16. Внесок п. Норріс у сучасні компаративні дослідження

Піппа Норріс (народилась 10 липня 1953 р.) викладачка McGuire з дисципліни порівняльної політики в Школі державного управління імені Кеннеді Гарвардського університету і член АРК, є лауреатом і професором уряду в Університеті Сіднея. Її компаративні дослідження порівнюють громадську думку і вибори, демократичні інститути і культуру, гендерну політику і політичні зв'язки в багатьох країнах світу. Вона працювала експертом-консультантом багатьох міжнародних організацій, включаючи ООН, ЮНЕСКО, НДІ, Рада Європи, Міжнародний IDEA, Світовий банк, Національний фонд за демократію, і Виборча комісія Великобританії.

Одне з основних її досліджень стосується Тимчасових рядів вивчення демократії. Це надзвичайно складне і багатогранне дослідження. База даних створена П. Норріс у січні 2009 року. В дослідженні описані значення різних критеріїв (індексів) визначення демократії, показників якості інститутів, соціальної структури, економічного розвитку в 104 державах світу. Серед них описана і Україна. Загалом ця база нараховує 717 змінних, серед яких: індекс космополітизму, свобода ЗМІ, показники торгівлі, рівень глобалізації, індекси Freedom House?, показники конфліктів, дотримання прав людини, різні демографічні чинники (критерії), показники участі жінок у керуванні державою, показники роботи влади, ціннісні показники та інші.

База має компаративний характер, при чому стосовно кожної окремої держави описані показники за майже 10 років. Також слід зауважити, що дослідження не цілком повне адже стосовно окремих країн і окремих характеристик існують пробіли, тобто відсутня інформація.

17. Застосування шкали національної дистанції для дослідження конфліктогенного потенціалу міжнаціональних відносин

Поняття соціальної дистанції, яке ввів американський соціолог Е. Богардуса на початку XX ст., характеризує близькість (відчуженість) соціальних чи етнічних спільностей, груп, окремих людей. За допомогою шкали соціальної дистанції (або шкали Богардуса) оцінюється ступінь соціально-психологічного прийняття людьми один одного, тому її часто називають шкалою соціальної прийнятності. Вона використовується для вимірювання дистанції, пов'язаної з расовою чи національною приналежністю, віком, статтю, професією, релігією, для вимірювання дистанції між дітьми і батьками. Шкала соціальної дистанції показує ступінь психологічної близькості людей, що сприяє легкості їх взаємодії. Максимальна соціальна дистанція означає, що людина (або етнос) тримається відокремлено, автономно. Ввічливість і етикет, як культурні способи спілкування, дозволяють приховувати свою особистість, власну оригінальність і культуру; більшість комунікацій у таких випадках символічно і формально. Мінімальна соціальна дистанція сприяє конкретизації уявлень про інших людей, оскільки, коли люди добре знайомі, цікавляться один одним, національною культурою, вони залучаються у взаємодію і кожен бере до уваги оригінальність і індивідуальність один одного.