- •Конспект лекцій з дисципліни «Біологія» для студентів і курсу денного відділення
- •Конспект лекцій з дисципліни «Біологія» для студентів і курсу денного відділення
- •5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •1. Вступ
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план тематичний план
- •Тематичний план
- •Тематичний план
- •Тематичний план
- •Тематичний план
- •Тема: Вступ. Основні властивості організмів
- •Розділ і. Молекулярний рівень організації життя
- •Тема 1. Неорганічні речовини
- •3. Молекулярний склад живих організмів.
- •4. Вода, її властивості та функції у клітині.
- •Властивості і функцієїї води
- •5. Солі неорганічних речовин.
- •Тема 2. Органічні речовини Тема: Органічні речовини живих організмів. Ліпіди. Вуглеводи
- •1. Загальна характеристика органічних речовин.
- •2. Структура, властивості та функції ліпідів.
- •3. Вуглеводи, їхня будова, властивості та функції.
- •Тема: Білки: будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів
- •1. Білки, особливості будови.
- •2. Властивості білків.
- •4. Основні властивості ферментів.
- •Тема: Будова, властивості, функції нуклеїнових кислот та атф
- •1. Загальні уявлення про нуклеїнові кислоти.
- •3. Самоподвоєння днк.
- •Розділ іі. Клітинний рівень організації життя
- •Тема 1. Структура клітини і її компонентів Тема: Історія вивчення клітини. Загальний план будови клітин
- •1. Загальні уявлення про клітину.
- •2. Історія вивчення клітини.
- •IV. Сучасна клітинна теорія.
- •3. Методи цитологічних досліджень.
- •4. Прокаріотичні та еукаріотичні клітини. Загальний план будови клітин
- •5. Особливості будови, процесів життєдіяльності прокаріот.
- •Особливості будови клітин прокаріот
- •Особливості процесів життєдіяльності прокаріот
- •Тема: Клітинні мембрани. Поверхневий апарат клітини
- •Тема: Цитоплазма та її компоненти. Органели клітини
- •1. Цитоплазма та її компоненти.
- •2. Органели клітини: будова і функції.
- •Тема: Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів
- •1. Будова ядра.
- •2. Поняття про каріотип.
- •3. Функції ядра.
- •Тема 2. Клітина як цілісна система. Тканини Тема: Клітинний цикл еукаріотичних клітин. Мітоз
- •1. Поняття про клітинний цикл.
- •2. Основні способи поділу клітин.
- •Фази мітозу
- •4. Біологічне значення мітозу.
- •Тема: Мейоз
- •1. Поняття про мейоз.
- •2. Перший поділ мейозу.
- •3. Другий поділ мейозу.
- •4. Біологічне значення мейозу.
- •Тема: Обмін речовин та енергії. Енергетичний обмін
- •1. Групи організмів за типами живлення.
- •2. Загальна характеристика обміну речовин та енергії.
- •3. Аденозинтрифосфорна кислота та її роль у біоенергетичних процесах.
- •4. Енергетичний обмін та його етапи.
- •Тема: Пластичний обмін. Біосинтез білків
- •1. Біосинтез білків як один з основних процесів пластичного обміну.
- •2. Роль днк у синтезі білків. Код днк, його властивості.
- •3. Етапи біосинтезу білка.
- •Етапи біосинтезу білка:
- •IV. Утворення вторинної, третинної та четвертинної структур молекули білка.
- •Тема: Хемосинтез. Фотосинтез
- •1. Особливості обміну речовин та енергії у різних груп організмів. Автотрофна асиміляція
- •Гетеротрофна асиміляція
- •2. Хемосинтез.
- •Нітрифікуючи бактерії:
- •2. Фотосинтез.
- •Підсумкове рівняння процесу фотосинтезу:
- •3. Значення фотосинтезу для біосфери (самостійна робота з текстом).
- •Розділ ііі. Організмовий рівень організації життя
- •Тема 1. Неклітинні форми життя і одноклітинні організми Тема: Неклітинні форми життя
- •1. Відкриття вірусів.
- •2. Місце вірусів у системі органічного світу.
- •3. Особливості будови та процесів життєдіяльності вірусів.
- •4. Механізми проникнення вірусу до клітини-хазяїна.
- •5. Розмноження вірусів.
- •6. Роль вірусів у природі та житті людини.
- •Роль вірусів у природі та житті людини
- •1. Особливості будови клітин бактерій.
- •2. Особливості процесів життєдіяльності бактерій.
- •3. Особливості будови і процесів життєдіяльності ціанобактерій.
- •4. Роль бактерій і ціанобактерій у природі і житті людини.
- •Тема 2. Багатоклітинні організми Тема: Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів
- •1. Будова і функції багатоклітинних організмів.
- •2. Органи багатоклітинних рослин і грибів, регуляція їхніх функцій.
- •4. Регуляція життєвих функцій організмів тварин.
- •Тема: Розмноження організмів.
- •1. Розмноження організмів, його форми.
- •2. Будова статевих клітин (гамет).
- •3. Гаметогенез.
- •Тема 3. Індивідуальний розвиток організмів і їх поведінка Тема: Запліднення. Онтогенез
- •1. Поняття про запліднення. Особливості запліднення у тварин і рослин
- •2. Онтогенез, його періоди.
- •3. Штучне запліднення.
- •Тема: Ембріогенез. Постембріональний розвиток
- •1. Ембріогенез.
- •2. Постембріональний розвиток тварин.
- •Тема: Механізм регенерації. Ріст організмів. Життєвий цикл у рослин і тварин
- •1. Регенерація організмів.
- •2. Ріст організмів.
- •4. Прості та складні життєві цикли рослин і тварин.
- •Тема 4. Закономірності спадковості і мінливості організмів Тема: Основні поняття генетики
- •1. Короткий екскурс в історію розвитку генетики.
- •2. Основні поняття генетики.
- •Тема: Закономірності спадковості. Закони г.Менделя. Моногібридне схрещування
- •1. Горох як модельний об'єкт. Гібридологічний метод вивчення спадковості.
- •2. Поняття про моногібридне схрещування. Явище домінування. Перший закон г. Менделя.
- •3. Неповне домінування.
- •4. Явище розщеплення. Другий закон г.Менделя.
- •5. Гіпотеза „чистоти гамет”. Цитологічні основи успадковування альтернативних ознак.
- •1. Експерименти г.Менделя з дигібридного схрещування. Закон незалежного успадковування.
- •2. Аналізуюче схрещування.
- •Тема: Зчеплене успадкування. Взаємодія генів
- •1. Зчеплене успадкування. Закон т.Моргана.
- •1) Повне зчеплення.
- •2) Неповне зчеплення.
- •Тема: Генетика статі
- •1. Хромосомне визначення статі.
- •2. Зчеплення зі статтю.
- •3. Особливості розв'язання задач на зчеплене зі статтю успадкування.
- •Тема: Закономірності мінливості. Комбінативна і мутаційна мінливість
- •1. Мінливість, її форми.
- •2. Спадкова мінливість, її види. Комбінативна мінливість.
- •3. Поняття про мутації. Вчення про мутації.
- •5) За рівнем зміни генетичного матеріалу.
- •5. Причини мутацій. Загальні властивості мутацій.
- •6. Значення мутацій у природі та житті людини.
- •7. Закон гомогологічних рядів спадкової мінливості.
- •Тема: Модифікаційна мінливість
- •3. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.
- •Тема 5. Генотип як цілісна система. Генетика в житті і діяльності людини Тема: Генетика людини і її значення для медицини й охорони здоров’я
- •1. Генетика людини.
- •2. Методи генетики людини.
- •3. Медико-генетичне консультування, його завдання.
- •Тема: Генетичні основи селекції організмів.
- •1. Поняття про селекцію та її завдання.
- •2. Поняття про сорт, породу, штам.
- •4. Гібридизація та її форми.
- •Розділ іv. Надорганізмові рівні організації життя
- •Тема 1. Організми і середовище. Популяції та екосистеми Тема: Предмет екології. Екологічні чинники
- •1. Предмет і завдання екології.
- •2. Екологічні фактори та їх класифікація.
- •3. Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми.
- •Тема: Характеристика популяції
- •1. Екологічна характеристика виду.
- •2. Популяційна структура виду.
- •3. Популяційні хвилі. Регуляція чисельності популяцій. Поняття про гомеостаз популяцій
- •Тема: Екосистеми
- •1. Поняття про біоценоз.
- •2. Поняття про біогеоценоз та екосистему.
- •Структура біогеоценозу:
- •3. Перетворення енергії в біогеоценозах. Ланцюги живлення.
- •4. Правило екологічної піраміди. Види екологічних пірамід.
- •Тема 2 . Біосфера Тема: Загальна характеристика біосфери
- •1. Оболонки планети Земля.
- •2. Біосфера та її межі.
- •3. Вчення в.І. Вернадського про біосферу та ноосферу.
- •4. Жива речовина біосфери та її властивості.
- •5. Роль живих організмів у перетворенні оболонок Землі.
- •1) Роль живих організмів у створенні осадових порід.
- •2) Роль живих організмів у процесах ґрунтоутворення.
- •3) Вплив живих організмів на газовий склад атмосфери.
- •6. Колообіг речовин у біосфері.
- •Колообіг речовин у біосфері
- •1. Колообіг води.
- •2. Колообіг кисню.
- •3. Колообіг вуглецю.
- •4. Колообіг азоту.
- •Тема 1. Основи еволюційного вчення Тема: Розвиток еволюційних поглядів
- •1. Поняття про еволюцію.
- •2. Розвиток біології до хіх століття. Внесок к. Ліннея в розвиток біології.
- •3. Еволюційна гіпотеза ж.-б.Ламарка.
- •3.1. Філософські основи еволюційної концепції ж.-б.Ламарка.
- •3.2. Уявлення Ламарка про причини еволюції.
- •Тема: Синтетична гіпотеза еволюції
- •1. Внесок е. Геккеля у розвиток дарвінізму.
- •2. Дослідження різноманіття адаптацій.
- •3. Успіхи порівняльної анатомії.
- •4. Криза дарвінізму на початку XX сторіччя.
- •Криза дарвінізму на початку XX сторіччя
- •5. Синтетична гіпотеза еволюції.
- •Тема: Мікроеволюція. Видоутворення, його типи
- •1. Популяція як елементарна одиниця еволюції.
- •2. Мутації – єдине джерело спадкової мінливості.
- •3. Елементарні фактори еволюції: дрейф генів, популяційні волни, ізоляція.
- •Дослід с.Райта:
- •4. Природний добір – рушійна сила еволюції.
- •5. Поняття про мікроеволюцію.
- •6. Вид, його критерії.
- •7. Видоутворення, його типи.
- •Тема: Макроеволюція
- •1. Поняття про макроеволюцію.
- •2. Біологічний прогрес і регрес.
- •3. Морфологічні шляхи досягнення біологічного прогресу.
- •3. Додатки
- •Короткий нарис історії розвитку біології
- •IV. Період епохи Відродження
- •V. Період Нового часу
Роль вірусів у природі та житті людини
1. Вплив вірусів на організм хазяїна. Проникнення вірусу в клітину спричинює в ній інфекційні процеси.
Інфекцією називають комплекс процесів, які відбуваються під час взаємодії інфекційного агента (бактерії, гриби, віруси) з організмом хазяїна. Подібні явища, спричинені паразитичними тваринами (найпростішими, червами тощо), називають інвазією.
Розрізняють гострі та хронічні вірусні інфекції. Внаслідок гострої інфекції після утворення нового покоління вірусів клітина, як правило, гине. За хронічної інфекції нові покоління вірусних частинок утворюються в клітині протягом тривалого часу. Періоди продукування вірусних частинок можуть чергуватися з періодами гальмування цих процесів. Інколи материнська клітина може передавати вірусну інфекцію дочірнім.
При латентній (прихованій) інфекції вірусні частинки не виділяються в навколишнє середовище і збудника не завжди можна виявити в клітині (віруси герпесу, ВІЛу тощо), але під впливом активуючих факторів латентна інфекція може перейти або в гостру, або в хронічну.
Трапляється і змішана вірусна інфекція, коли клітину вражають два або більша кількість видів вірусів. При цьому можлива взаємодія різних видів вірусів, унаслідок якої один із них пригнічує або, навпаки, підсилює розмноження іншого.
Проникнення вірусу в клітину може призвести до структурних та функціональних змін у ній унаслідок механічного пошкодження клітинних структур. Наприклад, якщо зруйновано лізосоми, ферменти, які звільнилися, можуть почати перетравлювати вміст самої клітини. В деяких випадках віруси можуть спричинити неконтрольований поділ клітин і перетворення їх на ракові (онкогенні віруси, віруси герпесу, папілом тощо).
2. Шляхи проникнення вірусів в організм хазяїна бувають різними. Віруси передаються від хворого організму до здорового повітряно-краплинним шляхом, тобто через органи дихання (віруси грипу, віспи, кору тощо). В інших випадках віруси проникають в організм хазяїна з їжею (наприклад, вірус ентериту собак або збудник ящуру, який може передаватись із сирим молоком ураженої корови), через пошкоджену чи непошкоджену шкіру (віруси сказу, віспи, герпесу, папіломи тощо), під час переливання крові, хірургічних або стоматологічних операцій (збудники СНІДу, гепатиту В тощо), статевим шляхом (віруси герпесу, папіломи ВІЛу тощо).
Проникнення вірусу в організм хазяїна можливе і за участю переносників, якими можуть бути різноманітні членистоногі (комахи та кліщі). Через укус зі слиною кровосисних членистоногих у тіло людини потрапляють віруси кліщового енцефаліту (передають іксодові кліщі), жовтої пропасниці (немалярійні комарі) тощо. Віруси, які передаються людині та хребетним тваринам за участю членистоногих, називаються арбовірусами. За участю комах (попелиць, цикад), круглих червів (нематод) можуть передаватись і різноманітні віруси рослин.
Віруси, які проникли в організм хазяїна, поширюються по кровоносній, лімфатичній (віруси кору, віспи, кліщового енцефаліту, ВІЛу тощо) чи по нервовій (віруси сказу та поліомієліту) системах. Віруси рослин - по провідних тканинах хазяїв.
3. Захисні реакції організму проти вірусних інфекцій. Організм людини, тварин і рослин має захисні механізми, здатні протистояти вірусним інфекціям. Так, у відповідь на проникнення вірусів, які розпізнаються як антигени, в організмі людини і тварин виробляються антитіла білкової природи (імуноглобуліни). Вони здатні зв'язувати антигени у комплекс антиген-антитіло, який знешкоджується імунною системою. У результаті такої взаємодії змінюється структура вірусної оболонки або антитіла блокують її прикріпні білки, унаслідок чого вони не можуть зв'язуватись з рецепторними ділянками плазматичної мембрани клітин.
У відповідь на проникнення вірусу в клітину можуть вироблятись захисні білки - інтерферони, що пригнічують розмноження вірусів. На відміну від антитіл, інтерферони не мають специфічності по відношенню до певних видів вірусів. їх застосовують у лікуванні та профілактиці багатьох вірусних захворювань.
Крім гуморального імунітету, який здійснюється завдяки виробленню антитіл, є й клітинний, що ґрунтується на здатності певних видів лейкоцитів розпізнавати інфіковані вірусами клітини й знищувати їх. У гемолімфі членистоногих знайдено особливі ферменти, які розкладають вірусні частинки.
В одних випадках організм, який переніс вірусну інфекцію, в подальшому зберігає несприйнятність до її збудника (віспа, кір, ентерит і чумка собак тощо). В інших випадках (грип) можливі й повторні захворювання. Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) пригнічує імунну систему хазяїна, знищуючи лімфоцити, і тому людина через певний час гине від того, що її організм не може протистояти іншим інфекційним захворюванням. На жаль, ефективних засобів лікування цієї смертельно небезпечної хвороби досі не винайдено. Іноді вірус може зберігатись в організмі, не спричинюючи захворювання. Такі організми називають носіями, вони беруть участь у поширенні вірусних інфекцій.
4. Значення вірусів у природі та житті людини. Віруси спричинюють різноманітні, часто масові (епідемічні) та дуже небезпечні захворювання людини, тварин і рослин, чим завдають їм значної шкоди. У людини, наприклад, віруси вражають органи дихання (грип, аденоінфекції тощо), травну (гастроентерити, гепатити) чи нервову (поліомієліт, енцефаліти) системи, шкіру та слизові оболонки (кір, герпес, папіломи, вітряна віспа), пригнічують імунні реакції організму (СНІД), призводять до ракових захворювань. У свійських тварин віруси спричинюють ящур, чумку собак, чуму курей та багато інших захворювань. Віруси спричинюють і різноманітні захворювання культурних рослин: мозаїчність, плямистість, некрози, пухлини тощо.
Для того, щоб уникнути вірусних захворювань, необхідно дотримуватись певних правил. Хворих людей та свійських тварин слід ізолювати від здорових до їхнього одужання (карантин); їх потрібно лікувати за допомогою антивірусних препаратів; варто знищувати кровосисних та паразитичних членистоногих - переносників вірусних захворювань.
Особливе значення в боротьбі з вірусними захворюваннями має профілактичне щеплення, у результаті якого в організмі виробляється імунітет до певного виду захворювань. Завдяки профілактичним щепленням вдалося перемогти такі небезпечні захворювання людини, як віспу, поліомієліт. Прищеплюють і свійських тварин: наприклад, собак двічі (до зміни зубів і після неї) — проти чумки, парвовірусного ентериту тощо.
Роль вірусів у природі полягає у регуляції чисельності своїх хазяїв. Людина використовує віруси у біологічному методі боротьби зі шкідливими видами (личинками кровосисних комарів, шовкопряда-недопарки тощо). Наприклад, проблему масового розмноження кролів в Австралії, що загрожувало виснаженню пасовищ, вдалося розв'язати за допомогою вірусу, який ефективно знизив чисельність цих тварин. Застосовуючи вірус проти шкідливого виду, треба попередньо переконатися, чи не вражатиме він й інші організми.
Віруси використовують і в генетичній інженерії: за їхньою допомогою певний ген, виділений з іншого організму або синтезований штучно, можна переносити в клітини бактерій. Так забезпечується синтез речовин, необхідних людині (наприклад, гормону інсуліну для лікування цукрового діабету, захисних білків-інтерферонів).
Учені вважають, що віруси відіграють певну роль і в еволюції прокаріот, оскільки можуть передавати спадкову інформацію від одних особин цих організмів до інших, як у межах одного виду, так і між різними, вбудовуючись у спадковий матеріал клітини-хазяїна.
Тема: Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів
Прокаріоти - окреме надцарство організмів, до якого належать бактерії та ціанобактерії (синьо-зелені водорості).