Контроль параметрів повітряного середовища здійснюється за допомогою приладів:

     Термометра (температура),

     Психрометра (відносна вологість),

     Анемометра (швидкість руху повітря),

     Актинометра (інтенсивність теплового випромінювання),

     Газоаналізатора (концентрація шкідливих речовин).

Питання №6 Значення світла для працездатності та здоров’я людини.

Види освітлення.

Вісімдесят відсотків інформації зовнішнього світу людина отримує через очі. Якість інформації залежить від освітлення. Неякісне освітлення викликає втому організму, може стати причиною виробничого травматизму. Практика показує, що в літні місяці року внаслідок широкого використання природного освітлення нещасних випадків значно менше, ніж в осінньо-зимові місяці.

^ Отже, раціональне освітлення виробничих приміщень і робочих місць є одним з найважливіших заходів виробничої санітарії. Надлишок світла, ліс і його недостатність, шкідливий. Лампи, що сліплять, блиск від них або різка тінь можуть викликати повну втрату орієнтації працюючого, бути фактором ризику нещасних випадків чи захворюваності; брудні вікна і світильники знижують освітленість.

Пульсація світла, зміна кольорів освітлюваних предметів викликають втому зору і загальну втомлюваність, призводять до аварійності та травматизму.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути природним, штучним і суміжним, а за функціональним призначенням - робочим, аварійним, евакуаційним, охоронним, черговим.

У виробничих приміщеннях використовують природне та штучне освітлення залежно від типу виробничих будівель. Природне освітлення може бути верхнім - через світлові ліхтарі даху, бічним - через вікна в стінах і комбінованим - через ліхтарі і вікна.

Природне освітлення чинить сприятливу психологічну дію на працюючого, його потрібно максимально використовувати

Природне освітлення - це пряме або відбите світло сонця (небосхила), що освітлює робочу зону через світлові прорізи.

Природне освітлення поділяється на:

    бокове (одно- або двостороннє);

    верхнє;

    комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення

.

Використання природного світла у виробничих приміщеннях оцінюють коефіцієнтом природної освітленості, що є відношенням освітленості всередині приміщення до зовнішньої освітленості:

КПО= Еви / Езовн

де, Еви - освітленість у даній точці всередині приміщення, що створюється світлом сонця (прямим або відбитим);

Езовн - освітленість горизонтальної поверхні, що створюється у той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.

Нормові значення КПО визначаються вимогами СНиШІ-4-79 "Природне та штучне освітлення”.

Мінімальне значення природнього освітлення нормується залежно від виду роботи, точності її виконання. За комбінованого та верхнього освітлення коефіцієнт природної освітленості змінюється в межах від 2 до 10%, а за бічного освітлення - від 0,5 до 3,5%.

Сумісне освітлення - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.

Сумісне освітлення спричинюється такими обставинами:

- вибрані за умовили технології та організації виробництва або об'ємно-планувальні рішення будівель не дозволяють забезпечити достатнє за нормами природне освітлення приміщень;

- підвищеними вимогами стосовно якості та постійності освітлення робочих зон, які неможливо задовільнити за одного природного освітлення;

- за умовами вибору раціональних рішень будівель та допоміжних приміщень промислових підприємств приміщення повинні мати велику глибину.

Штучне освітлення використовується у тих випадках, коли освітленість для забезпечення належних умов роботи, проходу людей, транспортування недостатня в даний час доби, або природне освітлення відсутнє (приміщення без вікон, фотолабораторії тощо).

Штучне освітлення - здійснюється штучними джерелами світла.

Штучне освітлення за конструктивним виконанням поділяється на:

        загальне:

             рівномірне,

             локалізоване;

        місцеве — автономно не допускається;

        комбіноване — сукупність місцевого та загального.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на:

-         робоче,

-         аварійне,

-         спеціальне:

-         евакуаційне,

-         охоронне,

-         чергове,

-         сигнальне,

-         бактерицидне,

-         еритемне.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, проходу людей, руху транспорту та є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення передбачене для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення може призвести до аварії чи порушення технологічного процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна становити 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але бути не меншою 2 лк.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з виробничого приміщення під час аварій при вимкненні робочого освітлення. Мінімальна освітленість повинна бути не менше 0,5 лк.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж границь території об’єкта, котра охороняється спеціальним персоналом. Найменша освітленість у нічний час - 0,5 лк.

Сигнальне освітлення застосовується для фіксації границь небезпечних зон, вказує на наявність небезпеки або безпечний шлях.

Бактерицидне освітлення використовується для знезараження повітря, питної води, продуктів харчування.

Еритемне опромінювання влаштовується у виробничих приміщеннях, де недостатньо сонячного світла. Максимальний еритемний вплив справляють електромагнітні промені з довжиною хвилі 0,2971 мкм.

Шкідливо впливає на зір людини:

1.       Недостатня освітленість робочої зони.

2.       Відсутність або недостатність природного світла.

3.       Підвищена яскравість.

4.       Перенапруга.

5.       Мерехтіння.

6.       Блиски та відбите світло

Комбіноване освітлення — це поєднання загального та місцевого освітлення.

^ Місцеве освітлення концентрує світловий потік безпосередньо на робоче місце. Разом з тим, за місцевого освітлення можна змінювати напрямок світлового потоку і освітлювати похилі і вертикальні поверхні.

Система загального освітлення приміщень передбачає розміщення світильників під стелею рівномірно і забезпечує рівномірний світловий потік або його локалізацію над певною групою обладнання.

Штучне загальне освітлення здійснюється лампами розжарення або газорозрядними лампами. На підприємствах для освітлення застосовують вакуумні (В), газонаповнені (Г), газонаповнені біоспіральні (Б) та інші види ламп розжарювання. Найкращими є люмінесцентні лампи, бо в них переважають синьо-зелені промені, на відміну від червоно-оранжевих в лампах розжарення. Спектральний склад світла люмінесцентних ламп найбільш наближений до природного світла. Люмінесцентні лампи більш економічні, ніж лампи розжарення. Працюють вони протягом 5-10 тис. годин, їх світловіддача стано­вить ЗО...80 лм/Вт.

Залежно від стану навколишнього повітряного середовища і вимог щодо розподілу світлового потоку застосовують різні типи світильників: * прямого, * розсіяного і * рефлекторного світла.

Рис. 3. Світильники: а - НОБ-300 з лампою розжарювання, вибухонебезпечний; б - ПУ-100 - вологозахисний (промисловий); в -"Універсалі." УП-200 - пилобризконепроникний;

г - Рн-60 - пилонепроникний

Рис. 4. Світильники з газорозрядними лампами: а, б – вбудовані в стелю, закриті, ВЛВ і ВЛК; в – світлове обладнання ЛОУ

Вибір типів світильни­ків, їх взаємного розміщення базуються на принципі створення достатньої освітленості на робочих місцях, максимальна освітленість яких, створена штучними джерелами світла, нормується залежно від точності ви­конуваної роботи, контрастності з фоном, найменшого розміру об'єкта розрізнення. Попередньо проводять світлотехнічний розрахунок з метою визначення потрібної величини освітленості, способу освітлення, типу світильника тощо.

Великого значення набуває висота підвішування світильників. Найбільш раціональна висота - 2,5 м.

На підприємствах організовується аварійне освітлення, яке забезпечує виконання робіт за відключення робочого освітлення, а також безпечну евакуацію людей.

Найменша освітленість робочих місць для продовження роботи за аварійного освітлення повинна складати не менше 5% нормативної освітленості, але не менше 2 Лк.

напруга, потужність яскравість термін експлуатації спектральний склад світла розмір та форма колб світлова віддача економічність

Аварійне освітлення повинне мати незалежну від робочої систему енергопостачання (різні станції, незалежні генератори, акумуляторні батареї). Аварійні світильники фарбують наполовину червоним кольором або наносять червону лінію.

Штучне освітлення нормується кількісно і якісно.

Якісні показники освітлення - освітленість, пульсація випромінювання, спектр випромінювання.

Світильники класифікуються за спрямуванням світлого потоку в робочій зоні та захистом від факторів навколишнього середовища.

Види світильників

 за напрямком світлового потоку:

- прямого світла - не менше 80% світлового потоку спрямовано на робочу поверхню

- відбитого світла - випромінювання світлового потоку більше 80% спрямовано на стелю та верхню частину стін

- напіввідбитого світла - 40-60% світлового потоку спрямовано на робочу поверхню, а решта ~ на стелю

 за ступенем захисту від навколишнього середовища:

- пилезахисні та пилонепроникні

- пиленезахищені (відкриті)

- водозахищені (від потрапляння крапель зверху)

- водонепроникні або герметичні (навіть у зануренні в рідину)

- вибухозахищені та підвищеної надійності проти вибуху

Світильники систематично очищають від пилу - не менше одного разу на три місяці. Очищення шибок світлових отворів проводиться не рідше двох разів на рік - для приміщень із незначним виділенням пилу, і не менше чотирьох разів - зі значним виділенням пилу.

Для контролю та вимірювання освітленості на робочих зонах є люксметри типу Ю-16, Ю-17, Ю116, Ю-117. Для автоматичного контролю освітленості в робочих зонах використовують фотодіоди ФХ, які вказують на недостатню освітленість.

Нормами встановлюються мінімально допустимі величини освітленості виробничих та допоміжних приміщень, житлових та громадських будівель, територій виробничих підприємств, відкритих просторів та залізничних шляхів. Мінімальна освітленість встановлюється за характеристикою зорової роботи з найменшим розміром об'єкту розрізнення, контрастом об'єкта з фоном і характеристикою фону. Враховується система робочого освітлення (загальне або комбіноване) та джерела світла (лампи розжарювання або газорозрядні).

Згідно з нормами, всі роботи за зоровими параметрами розподіляються на 8 розрядів та 4 підрозряди (а, 6, в, г) в залежності від розміру об'єкта та умов (фон, контраст) (табл. 12.4 і 12.5).

На промислових підприємствах робоче освітлення більшості виробничих приміщень характеризуються III...VIII розрядами зорових робіт. Приміщення, в основному, обладнуються загальним освітленням. На поточних лініях воно локалізоване.

Крім робочого освітлення, нормами передбачається встановлення аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення.

Аварійне освітлення призначається для продовження робіт там, де у випадку відсутності робочого освітлення може порушуватися технологія, виникнути небезпека вибуху, пожежі, отруєння людей, наприклад, компресорні, котельні, пічні відділення тощо. Найменша освітленість робочих поверхонь при ньому повинна становити 5% від робочого освітлення, але не менше 2 лк у приміщенні і 1 лк на території підприємства.

Евакуаційне освітлення передбачають для безпечної евакуації людей із приміщень у місцях, небезпечних для проходу сходових клітках, а також на шляху евакуації людей із приміщення або території. Це освітлення повинно забезпечувати освітленість 0,5 лк на підлозі або східцях і 0,2 лк на землі. Для цього застосовуються світильники аварійного освітлення.

Охоронне освітлення передбачають вздовж території в нічний час, або чергове в приміщенні. Для цього виділяють частину світильників робочого або аварійного освітлення, які забезпечують освітленість на рівні землі або підлоги не менше 0,5 лк.

Гігієна праці вимагає в першу чергу максимального використання природного освітлення, оскільки денне світло краще сприймається органами зору.