Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекций по биологии.doc
Скачиваний:
64
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
30.76 Mб
Скачать

Тема 1. Основи еволюційного вчення Тема: Розвиток еволюційних поглядів

1. Поняття про еволюцію.

Еволюція (від лат. еволютіо - розгортування) - це процес необоротних змін у будові та функціях живих істот протягом їхнього історичного існування.

Еволюційне вчення - це наука про чинники, механізми, загальні закономірності та наслід­ки еволюції.

2. Розвиток біології до хіх століття. Внесок к. Ліннея в розвиток біології.

З моменту зародження біології як науки і до кінця ХVІІІ століття більшість вчених-біологів дотримувалися релігійних поглядів на походження життя, розглядаючи його як наслідок творчого свідомого акту вищої нематеріальної сили (Бога).

Світоглядна система про незмінність живої природи з часу її ви­никнення, тобто заперечення еволюційних ідей, називається креа­ціонізмом (від лат. креаціо – створення). Креаціоністами були такі видатні біо­логи, як К.Лінней, Ж.Кюв'є, геолог Ч.Лайєль та ін.

Внесок в розвиток біології шведського натураліста К.Ліннея:

1) запровадив близько 1000 нових термінів в ботаніку;

2) описав 1200 родів та 8000 видів рослин;

3) запровадив такі систематичні таксони як рід, ряд, клас;

4) запровадив подвійну назву виду;

5) створив найбільш сучасну для свого часу систему живої природи, яку побудував за принципом ієрархічності, але в низхідній послідовності (всупереч еволюційному принципу).

Окремі ідеї про історичний розвиток живих істот висловлювали ще давньогрецькі (Геракліт, Демокріт та ін.) та давньоримські (Лукрецій Кар та ін.) мислителі, однак спроби науково пояснити це явище з'явились лише в кінці XVIII сторіччя, коли сформувався новий напрямок біології – трансформізм.

Світоглядна система про змінність живої природи, про виникнення нових видів, називається трансформізмом. Видатними трансформістами того часу були Ж.Бюффон, К.Вольф, М.В.Ломоносов та ін.

3. Еволюційна гіпотеза ж.-б.Ламарка.

Першу еволюційну гіпо­тезу висунув видатний французький учений Жан-Батіст Ламарк (1744—1829). Він опублікував її в книзі «Фі­лософія зоології» у 1809 році.

3.1. Філософські основи еволюційної концепції ж.-б.Ламарка.

Ж.-Б.Ламарк дотримувався широко розповсюдженої на той час філософії деїзму, згідно з якою матерія первинна й сама по собі пасивна. Розвиток матерії визначається зовнішньою стосовно неї силою, або «Творцем усього сущого». Творець раз і назавжди на­дав руху всьому всесвіту - це первинний закон розвитку. Він є сферою релігійного світогляду. Крім того, існують вторинні закони розвитку, що визначають уже хід часткових процесів у природі. Ці закони складають предмет природознавства, є сфе­рою науки.

Ламарк був прихильником й іншої філософської концепції відомої під назвою «теорії флюїдів». Згідно з цією концепцією тіла впливають одне на одне через випускання в простір певних частинок (флюїдів), що призводить до зміни тіл. Теорія флюїдів узгоджувалася з уявленнями деїстів про вторинні закони роз­витку й була використана Ламарком для формулювання законів еволюції.

В уявленні про характер еволюції Ламарк спирався на філо­софське вчення Ґ. Лейбніца про плавність і абсолютну неперер­вність переходів між тілами матеріального світу. Основне кредо вчення Лейбніца виражене в його славнозвісному афоризмі: «При­рода не робить стрибків».