Лекція 8. ДЕРЖАВА ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНІ ФУНКЦІЇ

1. Держава як економічний суб’єкт.Переваги і вади ринкової економіки.

2. Переваги і вади ринкової економіки.

3. Економічні функції держави у сучасній ринковій економіці.

4. Державний сектор у національній економіці.

5. Фіскальна політика як державний інструмент стабілізації економіки.

6. Монетарна політика держави: суть, інструментарій та основні види.

1. Держава як економічний суб’єкт

Держава, як інституція, виникає на базі внутрішніх процесів у суспільстві. Вона не нав’язана ззовні.

Сьогодні держава – це сукупність суспільних інститутів, що здійснюють публічну владу; вона охоплює не тільки центральні, а й місцеві органи влади, органи самоврядування.

В усі часи держава виконувала роль політичного центру, який забезпечує захист власності, охорону правопорядку та загальне управління країною.

Як особлива політична організація, держава тривалий час була зовнішнім середовищем для економічної системи, але не її елементом – не суб’єктом системи.

Однак роль держави в ринковій економіці у ХХ ст. і особливо з 1930-х років докорінно змінилася. Держава почала здійснювати цілеспрямовану політику для досягнення певних економічних цілей. З цією метою вона розвиває власний виробничий сектор, привлас­нює через оподаткування істотну частку на­ціонального доходу. Держава стає власником і виробником, продавцем і покупцем, позичальником і кредитором; вона активно втручається у відносини робітників і працедавців – усе це зробило її повноправним суб’єктом господарського життя, що впливає на всю економічну систему.

Отже, особливість ролі держави в сучасній ринковій економіці у тому, що вона стала суб’єктом економічної системи разом з домогосподарствами та фірмами, виконує активну роль в економіці, є носієм певних прав та обов’язків.

Держава, ставши суб’єктом економічної системи, забезпечує передусім загальні (рамкові) умови господарської діяльності, а також є отримувачем доходів і їх розпорядником. Економічна діяльність держави охоплює всю систему усвідомлених економічних цілей і завдань, способи й механізми їх ефективного здійснення. Будь-які дії держави, що прямо чи опосередковано впливають на економічні процеси, а також безпосередня господарська діяльність держави (державний сектор економіки) належать до її економічної діяльності. Остання конкретизується в економічній політиці держави.

2. Переваги і вади ринку

Ринкова економіка має істотні переваги над іншими способами організації національної економіки:

1) повертає всю господарку обличчям до споживача: усе виробництво орієнтоване саме на нього, оскільки будь-який виробник прагне знайти свого споживача і продати товар; споживач, власник грошей, в підсумку визначає, що виробляють, як і для кого;

2) через ринок відбувається перерозподіл обмежених ресурсів між різними галузями економіки, пристосування обсягів і структури виробництва до обсягу і структури суспільних потреб; ринкова економіка ефективно розв’язує проблему насичення ринку потрібними споживачам товарами і послугами;

3) ринок забезпечує ефективне використання ресурсів: кожний товаровиробник може поліпшити своє економічне становище (збільшити прибуток) передовсім за рахунок зниження витрат на виробництво товарів, підвищення продуктивності праці;

4) ринок постійно відтворює і підтримує стимули до праці: існує реальна залежність між вкладом людини у створення продукту та її грошовою винагородою.

Ринкова економіка – не ідеальна система, але нічого ліпшого людство поки що не створило.

Однак, було б неправильно упускати ті обмеження і вади, які властиві ринковій системі.

Про вади ринку йдеться тоді, коли ситуація у реальній ринковій економіці відрізняється від певного ідеального зразка. При цьому варто пам’ятати, що альтернативні механізми можуть мати значно гірші наслідки.

1). Макроекономічна нестабільність виявляється у нестійких темпах зростання, спадах виробництва, незавантаженості потужностей, неповній зайнятості. Ці явища не привнесені ззовні, а випливають з недосконалості самого ринкового механізму.

Ринкова економіка має тенденцію до встановлення рівноваги. Однак ця рівновага постійно порушується, що робить усю систему недостатньо стабільною. Стабільність – це тільки певний момент стану динамічної системи.

2). Недосконала конкуренція.

Ринковий механізм найкраще працює за структури ринку, яку називають досконалою конкуренцією.

Проте парадокс ринкового механізму полягає в тому, що його функціонування стимулює виникнення ринкових структур з недосконалою конкуренцією, які дають змогу економічним суб’єктам впливати на ринкові ціни. По-перше, у своїй гонитві за прибутками фірми намагаються звіль­ни­тися від обмежень, що накладає на них конкуренція. Нерідко вони укладають таємні угоди, дрібніші фірми можуть злитися в одну велику фірму тощо.

По-друге, технічний прогрес стимулює концентрацію вироб­ництва. Ефективні нові технології нерідко дають змогу декільком великим фірмам задовольняти потреби країни у певному продукті.

За недосконалої конкуренції ефективність ринкової системи, як механізму раціонального розподілу ресурсів, зменшується. На монополізованих ринках суверенітет виробників і постачальників ресурсів витісняє суверенітет споживачів.

3). Неспроможність розв’язання проблеми зовнішніх ефектів (екстерналій) у процесах виробництва або спожи­вання блага.

Екстерналії – це витрати або вигоди від виробництва чи споживання, які припадають особам, безпосередньо не залученим до цих процесів (третім особам).

Із позитивними зовнішніми ефектами маємо справу тоді, коли побічним наслідком виробництва або споживання блага є вигоди, за які третім особам не потрібно платити.

Прикладами позитивних екстерналій є:

- поліпшення якості освіти та розвиток нових технологій, що має важливі сприятливі наслідки для усього суспільства;

- реставрація будівель в історичній частині міста і спорудження нових готелів приносять вагому вигоду не лише їхнім власникам, а й усім жителям, оскільки привабливість міста для туристів зростає.

Якщо діяльність одних осіб завдає шкоди іншим, то кажуть про негативні зовнішні ефекти.

Прикладами негативних зовнішніх ефектів є:

- забруднення довкілля підприємством металургійної чи хімічної промисловості завдає значної шкоди здоров’ю людей, які проживають поблизу;

- паління цигарок у приміщенні завдає шкоди здоров’ю та моральних збитків тим особам, які не палять;

- вигулювання собак у парках та скверах спричиняє серйозні незручності та моральні збитки багатьом батькам, чиї діти втрачають місце для відпочинку.

За присутності побічних наслідків ринкова рівновага не є ефективною, оскільки покупці і продавці не зважають на них, приймаючи рішення стосовно обсягів виробництва чи споживання. Розгляньмо для прикладу ринок деякого товару, виробництво якого є екологічно шкідливим.

Проте суспільні витрати унаслідок забруднення довкілля є значно вищими (крива ), оскільки витрати забруднення фірма фактично перекладає на інших. Відтак з погляду суспільства оптимальний обсяг виробництва цього товару становив би .

У випадку позитивних екстерналій, навпаки, суспільні витрати нижчі від приватних, і оптимальний обсяг виробництва такого блага буде вищим, ніж ринковий.

У поданих прикладах ціновий механізм неспроможний відобразити зовнішні витрати чи вигоди. Зауважмо, водночас, що цей недолік притаманний і іншим реальним економічним механізмам. Скажімо, підприємства у командно-адміністративній системі ще менше переймалися наслідками своєї діяльності для довкілля.

4). Неспроможність забезпечити виробництво громадських благ (національної оборони, охорони правопорядку, контролю за повенями, боротьби з інфекційними хворобами тощо).

Спроможність ринку забезпечувати пропозицію необхідних споживачам товарів та послуг залежить від певних характеристик цих благ. Усі блага можна класифікувати за двома важливими ознаками:

1) винятковість – можливість усунення індивідів від споживання блага;

2) конкурентність (благо як об’єкт суперництва) – чи унаслідок використання блага одним індивідом зменшується можливість його споживання іншими.

Приватні блага, інакше блага індивідуального вжитку, характеризуються винятковістю та конкурентністю. Усі ринки товарів та послуг, які ми розглядали досі, були ринками приватних благ (приклади: продукти харчування або одяг). Рівноважна ціна цих товарів та послуг визначається через взаємодію ринкових сил попиту і пропозиції. Споживачі, неспроможні заплатити ціну блага, не отримають його. Водночас споживання блага одним індивідом унеможливлює використання його іншими.

Громадські блага, навпаки, характеризуються невинятковістю та неконкурентністю (національна оборона, світлофори на дорогах). Неможливо перешкодити нікому користуватися громадським благом, і можливість його використання не залежить від кількості споживачів.

Таким чином, якщо вигоди від приватних благ споживачі отримують після їх купівлі, то вигоди від громадських благ суспільство одержує вже унаслідок їх виробництва.

Можливість отримувати вигоду від громадського блага, не витрачаючи коштів на його придбання (проблема “зайців”), призводить до того, що приватні виробники відмовляються від їх виробництва, оскільки не мають змоги відшкодовувати свої витрати.

Витрати на виробництво цих благ можуть бути відшкодовані не комерційним шляхом (через продаж блага на ринку), а через податки, за рахунок бюджетних коштів.

5). Нерівномірність у розподілі багатства нації (байдужість до вирішення соціальних проблем).