Модуль 5. Управління оборотним капіталом Методичні вказівки

Оборотний капітал (його синонім у вітчизняному обліку – оборотні засоби) відноситься до мобільних активів підприємства, якi є грошовими засобами або можуть бути перетворенні у них на протязі року або одного виробничого циклу.

Чистий оборотний капітал, як уже відомо, – це різниця між поточними активами (оборотними засобами) i поточними зобов’язаннями (кредиторською заборгованістю).

Як відомо тривалість обороту оборотного капіталу розраховують за формулою:

То = (ПА х 365) : ЧВ,

де ПА – середній рівень поточних активів;

ЧВ – чиста виручка підприємства.

Методи оцінки поточних активів мають досить значний вплив на величину тривалості обороту оборотного капіталу. При застосуванні методу ЛІФО (тобто оцінці величини залишків оборотних засобів виходячи з собівартості матеріалів, закуплених першими), тривалість обороту буде меншою, ніж при використанні методу ФІФО, тобто, оцінці матеріальних запасів виходячи з цін останніх закупок.

Сума постійного мiнiмальний рiвень фіксованi

фiнансування = поточних активiв + активи

Сума сезонного поточні мінімальний рівень

фiнансування = активи – поточних активів

Головна мета менеджменту товарно-матерiальних запасiв визначення i пiдтримання їх на рівні, який завжди може забезпечити виконання замовлень клiєнтiв. Однак слiд пам'ятати, що у запасах зв’язуються кошти фiрми. Вартiсть утримання запасiв – це втрачені можливостi для iнвестицiй.

Оптимальний обсяг замовлень – це кiлькiсть товару, який забезпечує мiнiмальнi витрати на органiзацiю замовлення i на зберiгання запасiв.

Оптимальний обсяг замовлень можна визначити з допомогою наступної формули:

,

де К – необхiдна кiлькiсть одиниць товару на кожен перiод;

В – витрати на органiзацiю одного замовлення;

ВЗ – витрати на зберiгання запасiв i складування.

Управління дебіторською заборгованістю - це, перш за все, контроль за оборотністю грошових засобів у розрахунках. Зростання дебіторської заборгованості означає уповільнення оборотності, погіршення платоспроможності підприємства, зростання потреби в позичкових коштах. Все це призводить до зниження економічної рентабельності активів підприємства. Крім того, для українських підприємств є досить актуальною проблема інфляційного знецінення грошей.

Для прискорення повернення коштів постійним покупцям досить часто пропонують знижки з ціни товару. Стандартний запис такої знижки може бути наступним: “3 / 5 net 30”. Тобто можна отримати знижку з ціни товару у розмірі 3%, якщо рахунки будуть оплачені впродовж 5 днів. Повну вартість товару треба оплатити впродовж 30 днів. Покупцеві у такому випадку дуже важливо вирiшити, чи скористатися знижкою i оплатити рахунок вiдразу, чи купити у кредит i тримати кредиторську заборгованiсть на балансі. Якщо скористатися знижкою, то компанія виграє на сумi самої знижки, але програє на відсотках, які потрібно платити банку за кредит для розрахунків з постачальником, а також втрачає можливість мати безкоштовний кредит. Користуватися знижкою варто тоді, коли виграш перевищує витрати.

Період часу, впродовж якого готівкові ресурси відсутні у підприємства називається фінансовим циклом або часом оборотності оборотних засобів. Тривалість фінансового циклу (ТФЦ) у днях обігу розраховується за формулою:

ТФЦ = ТОЦ - ЧОК = ЧОЗ + ЧОД – ЧОК,

де ТОЦ – тривалість операційного циклу;

ЧОК – час обігу кредиторської заборгованості;

ЧОЗ – час обігу виробничих запасів;

ЧОД – час обігу дебіторської заборгованості.

,

де Т – тривалість перiоду, за яким розраховуються середні показники (як правило, рік, тобто Т=365).

В умовах конкуренції дилему “рентабельність чи ліквідність” більш раціонально вирішувати на основі прискорення обертання оборотного капіталу. Згідно з формулою Дюпона економічну рентабельність активів можна розрахувати через два показника: коефіцієнт рентабельності реалізації і коефіцієнт трансформації.

1) коефіцієнт оборотності активів або коефіцієнт трансформації (Кт):

2) коефіцієнт рентабельності реалізації ( комерційна маржа Км):

Економічна рентабельність активів розраховується наступним чином:

Цей коефіцієнт показує яку величину НРЕІ на рік отримало підприємство на кожну одиницю вкладених коштів, незалежно від джерел, з яких залучені ці кошти. Даний коефіцієнт є одним з найбільш важливих індикаторів конкурентоспроможності підприємства. При цьому його необхідно порівнювати з середньогалузевими даними.

Очевидно, що виконується рівняння:

Ер=Кт х Км

Отримане рівняння називається формулою Дюпона.