Тема: Ембріогенез. Постембріональний розвиток

1. Ембріогенез.

Ембріональний (зародковий) період - це час, коли новий ор­ганізм (ембріон) розвивається всередині материнського організму або всередині яйця, насінини тощо. Він завершується народжен­ням (вилупленням, проростанням).

Етапи ембріогенезу на прикладі хордових тварин.

І. Дробіння.

Дробіння - це ряд послідов­них мітотичних поділів зиготи або партеногенетичної яйцеклітини, за якого утворені клітини (бластомери) в інтерфазі не ростуть, їхні розміри зменшуються після кожного поділу, наприкінці формується одношаровий зародок – бластула (або морула).

Типи дробіння:

Дробіння

Повне Неповне

Рівномірне Нерівномірне Поверхневе Дискоїдальне

ІІ. Гаструляція. Формування зародкових листків.

Гаструляція - процес формування — гаструли – двошарового зародка, шари клітин якого (зовнішній - ектодерма та внутрішній - ентодерма) дістали назву зародкових листків. Типи гаструляції:

Гаструляція

Інвагінація Імміграція Обростання Розшарування

(вгинання) (заповзання)

У більшості багатоклітинних тварин після гаструляції настає етап формування третього (середнього) зародкового листка - мезодер­ми, розташованого між зовнішнім та внутрішнім, і закладки ор­ганів та їхніх систем. Типи утворення мезодерми:

Утворення мезодерми

Телобластичний тип Ентероцельний тип

ІІІ. Гістогенез та органогенез.

Диференціація (від лат. диференція - відміни, особливість) - це виникнення відмін у будові та функціях клітин, тканин та орга­нів під час онтогенезу. Гістогенез (від грец. хістос - тканина) - це сукупність процесів, які забезпечують в онтогенезі багатоклітинних організмів формування, існування та відтворення різних тканин.

У рослин, як вам відомо, всі типи тканин мають єдине походжен­ня - з твірної тканини (меристеми). У тварин процеси гістогенезу складніші: тканини різних типів розвиваються з похідних різних зародкових листків (екто-, енто- та мезодерми). Клітини, що беруть участь у гістогенезі, бувають стовбурними (здатні до диференціації і дають початок новим клітинам при формуванні тканин або в процесі їх оновлення; здатні до самопідтримання), напівстовбурними (клітини-попередники, диференційовані, як і дозрілі, але, на відміну від останніх, зберігають здатність до поділу) та дозріли­ми (диференційовані клітини).

Органогенез (від грец. органон - орган) - це процеси форму­вання зачатків органів та їхньої подальшої диференціації у ході індивідуального розвитку організмів. Він відбувається одночасно з гістогенезом, бо в утворенні певного органа беруть участь різні типи тканин і клітинних елементів.

В онтогенезі хордових тварин виділяють фази нейруляції (утворення комплексу осьових органів: нервової трубки, хорди, кишкової трубки) та формування інших органів, під час якого різні ділянки організму набувають особливостей будови, притаманних дорослим особинам певного виду.

Зародкові листки	Похідні зародкових листків
Ектодерма	Нервова система, ор­гани чуттів, зовнішній шар покривів, шкірні залози, емаль зубів, передня та задня кишки, зовнішні зябра, задня частка гіпо­фіза та епіфіза тощо.
Ентодерма	Епітелій се­редньої кишки, травні залози (печінка, під­шлункова залоза), ротова порожнина, глотка, язик, хорда, плавальний міхур, жовчний міхур, зябра, легені, передня частка гіпо­фіза, щитовидна залоза, тимус.
Мезодерма	Скелет, мускулатура, крово­носна система, статеві та видільні органи, сполучнотканинні шари шкіри, плевра, брижі черевної порожнини тіла, перикард тощо.

Явище взаємодії між частинами зародка під час ембріогенезу, за якої одна з них визначає напрямок розвитку сусідньої, дістало на­зву ембріональної індукції.