14.Емансипаційна теорія демократії р. Інглегарта

Консервативна еліта, що контролює армію та поліцію, може чинити опір демократизації. Проте, розвиток має тенденцію підвищувати рівень довіри і толерантності серед громадськості і призводить до більшого пріоритету автономії та самовираження у всіх сферах життя, включаючи політику, коли все складніше і дорожче стає утискати політичну лібералізацію. Зі зростанням рівня економічного розвитку з’являються культурні моделі, що все більше сприяють демократії, викликають потребу у ній і роблять суспільство спроможним досягнути демократії.

Хоча багаті суспільства демонструють більш надійну демократію, аніж бідні, проте лише багатство автоматично не принесе демократію. Якщо б це було так, тоді Кувейт і Лівія були б зразковими демократіями. Проте, процес модернізації має схильність призводити до культурних змін, що є сприятливими для демократії. На тривалу перспективу єдиний спосіб уникнути росту масової потреби в демократизації – відмовитись від індустріалізації. Мало яка з правлячих еліт прагне так вчинити. Суспільства, які стали на шлях індустріального суспільства, радше за все стикнуться зі зростаючою потребою у демократизації.

Виникнення справжньої, ефективної демократії в першу чергу представляє собою результат послідовного процесу людського розвитку – соціально-економічного розвитку, поширення цінностей самовираження і формування демократичних інститутів. Демократичний лад – це інституційне відображення емансипаційна сил, породжуваних людським розвитком, і рівень цінностей самовираження слід визнати найбільш точним з наявних в нашому розпорядженні індикаторів цих сил. У світлі цього висновку не можна не дивуватися, як мало уваги приділяється цим цінностям в наукових працях з проблем демократизації, які вийшли за останні. Цей масивний корпус наукової літератури в основному ігнорує найбільш фундаментальний аспект демократії –емансипацію людини. Демократія – не просто результат хитромудрого торгу всередині еліт і конституційної інженерії. Вона залежить від глибоко вкорінених ціннісних орієнтацій населення. Ці орієнтації надихають людей на боротьбу за свободу, за ефективні громадянські і політичні права і по-справжньому «чуйний» державний лад – а також на постійну пильність гарантує, що правлячі еліти будуть реагувати на його думку. Справжня демократія – не механізм, який, варто його раз завести, функціонуватиме сам по собі. Вона залежить від людей. Людський розвиток в масовому масштабі – явище відносно недавнє, але цінності самовираження існували завжди. До недавнього часу їх поширення обмежувалося привілейованими правлячими класами, але за останні кілька десятків років ці цінності докорінно змінили масове світогляд. У другій половині XIX століття було широко поширене уявлення про неминучість прогресу: технічне та соціально-економічний розвиток буде автоматично покращувати життя людей по всій планеті.

15.Теорія постматеріалістичних цінностей р. Інглегарта

Сприятливі умови існування людей, в свою чергу, сприяють формуванню цінностей самовираження, які передбачають примат  свободи особистості  над дисципліною колективу, різноманіття над  відповідністю нормі, самостійності громадянина над владою держави. Поширення цих цінностей перетворює модернізацію в процес людського розвитку, головним напрямком якого є розширення простору самостійного вибору,породжує гуманістичне суспільство нового типу, ніколи раніше не існувало. Затвердження цінностей самовираження являєсобою соціальну рушійну силу, діючу на користь демократії і сприяє її встановлення там, де цей лад ще не існує, або її зміцненню там, де вона вжесформувалася, за рахунок підвищення ефективності демократичних інститутів.

Рівень "порядності» еліт багато в чому обумовлюється поширенням у суспільстві цінностей самовираження. Громадяни, прихильні цим цінностям, надають на еліти тиск з тим, щоб ті керували державою на основі верховенства закону; крім того, в суспільстві, де цінності самовираження широко поширені, нові покоління представників еліт також стають переконаними прихильниками емансипаційна ідеалів.