міжнародний IDEA, Світовий банк, Національний фонд за демократію, і Виборча комісія Великобританії.
Одне з основних її досліджень стосується Тимчасових рядів вивчення демократії. Це надзвичайно складне і багатогранне дослідження. База даних створена П. Норріс у січні 2009 року. В дослідженні описані значення різних критеріїв (індексів) визначення демократії, показників якості інститутів, соціальної структури, економічного розвитку в 104 державах світу. Серед них описана і Україна. Загалом ця база нараховує 717 змінних, серед яких: індекс космополітизму, свобода ЗМІ, показники торгівлі, рівень глобалізації, індекси Freedom House?, показники конфліктів, дотримання прав людини, різні демографічні чинники (критерії), показники участі жінок у керуванні державою, показники роботи влади, ціннісні показники та інші.
База має компаративний характер, при чому стосовно кожної окремої держави описані показники за майже 10 років. Також слід зауважити, що дослідження не цілком повне адже стосовно окремих країн і окремих характеристик існують пробіли, тобто відсутня інформація.
17. Застосування шкали національної дистанції для дослідження конфліктогенного потенціалу міжнаціональних відносин
Поняття соціальної дистанції, яке ввів американський соціолог Е. Богардуса на початку XX ст., характеризує близькість (відчуженість) соціальних чи етнічних спільностей, груп, окремих людей. За допомогою шкали соціальної дистанції (або шкали Богардуса) оцінюється ступінь соціально-психологічного прийняття людьми один одного, тому її часто називають шкалою соціальної прийнятності. Вона використовується для вимірювання дистанції, пов'язаної з расовою чи національною приналежністю, віком, статтю, професією, релігією, для вимірювання дистанції між дітьми і батьками. Шкала соціальної дистанції показує ступінь психологічної близькості людей, що сприяє легкості їх взаємодії. Максимальна соціальна дистанція означає, що людина (або етнос) тримається відокремлено, автономно. Ввічливість і етикет, як культурні способи спілкування, дозволяють приховувати свою особистість, власну оригінальність і культуру; більшість комунікацій у таких випадках символічно і формально. Мінімальна соціальна дистанція сприяє конкретизації уявлень про інших людей, оскільки, коли люди добре знайомі, цікавляться один одним, національною культурою, вони залучаються у взаємодію і кожен бере до уваги оригінальність і індивідуальність один одного.