4. Регуляція життєвих функцій організмів тварин.

Регуляція життєвих функцій організмів здійснюється нер­вовою, ендокринною та імунною системами, які тісно взаємопов'язані.

Нервова система регулює життєві функції за допомогою ре­флексів. Вона дає змогу швидко сприймати зміни умов довкілля чи внутрішнього середовища організму і реагувати на них. Інфор­мація у вигляді нервових імпульсів передається по певних шля­хах, які дістали назву рефлекторних дуг. По них нервові імпуль­си передаються від рецепторів чи органів чуттів до певних ділянок нервової системи, де відбуваються їх аналіз та від­повідна реакція, а від цих ділянок - до робочих ор­ганів. Нервові імпульси мають електричну природу, але в місцях контакту двох сусідніх нейронів (у синапсах) імпульси передаються хімічним шляхом за допомогою сполук-медіаторів.

Ендокринна система здійснює гуморальну регуляцію. Ендокринні залози розвинені у більшості типів тварин. Вони не сполучаються просторово, їхня робота узгод­жується або завдяки нервовій регуляції, або ж гормони, що вироб­ляються одними залозами внутрішньої секреції, можуть впливати на роботу інших.

Особливе місце в регуляції функцій організму належить нейрогормонам—біологічно активним речовинам, що виробляються особ­ливими клітинами нервової тканини. Нейрогормони надходять у кров, міжклітинну або спинномозкову рідину і дистанційно впли­вають на роботу певних органів

У хребетних тварин існує тісний зв'язок між гіпоталамусом та гіпофізом, так звана гіпоталамо-гіпофізарна система. Він полягає в тому, що синтезовані клітинами гіпоталамуса нейрогор­мони надходять по кровоносних судинах у передню частку гіпофіза. Там нейрогормони стимулюють або гальмують секрецію певних гор­монів, які, у свою чергу, діють на інші залози внутрішньої секреції.

Важливу роль у забезпеченні життєдіяльності організму відіграє імунітет. Імунітет — це здатність організму до захисту власної цілісності, несприйнятливості збудників певних захворювань. У створенні імунітету беруть участь неспецифічні та специфічні механізми.

До неспецифічних механізмів імунітету належать бар'єрна функція епітелію шкіри та слизових оболонок внутрішніх органів, бактерицидна дія деяких ферментів, кислот, а також клітини різних тканин, здатні зне­шкоджувати сторонні частинки та мікроорганізми.

Специфічні механізми імунітету забезпе­чуються наявністю імунної системи, яка розпізнає і знешкоджує чужорідні частинки і мікроорганізми, які сприймає як сторонні (ан­тигени). До складу імунної системи організму хребетних тварин входять вилочкова залоза (тимус), червоний кіст­ковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли тощо. Імунна система за­безпечує гуморальний (вироблення антитіл, які зв'язують певні антигени і таким чином їх знешкоджують) і клітинний (підвищен­ня концентрації певних груп лімфоцитів, здатних вибірково фагоцитувати певні антигени) імунітет.

Тема: Розмноження організмів.

1. Розмноження організмів, його форми.

Розмноження - це притаманна всім живим істотам властивість відтворення собі подібних, завдяки чому забезпечуються безперерв­ність і спадковість життя.

Розмноження

Нестатеве Статеве

Нестатеве розмноження відбувається Статевий процес здійснюється за участі,

за участі однієї батьківської особини, найчастіше, двох батьківських особин,

а новий організм формується з а новий організм формується за рахунок

нестатевих клітин (соматичних клітин) спеціалізованих статевих клітин

Основні способи нестатевого розмноження: 1) поділ клітини надвоє; 2) мітоз; 3) спороутворення; 4) брунькування; 5) вегетативне розмноження (фрагментація).

Основні способи статевого розмноження: 1) кон'югація; 2) копуляція;

3) партеногенез.

Гермафродитизм - явище, за якого жіночі і чоловічі статеві клітини й, відповідно, залози утворюються в одному організмі.

Поліембріонія - це процес розвитку кількох зародків із заплідненої яйцеклітини.